Від Довженка до «Братів Гадюкіних»: найцікавіші українські байопіки

Розповідаємо, біографії яких українських відомих постатей вже екранізували, а яких - планують.

Голлівудські байопіки давно і успішно збирають мільйони доларів у прокаті. Проте через високу вартість виробництва та складність роботи з історичним матеріалом в Україні цей жанр лише набирає популярність.

1 жовтня у прокат вийшов байопік «Довженко. Перший погляд» про початок кар’єри Олександра Довженка. Фільм переносить глядача до Одеси 1926 року, коли молодий режисер приїздить до міста, щоб створити свій перший фільм. Якою вийшла картина і чому її варто подивитись – у нашій рецензії. 

Про біографії видатних українців знімають як ігрові, так і документальні картини, Коротко про розповідає про найцікавіші з тих, що вже вийшли. А також про яку видатну особистість робитимуть кіно незабаром.

Довбуш

Масштабна історична пригодницька драма про Карпати XVIII століття та братів-опришків Олексу й Івана Довбушів - це не класичний біографічний фільм. Режисер Олесь Санін створив власну кінематографічну версію легенди про Довбуша з великою кількістю бойових сцен, драмою, любовною історією та політичним контекстом. Режисер наголошував, що не хотів показувати Довбуша лише як ідеалізованого народного героя.

- Будь-який дотик до історичних документів розриває цю ідеалізацію, показує, наскільки то була жорстока епоха, - підкреслював Олесь Санін.

Над проєктом працювали майже 10 років. До створення фільму залучили близько 3000 людей. Частину декорацій створили на високогір’ї. Для фільму виготовили десятки кілограмів металевих прикрас та деталей одягу, створили понад 1000 образів XVIII століття. Для створення атмосфери побудували та відтворили понад 20 історичних локацій. Для окремих бойових сцен залучали сотні каскадерів. 

Фільм «Довбуш» отримав Гран-прі на фестивалі «ПТАХ» у 2024 році, Національну премію України імені Тараса Шевченка у 2025 році. В українському прокаті фільм зібрав понад 68-68,8 млн грн, а права на його показ придбали понад 20 країн світу.

Інший Франко

Це історія про Петра Франка - сина Івана Франка, одного із засновників «Пласту», військового льотчика, науковця, педагога та дипломата. Постать Петра Франка довгий час залишалася маловідомою широкій аудиторії. Фільм показує його життя на тлі бурхливих подій першої половини XX століття - від розвитку українського руху до приходу радянської влади та початку Другої світової війни.

Фільм зняли ще 2019 року, але через коронавірус та повномасштабне вторгнення до кінотеатрів він дістався лише у 2024-му. Частина подій у фільмі художньо реконструйована, тому стрічка не є документальною біографією. Деякі епізоди та деталі особистого життя Петра Франка у фільмі є художнім домислом.

У центрі історії - людина, яку радянська система фактично намагалася викреслити з української пам’яті. Саме тому автори фільму наголошували на необхідності повернути Петра Франка в український культурний контекст. А ось наша рецензія на фільм. 

Я, "Побєда" і Берлін

"Я, "Побєда" і Берлін" - екранізація однойменної повісті Кузьми Скрябіна. Події розгортаються у 1990-х, коли майбутній музикант ще тільки шукає себе. Кузьма купує стареньку жовту «Побєду» і разом із другом Бардом вирушає до Берліна. Завдання просте лише на перший погляд: обміняти «Побєду» на омріяний Mercedes і повернутися до Львова до першого концерту. На подорож є лише три дні. А далі починаються пригоди, які поступово перетворюються для Кузьми на історію дорослішання, дружби та розуміння того, чого він насправді хоче від життя.

Актор Іван Бліндар, який зіграв Кузьму, розповідав, що багато спілкувався з родиною музиканта під час підготовки до ролі, зокрема із дружиною Світланою Бабійчук.

- Вони дуже добре відчули ту енергетику, музику. Ми ставили за ціль передати дух Андрія у фільмі, передати те, що він відчував, ким він був. Головному актору це вдалося надзвичайно добре, шедеврально. Він – дуже талановита людина, дуже серйозно поставився до роботи, він - справжній професіонал. І кавери на Андрієві пісні - вони шедевральні, - зазначила Світлана у коментарі телеканалу ICTV.

Прем’єру планували ще на березень 2022 року, але через повномасштабне вторгнення фільм вийшов лише у 2024-му. Зйомки проходили у Львові, Києві та Берліні. Частину сцен, які за сюжетом мали відбуватися в Німеччині, знімали у Львові. «Німецький» дворик у фільмі насправді знімали у внутрішньому дворику Львівської ратуші.

У стрічці звучать 16 пісень Кузьми, які спеціально для фільму переспівали українські виконавці.

Будинок "Слово". Нескінчений роман

«Будинок "Слово". Нескінчений роман» розповідає про українських письменників покоління Розстріляного відродження. У Харкові 1920-1930-х років радянська влада створила спеціальний будинок для української творчої еліти. Тут жили Микола Хвильовий, Павло Тичина, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Майк Йогансен та інші літератори. Спочатку будинок мав вигляд своєрідного комуністичного раю для митців. Однак поступово він перетворився на простір стеження, тиску та репресій.

Режисер Тарас Томенко багато років досліджував історію будинку. Саме тому художньому фільму передував його документальний проєкт про «Слово». Назва стрічки «Нескінчений роман» є відсиланням до останніх днів Миколи Хвильового та знищеного рукопису прозаїка.

