Вибори до російського парламенту, голосування на яких відбудеться з 18 по 20 вересня, мало цікавлять навіть самих росіян, які навіть не намагаються чинити опір тиску «Єдиної Росії». Коротко про – про мляву виборчу кампанію в Росії, коли до суду ходять частіше, ніж на теледебати.
Мляво і нудно
Цього разу «не заморочилися» від слова «зовсім»: ні тобі бравурної агітації, ні гучних відкриттів дитячих майданчиків та сміттєвих контейнерів, ні депутатів із завченими текстами про велику батьківщину. Навіть на телевізійні дебати, котрі раніше хоч якось ворушили тягуче російське передвиборче болото, значна частина кандидатів у парламентські діячі просто не з'явилися. Хтось не захотів, а когось «прийняли» поліцейські під різними приводами прямо на шляху до телестудії.
На окупованих територіях України, які Росія вважає своїми, квола агітація розпочалася за тиждень до виборів – на вулицях з'явилися люди з листівками та газетками. Якісь депутати кудись приїжджали та спілкувалися з людьми, але була це передвиборча чи просто залітна поява – спробуй здогадатися.
Трохи рідше, ніж тиждень тому, пропадала електрика, і трохи більшим став натиск води, який подається раз на три дні в крани донецьких квартир - схоже, на цьому передвиборні плюшки і закінчаться.
Навіть улюблені раніше кандидатські номери – усвідомлення масштабу комунальних проблем та жорстка обіцянка їх вирішити, як тільки кандидат потрапить до Думи, - і ті не спрацювали. Занадто великі ці проблеми, вже й обіцяти бояться.
Тим більше, що осміліла статистика раптом видала з тиждень тому відсотки виснаженості мереж та рівень зносу будинків по всій Росії. Перебити нахабні цифри нема чим – тому вирішили цю тему як би зам'яти для ясності. Але в жовтні на всіх чекає тотальне зростання тарифів на ЖКП… Хоча про що ми? Вони навіть після такого не збунтуються.
Що ще? Путін два чи три рази виступив перед однопартійцями, впевнено заявивши: мобілізації не буде, Росія на Європу не нападатиме, дефіциту бензину не буде...
Відразу після цих слів кількість проданих квитків до Вірменії різко збільшилася (росіяни можуть їздити туди за внутрішніми паспортами). У Санкт-Петербурзі вартість літра бензину на тлі його загальної майже відсутності зросла до 500 рублів (264,3 грн), а Європа вирішила таки витратити ще трохи грошей на своє озброєння і збільшити призов до армії.
Партійний «яблучний» заміс
Найцікавіше у цій передвиборчій кампанії було – стежити за тим, як з абсолютно дебільних причин основна партія РФ знищує конкурентів, які колись посміли щось прошепотіти про «пора закінчувати війну».
Нещасна партія «Яблуко», про яку періодично виборці то забували, то знову згадували, цього року побила всі рекорди за ступенем знущань з себе. Згалялися над нею всі кому не ліньки, починаючи від «Єдиної Росії» і закінчуючи партією «Родіна», про яку частина населення і дізналася, власне, після виходу новин у телеграм-каналах.
Із серпня на «Яблуко» справно подавали до суду, який відстороняв партію та її членів від участі у виборах. Мотиви зняття були просто прекрасні: партія «Родіна», наприклад, обурювалася, чому в одних листівках «Яблука» використано шрифти Word, в інших – цитати із зарубіжних соцмереж. У першому випадку «Яблуко» "загризли" за авторські права, у другому – за іноземне фінансування та ті ж авторські права.
Є й інші причини. Кандидат «Яблука» з Нижнього Новгорода Смирнов опублікував у «ВКонтакте» фотографію фронтмена Motörhead Леммі Кілмістера після смерті музиканта. А конкурент Смирнова Різоватов від Партії пенсіонерів звернувся до суду. Приводом став хрест на шиї Кілмістера, який позивач визнав нацистською символікою. Суд одразу ж зняв Смирнова з виборів – і начхати, що фото було розміщено у грудні 2015 року, тобто 11 років тому!
Пенсіонерам це сподобалося, і вони викинули ще одного «яблучника» за ролик із гаслом: «За вільний інтернет без блокувань». У суді позивачі запевняли, що це гасло «формує негативне ставлення до інших партій». Як аргумент наводилися публікації, де блокування інтернету пов'язувалися з «Єдиною Росією», ЛДПР та «Новими людьми». При цьому ці публікації не мали ніякого відношення до відповідача. Але його все одно зняли з виборів. А в чому він винуватий – не сказали.
На початку вересня в Єкатеринбурзі просто затримали одразу 6 кандидатів від «Яблука», яких звинуватили в демонстрації екстремістської символіки в репостах про антивоєнні акції. Дісталося їм ще й за згенеровані ШІ зображення. Затримані отримали по кілька діб арешту і вже не могли далі брати участь у передвиборчій кампанії.
Члену КПРФ Бондаренкові анулювали реєстрацію у кампанії за публікацію фото Олексія Навального багаторічної давності. Іншого комуніста Матвєєва також намагалися притягнути за авторські права, але чомусь апеляція його захистила, і прокуратура відновлення Матвєєва підтримала.
В Іркутській області кандидат від партії «Нові люди» Ліпін був знятий з виборів до гордуми після позову місцевого відділення КПРФ за те, що він нехай і не дослівно, але процитував у своєму передвиборчому ролику фразу з фільму «Міміно», як виявилося, порушивши ті самі горезвісні авторські права.
Загалом доля «яблучників» вже зрозуміла, але водночас не зняті з виборів можуть отримати значний пласт голосів виборців – у Росії люблять нещасних та скривджених. А ось партія-кілер «Родіна», яка проповідує знищення українців та скидання ядерної бомби на Київ, може й не пройти до парламенту. Що там робити використаному ресурсу?
Адмінресурс готовий, шахтарі – ні
Традиційні танці з адмінресурсом, звичайно, вже проходять – бюджетники напоготові. Система дистанційного електронного голосування та три дні роботи виборчих дільниць дозволяють їм провернути все як велено та встигнути доповісти начальству.
Вже проведена агітація в установах, студентам уже розказано про «правильний курс» та «неправильний вибір». У МІФІ (Національний дослідницький ядерний університет «МІФІ») за електронне голосування обіцяють поставити три відвідування фізкультури, треба лише написати куратору групи підтвердження. У соцмережах розповідають про те, як на підприємствах поширюються «Інструкції з голосування» та дуже переконливі прохання-вимоги голосувати у певний день.
Загалом, все як завжди, і ніхто не намагається навіть вдати, що може бути по-іншому.
А ось на окупованому Донбасі 18 вересня шахтарі намітили провести страйк. Раптом виявилось, що керівництво «нового щасливого життя» заборгувало гірникам зарплату за 4-7 місяців. І «ні тонни вугілля Україні» не було відвантажено, як і обіцяли гасла проросійських активістів влітку 2014 року – звідки ж така затримка зарплати, порівняна із занепадом середини 90-х?
Пообіцяти страйк пообіцяли, але чи стануть шахтарі новою руйнівною силою, як це було наприкінці СРСР? Звісно ж, ні. Хто їм дасть вибори зривати?