Торгово-розважальні комплекси Києва поступово адаптуються до нового формату тривалих дронових атак по столиці. Деякі великі майданчики (River Mall, Dream, Piramida, Retroville, Art Mall та Victoria Gardens) вирішили продовжити роботу під час «жовтого» рівня небезпеки. Інші закривають двері за будь-якої тривоги.
Журналіст Коротко про вирушив до найбільших столичних ТРЦ, щоб на власні очі побачити, як ці правила працюють на практиці і що відбувається в комплексах під час тривоги.
DREAM: тривога звучить, але шопінг продовжується
Першим у списку на відвідування – ТРЦ DREAM на Оболоні. Комплекс величезний і за старих часів завжди забитий відвідувачами. Ми вирушили туди близько 18:00, коли за логікою тут мало кипіти вечірнє життя. Але поверхами бродять в основному модно одягнені дівчата, причому їх не багато - та й не на шопінг прийшли, а, швидше, за звичкою і розвіятися. Ще є небагато підлітків. Такий сьогодні середньостатистичний портрет відвідувача.
Верхній третій поверх, де безліч дитячих інтерактивних розваг, взагалі порожній. На батутах лише одна дитина. На першому та другому поверхах, де розташовані магазини одягу, теж малолюдно. Приблизно по дві особи на сто квадратних метрів. У McDonald's схожа ситуація, хоча раніше знайти вільний столик тут було майже неможливо.
- Із настанням вечора у нас відвідувачів стало критично мало. Раніше після 19:00 була година пік, а тепер людей майже нема. Беруть переважно каву і щось легеньке перекусити, не затримуючись у залі, - каже співробітниця McDonald's Інна.
Порожніми стоять магазини одягу та побутової техніки. Продавці там буквально голодні на покупця і відразу ж накидаються на гостя, що зайшов, з пропозиціями про допомогу. Але як тільки відповідаєш «якщо буде потрібно, я вас покличу», їхні очі сумнішають.
- Начальство вирішило, що наш магазин працюватиме у «жовті» тривоги. Скажу чесно, я зараз у активному пошуку нової роботи. Яка мені різниця, де продавати? Адже головне - мінімізувати загрози для життя. Та й моя зарплата залежить від виручки магазину, а вона дуже впала, - розповідає Марина, продавчиня популярного магазину одягу. - Знаєте, здається, що брендовими речами стали цікавитись набагато менше. Або нікуди обновки «вигулювати», або бояться зайвий раз у магазин іти, чи грошей у народу вже немає. Останнє цілком можливе. Кожен другий заходить лише подивитися, навіть не міряють.
Немов на підтвердження її слів, комплексом розноситься звук сирени. По гучному зв'язку оголошують про «жовтий» рівень небезпеки. ТРЦ продовжує роботу, але орендарі мають право закрити свої відділи, а відвідувачам наполегливо рекомендують пройти у найближчі укриття на станціях метро "Мінська" або "Оболонь".
З тих, хто в цей момент був у залах, на вихід вирушили буквально одиниці. Це кілька сімей з дітьми та кілька роззяв, що просто тинялися по залах. Інші продовжили неквапливо розглядати вішалки з одягом та гортати телефони на фуд-корті. Продавці у бутіках теж не поспішають опускати ролети. З одного боку, на це має бути дозвіл директора, з іншого – закриватися, коли майже немає клієнтів, просто немає сенсу.
Єдине відносно багатолюдне місце – «Сільпо», один із найпопулярніших продуктових магазинів району. З вибором продуктів тут порядок, а із зали до укриття на станції метро «Мінська» йти метрів сімдесят. У самому DREAM укриття немає зовсім, хоча варто відзначити, що бічні евакуаційні виходи дозволяють швидко вийти на вулицю.
Ocean Plaza: від жартів про «заговорених» до дисциплінованої евакуації
Наступний ТРЦ на черзі у нас Ocean Plaza. Формально адміністрація цього ТРЦ вирішила припиняти роботу як за «червоного», так і за «жовтого» рівня загрози. Однак будівля має підземний нульовий (-1) поверх та критий паркінг. Цей простір вважається безпечним, тому "мінус перший" поверх залишається відкритим, а верхні поверхи при оголошенні небезпеки повинні зупинитися.
Коли лунає сигнал тривоги, по гучному зв'язку відразу просять всіх пройти в укриття. Магазини на верхніх поверхах починають зачинятися. Хтось реагує миттєво: фірмовий магазин Roshen вішає табличку "закрито" буквально з першими звуками сирени. Дехто не поспішає, сподіваючись отоварити останніх покупців. Каси у звичайних відділах не блокуються, але у McDonald's та KFC касові апарати відключаються автоматично. Поведінка людей теж змінилася: більшість спішно залишає будівлю і йде в метро або в глибокий підземний перехід на «Либідській».
Це підтверджують і місцеві жителі. Біля ТРЦ зустрічаємо пенсіонерку Марину Павлівну, яка вигулювала собаку.
- Пам'ятаю, раніше при тривозі багато продавців виходили перечекати сирену зі своїми розкладними стільцями, - розповідає Марина Павлівна. - Усядуться за квартал від ТРЦ і в телефонах зависають до самого відбою. Запитаєш їх, що роблять, а вони сміються: "Ми заговорені!". Нині таких і близько немає. Не знаю, чи адміністрація розігнала, чи самі зрозуміли, що тривога - це про їхню безпеку.
Змінилося ставлення до сирен і у персонала.
- Ніхто не хоче ризикувати власним життям, усі вже розуміють, як далеко все зайшло, - ділиться Вікторія, робітниця McDonald's. - У новинах постійно бачимо удари по ТРЦ, тож ми і відвідувачі перебуваємо у прямій зоні ризику. Тому не зволікаємо і одразу йдемо у безпечне місце. Раніше були скандали, люди обурювалися, чому закриваєтеся, адже нічого «не летить». Тепер такого немає: мовчки беруть речі та виходять.
Паузи в роботі та виклики для ритейлу
Вересневі вечори з їхньою першою осінньою прохолодою раніше завжди грали на руку торговим центрам: кияни масово тягнулися в тепло. Хтось за покупками, хтось у кіно або просто посидіти з друзями за чашкою кави. Сьогодні ж на фуд-кортах пустує добра половина столиків. Коридорами гуляють переважно підлітки. За спостереженнями консультантів, покупці заощаджують бюджет та бояться зайвий раз знаходити причину для перебування у потенційно небезпечних місцях.
Втім, не всі співробітники ритейлу налаштовані скептично. Деякі продавці можливість працювати в «жовту» небезпеку щиро вітають.
- Нам дозволили працювати у «жовті» тривоги, і це правильно, - ділиться консультант одного з магазинів електроніки Олексій. - Якщо зачиняти двері при кожному звуку сирени, ми взагалі залишимося без зарплати. Люди і так бояться зайвий раз заходити, а якщо ТРЦ постійно буде на замку, бізнес просто ляже. Нам потрібно заробляти, та й покупцям зручніше, коли вони можуть швидко заскочити та купити те, що потрібно.
Поки що столичний ритейл тримається, але ціна такої адаптації зростає з кожним днем. Робота в «жовтий» режим не рятує від фінансового просідання: падіння виручки вже змушує бренди переглядати плани. Торгові центри Києва входять у цю осінь без звичного ажіотажу, і, ймовірно, зима стане для багатьох магазинів справжнім випробуванням на виживання.