IT-директор Ucloud Сергій Колесниченко: що відбувається з дата-центрами після прильотів та як не втратити дані

Операційний директор найбільшого українського хмарного оператора розповів, як бізнесу не втратити все та як швидко чекати відновлення після атаки.

ФБ ДСНС України

Віднедавна у списку атакованої ворогом інфраструктури з’явилися дата-центри. Наслідки ударів по них українці вже поступово відчувають, час від часу стикаючись із збоями в оплатах, при оформленні інтернет-замовлень та й просто у роботі застосунків.

Дата-центри - невидима для більшості користувачів, але критично важлива основа цифрового життя. Саме там працюють сервери, зберігаються дані та функціонують системи, від яких залежать банкінг, онлайн-магазини, мобільні застосунки, корпоративні й державні сервіси. І вони тепер є щоденною ціллю ворога.

Операційний директор найбільшого українського хмарного оператора Ucloud Сергій Колесниченко розповів Коротко про, що таке дата-центри, як вони працюють та що з ними відбувається у разі ворожого ураження.

Що таке дата-центр і що там зберігають

- Пане Сергію, простими словами, щоб було зрозуміло усім: що таке дата-центр?

- Дата-центр - це спеціалізований об’єкт, де фізично розміщується ІТ-інфраструктура: сервери, системи зберігання даних та обладнання. Саме на цій інфраструктурі можуть працювати сайти, банківські системи, мобільні застосунки, корпоративні сервіси та інші цифрові продукти. Тому втрата дата-центру - це потенційна зупинка тих сервісів, які були розміщені на його обладнанні.

- Які саме дані зазвичай зберігаються або опрацьовуються у дата-центрах?

- Практично всі цифрові активи бізнесу. Це фінансовий облік, корпоративна пошта, CRM та ERP, бази даних, сайти, мобільні застосунки, резервні копії, документи, а також великі масиви даних для аналітики, машинного навчання та штучного інтелекту.

- Як українці залежать від стабільної роботи дата-центрів у повсякденному житті?

- Напряму, навіть якщо більшість людей цього не помічає. Якщо зупиняється ІТ-система великої компанії, одразу виникають проблеми з оформленням та відправкою замовлень, збої з платежами, обліком і роботою кас. Значна частина звичних цифрових сервісів фізично працює саме на інфраструктурі дата-центрів

- Що фізично знаходиться у дата-центрі? Яке це обладнання? Наскільки воно дороге?

- Це серверні стійки з обчислювальними серверами, масивами SSD та HDD для зберігання даних, мережевими комутаторами, маршрутизаторами та системами безпеки, з’єднаними великою кількістю оптичних і мережевих каналів, графічні прискорювачі для систем, які використовують штучний інтелект.

Таке обладнання коштує дуже дорого: наприклад, лише одна сучасна GPU рівня NVIDIA H200 може коштувати  декілька десятків тисяч доларів, а повноцінний сервер із кількома такими картами - значно більше. З урахуванням поточних цін на пам‘ять і жорсткі диски сучасний потужний сервер коштує десятки тисяч доларів.

- В дата-центрі знаходяться лише сервери?

- Ні. Тому що сервер без електроживлення, охолодження і зв’язку - це просто обладнання, яке не працює. Дата-центр - це складна інженерна система з резервними вводами електроенергії, генераторами, UPS, системами кондиціонування, пожежогасіння, фізичної безпеки, моніторингу та кількома незалежними каналами зв’язку.

Вся інфраструктура дата-центру працює на те, щоб забезпечити безперервність зв‘язку і обробки даних, а самі дата-центри будуються, а потім сертифікуються по стандартах, які визначають рівень гарантованої надійності, доступності даних, безпеки.

Що відбувається після прильоту

- Що відбувається з дата-центром у момент, коли в нього влучає дрон або ракета?

- На жаль, я на власні очі спостерігав наслідки влучань. Вони залежать від місця і сили ураження: це може бути фізичне руйнування серверів і мережевого обладнання, пошкодження систем живлення та охолодження, обрив каналів зв’язку або пожежа. Буває так, що саме приміщення, де розташовані сервери, не горить, але горить сусіднє, і працююче обладнання засмоктує продукти горіння і стає непридатним для подальшого використання через нашарування сажі всередині. Найгірший сценарій - повна втрата обладнання на конкретному майданчику, після чого робота переходить у режим аварійного відновлення.

- Можете описати конкретний сценарій, що відбувається через 5 хвилин, годину, добу і тиждень після знищення великого дата-центру?

