Радянську систему оздоровлення й медицини, яку в суспільстві нерідко міфологізують як «соціальну та безкоштовну», з перших років існування СРСР розбудовували винятково для обслуговування верхівки режимного апарату. Про це заявив голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Олександр Алфьоров в інтерв'ю «Укрінформу».
- Система санаторіїв і таборів відпочинку — це система не соціальна. Будинки відпочинку, санаторії з'являються в 20-ті роки. Що це було? Це були будинки, де відпочивала еліта. Насправді 20-ті-30-ті роки — це елітарні заклади, де не тільки відпочивали... Ми говоримо про те, що ця оздоровча система насправді обслуговувала еліту, оту еліту, яка вбивала людей, — наголосив Алфьоров.
Історик підкреслив, що пізніше ця модель переросла у мережу відомчих лікарень, створених для збереження життєдіяльності партапарату, який виходив із ладу.
- Для чого створюються відомчі лікарні? Вони розуміли, що просто стають старими... вони, як ці машини комуністичні, просто виходять з ладу. І сама система Советського Союзу була побудована навколо того, що існують апріорі лідери. І для них створюються спеціальні заклади, де їм підтримують здоров'я, де вони лягають на лікування, тобто для того, щоб підмазати, підмастити, — зазначив голова УІНП.
Попри те, що у 1960-х роках відбувся бум санаторно-курортного будівництва для загалу, потрапляння туди супроводжувалося дефіцитом і «блатом». Загальнодоступна медицина, хоч і була формально безкоштовною, спричинила появу тотальної побутової корупції через мізерні зарплати медперсоналу.
- Медицина була соціально орієнтованою, правда, і вона була безкоштовною. Проте система сама створила так, що мізерні зарплати обслуговувального персоналу та лікаря потребували того, що постійно з'являється таке поняття, як корупція, коли рубль в халат клався автоматично. З'являється ціла система послуг, які начебто є обов'язковими, платних. Але водночас, якщо ти хочеш комфортно почуватися, то треба щось доплачувати, - сказав Алфьоров.
Підсумовуючи тему, очільник Інституту нацпам'яті зауважив, що радянська медицина поєднувала у собі як реальні досягнення науковців і безоплатну допомогу, так і застарілий інструментарій, дефіцит ліків та глибоку соціальну нерівність між звичайними громадянами й партійною номенклатурою.
- Коли Хрещатик заговорив польською: як Київ приймав біженців на початку XX століття.
- Перша ДТП у Києві та поява ПДР: а все через професора, який потрапив під авто мільйонера.