Переможницею цьогорічного Global Teacher Prize Ukraine 2026 стала вчителька англійської мови Ірпінського ліцею №2 Світлана Меркулова. Чим її уроки відрізняються від звичних і чому педагог переконана, що сучасний учитель має навчити дитину не лише свого предмету, - Світлана Меркулова розповіла Коротко про.
«Англійська – це мова свободи»
"Лондон іс зе кепітал оф Грейт Брітан". Пригадали власні шкільні роки, а саме уроки англійської? Зубрили слова, вчили правила, неправильні дієслова - бажано назавжди. Ще на уроці перекладали якийсь текст, часто про Лондон, і по черзі біля дошки пояснювали, чому тут Present Perfect, а не Past Simple. Говорити англійською? Ну до цього справа доходила не завжди.
На уроках англійської мови, які викладає вчителька Ірпінського ліцею №2 Світлана Меркулова, діти говорять 80% робочого часу. Виключно англійською.
- Так, спочатку роблять помилки, але так шліфується майстерність. – розповідає Коротко про вчителька Ірпінського ліцею №2 Світлана Сергіївна Меркулова. - І чим більше помилок, тим майстерніші потім будуть школярі. Працюю з дітьми у стилі проєктного навчання або за методикою перевернутого класу. Тобто я створюю для них такі умови, коли доводиться багато говорити.
Діти користуються англійською як живою мовою: дебатують, спілкуються з ровесниками з інших країн, пишуть їм, створюють англомовні путівники по Ірпеню. Були навіть кулінарні уроки в міжнародному проєкті Kids in the Kitchen і співпраця зі школою в Індії. Нову теорію та лексику школярі можуть опрацювати вдома за короткими відео, а дорогоцінні 45 хвилин уроку витратити на розмову, мовні ігри та практику.
- Викладання англійської зараз дуже сильно змінилося, - зазначає Меркулова. - Якщо раніше іноземну вивчали, щоб, перш за все, скласти іспит, то в наш час маємо розуміння, що англійська – це мова свободи. Знання іноземної відкриває для учнів багато можливостей. Одна з них – це отримувати інформацію в оригіналі, що надзвичайно важливо для розвитку критичного мислення. Тому зараз моя відповідальність набагато ширша. Дитина має піти зі школи не лише з хорошим знанням мови, а й з відчуттям власної сили. Я хочу, щоб, попри все, вони навчилися жити, створювати щось нове і перемагати.
Світлана Меркулова у школі далеко не новачок - англійську викладає вже 30 років, з 1996-го. Серед її випускників є 200-бальники та призери обласних олімпіад.
А могла ж і не стати вчителькою. Мріяла про кар'єру перекладачки. Та одного дня, ще студенткою, погодилася підмінити вчителя. Замість звичайного уроку студентка влаштувала дітям віртуальну подорож до Лондона. Після заняття один із учнів сказав, що вперше зрозумів: англійська - це не лише правила, а цілий світ. А Світлана Меркулова залишилася у школі. І, каже, за 30 років свого вчителювання ні разу про це не пошкодувала.
- Бо це єдина професія, в якій я себе бачу, - усміхається вона. – А ще, скажу відверто, заради дітей ми, вчителі, знаходимося у школі. Особливо зараз.
Емоційний «чекін»
Війна торкнулася всіх і кожного. Ірпінь, де вчителює Меркулова, пережив окупацію та обстріли. Тому кожен свій урок педагог починає з емоційного «чекіну»: спершу намагається зрозуміти, в якому стані діти, і лише після цього переходить до навчання.
- Наприклад, прошу школярів підняти руки і показати на пальцях свій теперішній стан, від 1 до 10, - каже вона. – Це займає буквально 30 секунд. Зате я бачу, якщо діти показують 8-9-10 – це добре, а в кого 4-5-6 – треба звернути увагу. Тоді запитую учня, чого саме йому зараз не вистачає, що треба зробити, щоб його стан покращився.
Відповіді дітей різні. Хтось хоче пити чи їсти, інший не виспався. А є діти, які мають зовсім інші проблеми.
- Батько чи брат не виходять на зв'язок з фронту, влучання в будинок, насильство в родині – це сигнал для того, що треба приділити дитині більше уваги, - пояснює Світлана Меркулова. - Мені інколи закидають те, що вчителі зараз занадто сильно стали психологами. Насправді ні, ми не намагаємося бути психологами і не повинні ними бути. Але дитина приходить в клас до вчителя, а не до психолога. І вчитель першим має бачити стан дитини, зміни в ньому, має зрозуміти, як себе поводити, щоб не нашкодити. І однозначно побачити, чи потрібно скерувати дитину за допомогою до фахівців.
Інколи на своїх уроках Меркулова використовує меми. Наприклад, діти, відповідно до свого настрою, обирають картинку з певною емоцією, описаною англійськими словами.
- Такий проєкт дозволяє будувати довіру між дитиною і мною, вчителем, - каже вчителька. - Також я розумію, що відбувається в класі, можу скоригувати урок, щоб у них, моїх учнів, не було перевантаження у такому стані.
