Європейці, хоч і повільно, але все впевненіше позбавляються ілюзій щодо мирного співіснування з Росією. Її найближчі сусіди тепер цілком серйозно розглядають загрозу гібридної або часткової агресії з боку Москви. Швеція бере під ракетний купол Patriot польські логістичні хаби, Литва виходить із міжнародних конвенцій про заборону мін, військові бюджети прикордонних з Росією країн пробивають історичну стелю у 5% ВВП. Європейці готуються та "окопуються". Журналіст Коротко про дізнавався, як вони це роблять.
Підтягують ППО Patriot
У рамках цієї підготовки Швеція у грудні 2026 року розгорне зенітно-ракетні комплекси Patriot на сході Польщі для захисту стратегічного логістичного хаба НАТО, через який Україні постачається західне озброєння та гуманітарна допомога. Patriot прикриватиме аеропорт у районі Жешува (східна Польща) - головний перевалочний пункт для вантажів, що йдуть в Україну. Для цього шведські військові замінять підрозділ із Нідерландів, який забезпечує ППО цього напрямку. До операції залучать близько 100 військовослужбовців шведського підрозділу протиповітряної оборони, що базується у Гальмстаді.
Розгортання систем ППО Patriot доповнить іншу шведську ініціативу, що розпочалася цього жовтня - відправлення в Польщу винищувачів Gripen для патрулювання повітряного простору НАТО. Завдання і літаків, і комплексів Patriot – забезпечити повну безпеку авіавузла.
Але тут постає питання: а чи не краще було б передати комплекс Patriot безпосередньо Україні? Міністр оборони Швеції Пол Йонсон наголосив, що безпека логістичних центрів НАТО має вирішальне значення для виживання України. Якщо не захистити ці вузли, постачання зброї та інших вантажів може припинитися. При цьому Швеція продовжує допомагати українській ППО безпосередньо, країна бере участь у закупівлях протибалістичних ракет (переважно PAC-3) для ЗСУ та задіяна у проєкті розвитку української протиракетної оборони FREYJA.
І це лише один із випадків перенастроювання європейських країн щодо російської агресії. Європейці поступово починають переглядати всю систему готовності до можливого нападу з боку Москви. Вони перейшли до масштабного будівництва фізичних оборонних рубежів вздовж кордонів РФ та Білорусі. Відбувається розгортання протитанкових ровів, бетонних ДОТів, бункерів та створення мінних полів.
Польща, країни Балтії зводять оборонні рубежі із "зубами дракона"
Так, наприклад, Польща будує найдорожчий в історії країни комплекс фортифікацій «Східний щит”, призначений для захисту 700 км кордону з Білоруссю та Калінінградською областю Росії. До кінця 2026 року Варшава намагається забеспечити комплексний захист 200 км кордону, із яких 20 км - важкі лінійні укріплення, а на 180 км розвернуть обладнані склади інженерного спорядження і протитанкових засобів. Для цього вже виділено 150 млн євро.
Литва, Латвія та Естонія також створюють єдину скоординовану «триешелонну» зону стримування вздовж 1700 км кордону з РФ та Білоруссю – Балтійську лінію оборони (Baltic Defence Line). Її призначення – уповільнити російські війська до підходу основних сил НАТО. В Естонії в рамках цієї лінії оборони створено проєкт «Сетумаа» на південному сході країни з 28 стаціонарних бетонних бункерів підземного типу та укріплених деревом понад 10 км протитанкових ровів. Загалом у планах Естонії - мережа із 600 модульних бункерів.
У Литві у зв'язку з уразливістю Сувалкського коридору між Калінінградом та Білоруссю країна розширила проєкт до повноцінної оборонної зони вартістю 1,1 млрд євро. До 2026 року заблоковані або заміновані (створені спеціальні камери детонації для швидкого підриву) всі ключові мости, що ведуть з Калінінградської області. Також обладнуються 27 контрмобільних парків з інженерним спорядженням із планом їхнього подвоєння до 2030 року. Для законного розгортання мінних полів Литва офіційно вийшла з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, що дозволило армії накопичувати інженерні міни, потреба яких оцінюється в мільйони одиниць.
Фінляндія та Норвегія будують "Північний заслін"
На північних кордонах з Росією Фінляндія також зводить фізичні загородження на найбільш небезпечних ділянках кордону. У поточній фазі облаштовується 200 кілометрів укріплених високотехнологічних огорож з глибокими протитанковими ровами, колючим дротом та вежами тепловізійного спостереження.
Незважаючи на невелику довжину сухопутного кордону з РФ у Заполяр'ї (близько 198 км), Норвегія також екстрено почав посилювати пункти пропуску та будівництво додаткових загороджень із сейсмічними датчиками руху.
Але важливо розуміти, що всі ці країни, мабуть, за винятком Польщі, готуються не до глухої оборони, а до позбавлення Росії фактора раптовості. Споруди, що будуються, покликані змусити бронетехніку противника скупчуватися перед ровами, підставляючись під удари артилерії та авіації НАТО.
Але головний маркер тривоги Європи перед російською агресією – це оборонні бюджети країн-сусідів із Росією. За даними Європейської комісії, загальний оборонний бюджет країн Євросоюзу збільшився майже вдвічі: з 218 млрд євро у 2021 році до прогнозованих 392 млрд у 2025–2026 роках. Країни Балтії першими запровадили підвищений стандарт оборонних витрат (Гаазьке зобов'язання), виділяючи колосальні частки свого ВВП. Литва дала рекордні 5,38% ВВП (€4,79 млрд); Естонія - 5,0% ВВП і Латвія - 4,91% ВВП.