Цікаво, що цей художній фільм виріс із документального проєкту Тараса Томенка 2017 року. Фільм зняли ще 2021 року. Світова прем’єра відбулася на Варшавському кінофестивалі. Для кастингу режисер використовував незвичний підхід: актори не просто читали сцени зі сценарію, а розповідали про письменників, яких мали зіграти. Фільм отримав нагороди на міжнародних фестивалях.

Малевич

«Малевич» - біографічна драма про Казимира Малевича, одного з найвідоміших художників світового авангарду. Режисерка Дар’я Онищенко свідомо відмовилася від класичного біографічного кіно, яке послідовно розповідає про життя героя від народження до смерті.

Фільм складається з окремих епізодів - своєрідних «квадратів», які показують різні періоди життя художника, його мистецькі пошуки, стосунки та конфлікти.

Особлива увага приділена українському контексту Малевича - його народженню в Києві, зв’язкам з Україною та культурному середовищу, яке вплинуло на його формування.

Фільм створювали у копродукції України, Сербії, Італії та Швейцарії. Знімання почалося до повномасштабного вторгнення, а завершувати виробництво довелося вже під час війни.

Головну роль виконав Віталій Ажнов, для нього це стала перша велика роль у повнометражному ігровому кіно. У фільмі також грають Ірма Вітовська, Марина Кошкіна, Олексій Горбунов, Олександр Новіков та інші. Музику створили італійський композитор Рафаелло Петруччі та клавішник «Океану Ельзи» Мілош Єліч. Однією з ключових музичних деталей стала улюблена пісня Малевича «Гуде вітер вельми в полі».

Вірський. Танець свободи

У фільмі поєднанні архівні матеріали, інтерв’ю ветеранів сцени та сучасні кадри постановок. Фільм виробляли студії ECG Productions LTD та UPHub, а для українських глядачів дистрибуцію здійснює компанія B&H Film Distribution Company.

- Він зробив так, щоб світ аплодував українському танцю стоячи - від Парижа до Токіо. Фільм «Вірський» розповідає про Павла Вірського - людину-легенду, яка перетворила сцену на поле битви за красу. Кожен його гопак - це вибух емоцій, а кожен номер - маленький театр. Архівні кадри, спогади друзів і учнів та таємниці з-за лаштунків покажуть, як танець Вірського пережив війни, цензуру і час, щоб надихати й сьогодні, - говориться в описі фільму.

Які байопіки очікувати в найближчі роки

Частина нових проєктів уже отримала державну підтримку, інші на етапі розробки або пошуку фінансування.

«Всьо чотко!»  про «Братів Гадюкіних»

Музичний байопік розповість про Сергія «Кузю» Кузьмінського та «Братів Гадюкіних». Основою стала книжка Юрія Рокецького "Всьо чотко. Сергій Кузьмінський" і "Брати Гадюкіни".

У центрі подій - Львів кінця 1980-х, поява нової музичної сцени, перші виступи гурту та фестиваль «Червона рута» 1989 року.

Сергій Кулибишев розповідав в інтерв'ю для  Коротко про, що фактично мріяв про цей фільм ще до того, як отримав пропозицію його зняти: "Я давно мріяв як режисер розказати світові про Кузю з "Братів Гадюкіних". Це неймовірно кіношна історія".

Учасники гурту «Брати Гадюкіни» долучилися до роботи над стрічкою як музичні продюсери та консультанти. Сценарій створюють Сергій Кулибишев і Юрій Рокецький. Події фестивалю «Червона рута» стануть кульмінацією фільму.

Прем’єру спеціально призначили на дату, пов’язану з першим фестивалем «Червона рута».

«Фехтувальниця. Головний поєдинок» про Ольгу Харлан

Фільм про Ольгу Харлан має бути не просто спортивною біографією. Автори хочуть показати особисті рішення спортсменки, внутрішню боротьбу, тиск і моменти, які відбувалися далеко від спортивної арени.

Окрема лінія буде присвячена її публічній позиції після початку повномасштабного вторгнення.

"Моя історія не тільки про спорт чи боротьбу, вона про вибір, про витримку, про моменти, які ламають, і про силу, яка дозволяє піднятися", - йдеться в офіційному анонсі. Проєкт став одним із перших, поданих на державну програму «Тисячовесна». Над сценарієм працює українська сценаристка Марія Ткачук. До проєкту залучили голлівудського сценарного консультанта Стіва Каплана. Дистрибуцією в Україні займатиметься B&H Film Distribution. 

«Алла Горська»

Майбутня стрічка присвячена художниці та представниці "шістдесятників" Аллі Горській. Проєкт викликав дискусію під час конкурсу «Тисячовесна» через формат заявки та питання до кошторису. Учасники конкурсу написали звернення до Міністерства культури з вимогою перевірити процедури та результати оцінювання у категорії "Ігрові фільми та серіали".

Однією з причин став саме проєкт "Алла Горська" Тараса Томенка, який пройшов до фіналу нібито без сценарію, а це порушує правила подання переліку документів та матеріалів на конкурс. Також підписанти підозрюють у конфлікті інтересів трьох ескпертів, які оцінювали проєкт. Чи провели перевірку, наразі невідомо. 

Коли стартує робота та дату виходу на даний момент також офіційно не оголошували.