Для українців питання, де тримати заощадження, завжди було актуальним. Війна додала до нього ще одну складову: проблему фізичної доступності грошей. Якщо через обстріли зникає електрика, не працює термінал або банкомат, картка з грошима не допоможе купити необхідне. Тривожності додають і останні заяви нового прем'єр-міністра Сергія Корецького, за словами якого грошей в країні обмаль, а бюджет України тріщить по швах.
З іншого боку, великі суми готівки вдома не захищені від крадіжки, втрати, пошкодження, інфляції.
То як же безпечніше зберігати гроші?
Нервова система на межі
Україна постала перед загрозою масштабного урізання виснаженого війною бюджету, якщо законодавці не ухвалять непопулярні заходи, необхідні для отримання мільярдів західної допомоги напередодні зими. На цьому наголосив прем’єр-міністр країни Сергій Корецький.
Виступаючи у Верховній Раді, він говорив про надскладні виклики для уряду, зокрема про дефіцит бюджету Сил Оборони на десятки мільярдів та ризик недоотримання значної частини міжнародного фінансування. Пізніше прем'єр заявив, що зовнішня допомога є критично необхідною для збалансування бюджету, виплати зарплат і пенсій.
Такі заяви стають черговим випробуванням нервової системи українців. Постійні ворожі обстріли та месседжі влади в стилі «коштів зовсім немає» примушують громадян думати не лише про те, скільки грошей вони мають, а й про те, чи зможуть скористатися ними завтра.
- Заяви прем'єра щодо того, що в економіці все погано, безумовно, впливають на небажання людей зберігати кошти в банках, - зазначив у розмові з Коротко про економіст Владислав Банков. – Ба більше: такі заяви можуть стимулювати бажання вилучати банківські вклади.
Справа в тому, що пересічні громадяни можуть сприймати повідомлення про величезні проблеми в економіці як своєрідне «попередження», що банки можуть перестати працювати або гроші на картках «зникнуть». Але дефіцит державного бюджету не означає проблеми конкретних банків, а ризик, про який каже уряд, - це насамперед ризик для державних фінансів та потреби у зовнішньому фінансуванні.
На захист карток
Гроші на банківському рахунку можуть бути повністю доступними в нормальній ситуації, але під час тривалого блекауту виникають технічні проблеми: можуть не працювати термінали, банкомати, мобільний зв'язок або інтернет. Готівка в такій ситуації має очевидну перевагу. Проте це не означає, що всі заощадження потрібно перетворювати на банкноти.
Попри воєнні ризики, банківська система продовжує працювати, а кошти населення в банках зростають. За період повномасштабної війни банківські вклади в Україні продемонстрували безпрецедентне зростання, сягнувши історичного максимуму. За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, станом на другу половину 2026 року загальний обсяг вкладів фізичних осіб та ФОП у банках перевищив 1,75 трлн грн. Для порівняння, на початку вторгнення у лютому 2022 року ця сума становила близько 700 млрд грн. Тож, як бачимо, поведінка вкладників не свідчить про масовий вихід населення з банківської системи.
Ба більше: під час воєнного стану діє підвищена гарантія вкладів. У разі неплатоспроможності або ліквідації банку Фонд гарантування вкладів гарантує 100% повернення коштів за вкладами разом із нарахованими відсотками. Цей режим діє протягом воєнного стану і трьох місяців після його припинення.
Готівка чи картка?
Та все ж таки: готівка чи карта? Для відповіді на це питання можна розглянути головні плюси та мінуси обох варіантів.
Банківська карта:
Плюси:
- швидка оплата в один дотик;
- можливість миттєво заблокувати картку в разі втрати;
- зручний облік витрат у мобільному банкінгу;
- кешбек та бонуси від банку.
Мінуси:
- залежність від терміналів, світла та інтернету;
- ризик кібершахрайства;
- ризик блокування картки.
Готівка:
Плюси:
- не потрібні ані електроенергія, ані термінал;
- анонімність розрахунків;
- психологічний контроль за витратами.
Мінуси:
- кошти неможливо повернути в разі втрати чи крадіжки;
- незручно носити великі суми;
- ці кошти не приносять відсотків;
- обмеження на суми деяких розрахунків.
«Гроші мають працювати»
Віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління "Глобус Банку" Сергій Мамедов вважає, що гроші мають не лежати «під матрацами», а працювати.
По-перше, каже експерт, це не дає можливості знецінюватись капіталу вкладника.
По-друге, це дозволяє відбудовувати й розвивати нашу країну. Адже гроші, які десь «сховані», не працюють на економіку.
За словами експерта, універсальної пропорції розподілу заощаджень не існує: вона має залежати від фінансових цілей, обсягу капіталу, регулярних витрат та готовності людини до ризику. Одним з варіантів може бути умовна модель, за якої близько половини коштів залишаються у гривневих інструментах, а інша частина розподіляється між іноземними валютами.
Валюту варто обирати також відповідно до майбутніх витрат. Наприклад, якщо людина регулярно подорожує або має витрати в країнах Єврозони, частину заощаджень логічно зберігати саме в євро, щоб не втрачати кошти на додаткових конвертаціях.
Гривневу частину заощаджень, особливо якщо йдеться про значні суми, можна розподіляти між кількома інструментами – депозитами та облігаціями внутрішньої державної позики.
Скільки готівки має бути вдома
І все ж таки певну частину грошей потрібно тримати готівкою. Суму такого резерву економісти зазвичай прив'язують не до конкретної кількості гривень, а до витрат домогосподарства. І вважають, що за воєнних умов потрібно мати вдома готівку щонайменше на 2-3 тижні базових витрат.
Йдеться не про всі щомісячні платежі, а про те, що потрібно для виживання та нормального функціонування: продукти, ліки, транспорт, зв'язок, можливі термінові покупки.
Якщо сім'я витрачає на необхідне приблизно 30 тис. грн на місяць, резерв у 15 тис. грн готівкою можна вважати певною подушкою на випадок перебоїв.
Для родин з дітьми, літніми людьми або членами родини, які регулярно потребують ліків, сума може бути більшою. Наприклад, Владислав Банков вважає, що готівкового запасу має вистачати хоча б на 2 місяці.
Головна ідея полягає в тому, щоб не тримати вдома весь запас грошей, а мати суму, якої вистачить пережити кілька тижнів у разі непередбачуваних ситуацій.
Тобто для зберігання основної частини заощаджень і щоденних операцій більше підходить банк, для екстрених ситуацій - готівка.