22 вересня в Нью-Йорку стартує головний дипломатичний тиждень року - 81-а сесія Генеральної Асамблеї ООН. У США з'їдуться світові лідери, щоб обговорити регулювання штучного інтелекту, кліматичні загрози та кризу на Близькому Сході. Серед ключових тем буде Україна. На засіданнях та кулуарних зустрічах йтиметься про підтримку нашої енергосистеми перед зимою та постачання зброї. Анонсовано і особисту зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом прямо на «полях» Генасамблеї. Чого чекати від вересневої сесії у Нью-Йорку, з'ясовував журналіст Коротко про.
Близькосхідна криза, штучний інтелект та переобрання голови ООН
Офіційний порядок денний сесії Генасамблеї ООН звучить так: «Відновлення довіри, управління трансформаціями...». Вона розподілена по вузькоспеціалізованих майданчиках та самітах високого рівня.
Першим блоком йде «Безпека судноплавства та Близькосхідна криза». Ця проблема вже обговорюється на екстрених засіданнях Ради Безпеки ООН. Основний фокус спрямований на атаки на торгові судна у Червоному морі та деескалацію на Близькому Сході.
Наступною темою стане контроль за штучним інтелектом (ШІ). Учасники обговорять створення глобального органу нагляду ООН і фіксацію «червоних ліній» для автономних систем озброєння.
Традиційна тема світової екології цього разу поділена на два заходи. 23 вересня 2026 року відбудеться сесія високого рівня з кліматичних дій та справедливого переходу, а 24 вересня відбудеться профільний саміт щодо реагування на підвищення рівня Світового океану для захисту прибережних держав.
ООН - у прямій залежності від грошей США
Готовності світу до нових можливих пандемій присвячено окрему міністерську панель високого рівня на 25 вересня 2026 року (Pandemic Prevention, Preparedness and Response). На ній спробують підготувати політичну декларацію, яка затвердить юридичні і фінансові обов'язки з питань біобезпеки та справедливого розподілу вакцин.
Закулісна частина сесії сфокусована на переобранні керівництва ООН та системній кризі управління самою організацією. Повноваження Антоніу Гутерріша закінчуються наприкінці року, тому в кулуарах триває активне обговорення кандидатур на його місце. Рада Безпеки провела серію анонімних рейтингових опитувань, за підсумками яких фаворитами виступають кандидати від групи країн Латинської Америки та Карибського басейну (включаючи Рафаеля Гроссі з Аргентини, Мішель Бачелет з Чилі та Ребеку Грінспен з Коста-Ріки). Офіційне призначення голови ООН Генасамблеєю відбудеться пізніше восени за рекомендацією Ради безпеки.
У кулуарах торкнуться фінансової кризи, а також боргів США перед ООН, які обчислюються мільярдами доларів. Це робить ООН прямо залежною від Білого дому. Напередодні адміністрація США перевела 725 млн доларів у рахунок регулярного бюджету і близько 100 млн доларів на миротворчі місії, щоб уникнути позбавлення права голосу за статтею 19 Статуту ООН. Проте залишок накопиченої заборгованості США перед організацією все ще перевищує 4 млрд доларів, що залишає ООН у стані жорсткої економії.
17:1 на користь України
Україні також буде надано достатньо часу. Незважаючи на видиму втому західних країн від війни, Генасамблея ООН тримає у фокусі уваги війну в нашій країні. Офіційний Київ має намір використати цей майданчик для посилення своїх дипломатичних, військових та гуманітарних позицій перед складним зимовим періодом.
На самій Генасамблеї блок українських питань офіційно називається «Положення на тимчасово окупованих територіях України». Росія на засіданні Генерального комітету намагалася виключити цей пункт із програми, але її пропозиція була відхилена більшістю голосів (17 проти 1).
Крім Генасамблеї, в якій беруть участь усі 193 країни, дебати за участю глав держав пройдуть у Раді Безпеки ООН. Там засідання з українського треку затверджено під назвою «Підтримка миру та безпеки України». У рамках цих двох офіційних блоків пролунають головні заяви сторін, а навколо них — на «полях» саміту — відбудуться супутні заходи: міністерська зустріч за формулою миру, сесії Міжнародної Кримської платформи та закриті двосторонні переговори.
Володимир Зеленський виступить із трибуни ООН та зустрінеться з Трампом
Президент України Володимир Зеленський представить позицію Києва з трибуни ООН. Однією з найочікуваніших стане його зустріч із Дональдом Трампом "на полях" Генасамблеї для обговорення подальшої військової підтримки (зокрема, постачання балістичних ракет та ППО) та контурів можливого енергетичного чи морського перемир'я. Примітно, що перша в історії особиста зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа відбулася так само — "на полях" Генасамблеї ООН у Нью-Йорку восени 2019 року.
Україна планує підписати шість двосторонніх документів з міжнародними партнерами та провести заходи у рамках шостої Міжнародної Кримської платформи. Глава МЗС України Андрій Сибіга заявив, що Київ винесе на найвищий міжнародний рівень питання критичної гуманітарної ситуації та блокади з боку РФ тимчасово окупованих Олешок у Херсонській області. Фіксація статусу жертви агресії в офіційних документах ООН необхідна, щоб гарантувати фінансову допомогу для відновлення зруйнованої енергосистеми перед холодами та не дати світові "втомитися" від війни.
Оскільки Рада Безпеки ООН залишається заблокованою через російське право вето, Генеральна Асамблея служить для України ключовим інструментом, що дозволяє координувати глобальну більшість навколо принципів територіальної цілісності та Статуту ООН.
Київ намагається перехопити дипломатичну ініціативу в Росії і згуртувати довкола себе світову більшість до того, як інші великі гравці (США, Китай чи посередники) почнуть нав'язувати свої сценарії заморозки конфлікту.
Паралельно з дискусіями в ООН Білий дім підписав закон про жорсткі санкції проти Росії з митами до 100% для покупців її нафти. Це дає американській дипломатії потужний важіль тиску на переговорах із РФ прямо у Нью-Йорку.
Для України ця Генасамблея є не просто майданчиком для виступів, а інтенсивним раундом прагматичних переговорів. Його мета — забезпечити країну зброєю, посилити санкції проти РФ та підготувати ґрунт для сильної позиції на майбутніх мирних переговорах.