- Якщо обладнання фізично знищене, сервіси, що працювали саме на ньому, зупиняються, якщо через дата-центр були побудовані канали зв‘язку, вони припиняють працювати. А далі все залежить від того, наскільки компанія була готова до такого сценарію: чи є резервні копії, другий майданчик, реплікація даних та відпрацьований Disaster Recovery Plan (термін в IT-сфері й бізнесі: план аварійного відновлення), чи є інший резервний маршрут для передачі даних. За правильно побудованої архітектури вже в перші години починається відновлення на резервних потужностях, а протягом наступних діб сервіси повертаються до штатної роботи.

- Що небезпечніше для роботи дата-центра: фізичне знищення серверів, відключення електроенергії, пошкодження мереж чи пожежа?

- Найкритичнішим є саме фізичне знищення обладнання. Відключення електроенергії для професійного дата-центру - штатний аварійний сценарій: такі об’єкти будуються з резервними лініями живлення, UPS та генераторами, які дозволяють підтримувати роботу навіть під час тривалих відключень.

За наявності пального і справної інженерної інфраструктури дата-центр може продовжувати роботу навіть під час тривалого зникнення зовнішнього електропостачання. Насправді, дата-центр проєктується для тривалої роботи саме від дизельних або газових генераторів, а наявність зовнішньої мережі - це приємний бонус.

- Чи означає приліт по дата-центру автоматичне знищення даних, які там зберігались?

- Конкретно в цьому місці дані можуть бути знищені, але у правильно побудованій хмарній інфраструктурі дані не повинні існувати лише в одному фізичному місці. Ucloud, наприклад, резервує інфраструктуру майданчика на інших локаціях, щоб у разі втрати одного дата-центру мати можливість відновити клієнтські сервіси.

- Чи можливо відновити роботу дата-центру після серйозного прильоту? І як багато часу може зайняти такий процес?

- Відновлення фізичної інфраструктури залежить від того, що залишилось після прильоту, що можна запустити заново. Але потрібно розуміти, що сама оцінка, чи можна запускати систему після прильоту, не є тривіальною. Відновлення працездатності сервісів буде залежати від наявності резервних копій і відпрацювання процедур відновлення.

Після втрати одного з майданчиків Ucloud відновив інфраструктуру та клієнтські сервіси на іншій локації протягом доби, запускаючи системи поетапно за визначеною черговістю. Саме для цього й існують резервні майданчики та Disaster Recovery Plan.

Наскільки важливо робити резервне копіювання

- Чи резервують у дата-центрах дані, щоб у разі надзвичайної ситуації їх можна було поновити?

- Сам дата-центр не обов’язково відповідає за резервне копіювання клієнтських даних - він передусім надає фізичну інфраструктуру. Резервування є відповідальністю хмарного провайдера або самого клієнта залежно від моделі послуги та договору.

- Чи можуть бути знищені дані користувачів, які зберігали свої файли на хмарних сервісах?

- Теоретично так, якщо дані існували лише в одному примірнику і на одному фізичному майданчику. Саме тому резервне копіювання - базовий елемент захисту даних: воно має бути як у бізнесу, так і у звичайних користувачів, хоча на практиці цим правилом досі часто нехтують.

Як українці залежать від роботи дата-центрів в повсякденному житті

- Що побачить і відчує пересічний українець, якщо буде знищена критична кількість дата-центрів?

- Це проявиться у недоступності звичних цифрових сервісів: сайтів, мобільних застосунків, банківських операцій, онлайн-магазинів, логістичних систем та державних послуг. Наскільки довго це триватиме, залежатиме насамперед від того, чи мали ці компанії резервну інфраструктуру та відпрацьований сценарій відновлення.

Але ця недоступність буде короткочасною. Українці швидко вчаться, хоч іноді це навчання на власних помилках, тому зв'язок повертається, а за ним відновлюється й доступ до даних на новій локації.

- Які сервіси вийдуть з ладу першими: банкінг, таксі, державні послуги, пошта, месенджери, сайти?

- Поняття «ляже першим» тут не зовсім коректне. Якщо фізично знищено сервери, на яких працює конкретний сервіс і він не має резервного майданчика, саме цей сервіс стане недоступним - незалежно від того, банк це, таксі, онлайн-магазин чи інша система.

- Які категорії бізнесу найбільше залежать від роботи дата-центрів?

- Сьогодні - практично всі. Нецифрових бізнесів вже не існує. Банки, ритейл, логістика, телеком, медицина, виробництво, державні установи та ІТ-компанії залежать від доступності серверів, баз даних і цифрових систем, а отже - від стабільної роботи дата-центрів.

Головний принцип захисту - розосередження інфраструктури

- Які заходи було б варто вжити для захисту дата-центрів від ворожих атак?

- Тут немає одного унікального рішення: головний принцип - розосередження інфраструктури, географічне резервування та, де це можливо, винесення ключових вузлів у захищені або підземні приміщення. З боку держави суттєвою підтримкою для всього ринку могло б стати сприяння в доступі до придатних підземних споруд державної та комунальної власності для розміщення критичної ІТ-інфраструктури.