На сайті Кабінету міністрів від громадської ініціативи «Стаж під вогнем» продовжує збирати підписи петиція щодо диференційованого обчислення страхового стажу учасників бойових дій та осіб, які перебували в полоні держави-агресора.
Автори звернення просять справедливого ставлення до захисників і захисниць, які змінили цивільний одяг на однострій і разом із кадровими військовими боронять нашу свободу та незалежність. В чому суть проблеми і як вона може бути вирішена - у матеріалі Коротко про.
Верховний суд поставив крапку
Започаткувала ініціативу редакторка наукових видань Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Ірина Гребцова. Через війну вона переїхала з Харкова до Гряківського старостинського округу, чоловік пішов служити до 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».
- У «десятці» служать багато хлопців з нашого села, від них я і дізналася, що кадровим військовим і учасникам бойових дій, які до призову були цивільними, неоднаково рахують пенсійний стаж. Спершу сама не повірила, а коли вивчила закони, впевнилася, що належить виборювати справедливість, - каже Ірина.
У березні цього року Верховний суд виніс показове рішення за позовом ветерана до Пенсійного фонду. З 2022 року чоловік воював на «нулі», потрапив у полон, вижив, після звільнення звернувся до ПФ, щоб оформити пенсію. Він був упевнений, що як учасник бойових дій має право на дострокову - у 55 років - і його військовий стаж нараховується за законом, де один 1 місяць участі в бойових діях йде за 3 місяці. Однак фонд порахував перебування воїна в окопах день за день, у підсумку позивач не набрав 25 років стажу, який дає право на пільгу для УБД. Дві перші судові інстанції і третя - Верховний суд - підтвердили правоту чиновників.
Що зараз у законах:
- Кадрові військові. Право достроково вийти на пенсію дають 25 календарних років вислуги, участь у бойових діях під час воєнного стану рахується як 1 місяць за 3 місяці.
- Змішаний стаж. Право на пенсію у 45 років отримують особи, які мають 12,5 років військової вислуги (або служби в правоохоронних органах) і 12,5 років цивільного страхового стажу.
- Працівники шкідливих професій (металурги, шахтарі, працівники хімічної промисловості). До 10 років роботи дораховується 10 років додаткового стажу - 5 років страхового календарного. Право на пенсію виникає в 50 років.
- Учасники бойових дій. Пенсія оформлюється за умови, що чоловіку виповнилося 55 років і він має 25 років календарного стажу (для жінок 50 і 20 років).
На фронті немає вихідних і нормованого дня
- Пенсійне законодавство писалося, коли панував мир. Коли військові служили на професійній основі і мали пільги за вислугою років, - пояснює адвокат Дар’я Тарасенко. - Сьогодні на війні більшість непрофесійних військових. Це громадяни, які прийшли до війська з різних професій у цивільному житті. Вислуга років на них не поширюється. Такі захисники мають виходити на пенсію з досягненням певного віку і наявністю певного страхового стажу. Коли він нараховується, зовсім не береться до уваги, де була і ким була людина - працювала вахтером на заводі чи під шаленим вогнем брала ворожі позиції. Кратність бойових місяців при нарахуванні стажу діє тільки для кадрових військових.
Розробники і підписанти петиції наголошують на тому, що несправедливо ставити знак рівності між перебуванням на фронті і роботою в тилу. На цивільній посаді людина має 8-годинний робочий день та два вихідних. Військова служба в бойових умовах - це 24/7, повсякденний ризик для життя і величезні втрати для здоров’я. Крім того, різні умови нарахування стажу для військовослужбовців порушують конституційний принцип рівності.
Ініціаторка «Стажу під вогнем» Ірина Гревцова каже, що проблему визнали і у вищому військовому керівництві. Ще у 2024 році на підставі листа від Міноборони прем'єр-міністр видав розпорядження опрацювати зміни до пенсійного законодавства для гарантування кратного зарахування стажу мобілізованим учасникам бойових дій. Однак Мінсоцполітики та Мінфінансів поклали доручення під сукно, посилаючись на дефіцит Пенсійного фонду.
Що пропонується
Петиція - це лише один із етапів боротьби за справедливе ставлення до всіх учасників бойових дій. Ірина Гревцова каже, що активісти неодноразово зверталися до чиновників з вимогою усунути правову колізію, але не отримали результату. Останнє колективне звернення також завершилося відписками, які повторювали попередні.
- У Міністерстві соціальної політики цинічно заявляють, що 3-кратність стажу уже реалізовано через зменшення віку до 55 років та страховий період у 25 років. Мовляв, цивільні мають набирати не менше 33-х. Але ж бувають різні ситуації. Якщо людина до призову у військо не набрала 25 років страхового стажу, а на фронті отримала важке поранення, вона не зможе оформити пенсію в 55 років і буде приречена якось допрацьовувати свій календарний стаж до 60-ти або 65 років. Відмова в пенсії 56-річному ветерану, підтверджена Верховним судом, остаточно розбиває міф від Мінсоцполітики.
Ініціатори петиції не вимагають кардинально ламати вже існуюче правове поле. Зміни просять внести до статті 24-ї Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - поширити на захисників та захисниць механізм додаткового страхового стажу, який працює для шкідливих цивільних процесій. А саме:
- кожен місяць безпосередньої участі у бойових діях або виконання спеціальних завдань у районах воєнних дій рахувати як 3 місяці страхового стажу;
- кожен місяць проходження військової служби в районах бойових дій, не пов’язаний із безпосередньою участю у них, рахувати як 2 місяці страхового стажу;
- кожен місяць перебування у офіційно встановленому полоні рахувати як 2 місяці страхового стажу.
- Ми стукаємо в усі двері й намагаємося бути почутими на всіх рівнях! Хто, як не наші захисники, які щосекунди ризикують життям на передовій і тримають українське небо, заробили своєю кров’ю цей стаж? Війна не може вважатись державою як спокійна робота в кабінеті! – наголосила керівниця громадської організації «Крила надії Прикарпаття» Леся Федорів, коли на сесії Івано-Франківської міської ради закликала підтримати ініціативу.
Примітка: Нарахування пенсії з 55 років для УБД не дорівнює звільненню з армії. Чинні військові продовжують служити до 60 років або до оголошення демобілізації.