Здивували вчительку власними проєктами
- А який урок вам найбільше запам’ятався? – запитую.
- Це був урок з незнайомими мені раніше дітьми у львівській школі, - пригадує Світлана Сергіївна. - Я проводила його в межах ассесмент-центру, організованого громадською спілкою «Освіторія» - засновницею премії Global Teacher Prize Ukraine. Саме тоді журі оцінювало десятку фіналістів конкурсу. Мені жеребкуванням дісталася тема «Мікроінфлюєнсерство з нульовим бюджетом і без допомоги дорослих». Цей урок проводила в парі з вчителькою математики Юлією Рудницькою. Урок мені настільки сподобався, що захотілася копнути глибше і провести його вже зі своїми дітьми.
Вчителька здійснила задумане. Школярі отримали завдання відшукати будь-яку проблему у своєму середовищі (клас, школа, місто) і подумати, як, будучи дитиною, не маючи грошей і допомоги дорослих, змінити це на краще. Щоб показати, що вік не заважає щось змінювати, Меркулова розповіла школярам про підлітків, чиї ідеї вже стали відомими в Україні та світі. Наприклад, згадала Грету Тумберг і підлітка, який створив спортивний тренажер, на якому наші воїни можуть відновлюватися після поранень, та інших.
- Це якраз приклади того, як можна будучи ще малими щось змінювати на краще, - впевнена Меркулова.
Школярам вдалося здивувати вчительку власними проєктами. Хтось підготував презентацію хабу підготовки до НМТ для тих учнів, у кого є певні освітні прогалини. Були проєкти, присвячені створенню у Ірпінській школі №2 зони читання і спеціальних зон для футбольних м’ячів.
- Цікавий проєкт був пов’язаний з доглядом за безпритульними тваринами, - розповідає вчителька. - Діти пропонували створити благодійну акцію, зібрати гроші на корм і облаштувати будиночки для вуличних котів. Був проєкт, в рамках якого школярі хотіли створити онлайн-платформу для підлітків, щоб учасники могли об’єднуватися навколо ідей, обговорювати і втілювати їх у життя.
- І це все англійською? – дивуюся.
- Так, лише і тільки англійською школярі робили презентацію своїх проєктів, - усміхається Світлана. - Вони не просто придумали, а проговорили реалізацію ідеї. І в якийсь момент я зрозуміла, що ці діти використовують іноземну, щоб змінити світ на краще.
Мільйон на реалізацію освітньої мрії
Уміння навчити дітей не лише говорити англійською, а використовувати її як інструмент - одна зі складових системи Меркулової, яку відзначило журі Global Teacher Prize Ukraine. Вчителька англійської мови з Ірпеня стала цьогорічною переможницею.
- У десятці найкращих було дві Світлани, тому, коли загорілося ім’я (на екрані. – Авт.), я почала шукати очима Світлану Шефер (вчителька початкових класів Причорноморського ліцею Визирської сільської територіальної громади, що на Одещині) і пропустила своє прізвище, - усміхається Світлана Меркулова. - А вже коли до мене почали бігти і обіймати, почала розуміти, що, напевно, там було моє прізвище (сміється. – Авт.). Тому спочатку треба було кілька секунд, аби оговтатися. І усвідомлювала я це ще декілька днів. Бо коли твоє ім’я запалюється на такому сакральному для України монументі - це ще й шалена відповідальність.
Разом із грамотою педагогиня отримала 1 мільйон гривень на реалізацію своєї освітньої мрії. До речі, Меркулова працює тренеркою у проєктах, пов'язаних із травмапедагогікою та психологічною стійкістю. Частину премії педагогиня планує спрямувати саме на розвиток проєкту «Стійкі вчителі - стійкі діти».
Цьогоріч премія ювілейна - її вручили вдесяте. Global Teacher Prize Ukraine існує з 2017 року і покликана знаходити педагогів, які не тільки добре викладають свій предмет, а й змінюють освіту та життя своїх учнів. Цього року організатори отримали більше 1000 анкет.
- Насправді ця премія – це не той конкурс, де відбуваються якісь змагання, - каже Світлана Меркулова. - Тут нема переможців і переможених. Це нагорода за щось видатне. Мабуть, журі побачили цілісну систему: і предмет, який дає дитині можливість відкрити увесь світ, і емоційну підтримку учнів, і розвиток самостійності, і розвиток громадянських компетенцій. А ще - особливо велику віру в те, що дитина здатна на значно більше, ніж ми від неї очікуємо.
Отримуючи нагороду, Світлана Меркулова у своїй промові навіть не згадала про оцінки. А сказала, що сьогодні вчитель має бути для дитини тим дорослим, який допомагає їй зберегти віру у власні сили. Тому що ментальне здоров'я, емоційна стійкість і відчуття гідності у дітей зараз важливіші за оцінки.
Тому на уроках «англічанки» Світлани Меркулової спочатку запитують: «Як ти?» - і лише опісля розгортають підручник з англійської.