Німеччина офіційно звинуватила Росію у спробі атаки на своїй території. Берлін закриває російське консульство та «Російський дім», а німецькі політики вимагають озброїти Україну ракетами Taurus. Такого гострого розвитку конфлікту з Росією в Європі ще не було. Коротко про те, що сталося, і 4 можливі сценарії розвитку подій.
1 вересня міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль і міністр внутрішніх справ Александер Добриндт заявили, що вважають Росію відповідальною за спробу атаки на аеропорт Лейпциг/Галле, — повідомляє подробиці Handelsblatt. Німеччина викликала російського посла, вирішила закрити російське генконсульство в Бонні та закрити «Російський дім» у Берліні.
Німеччина також збирається посилити перевірки громадян Росії під час в’їзду, домагатися нових санкцій ЄС і активніше боротися з російським «тіньовим флотом», який використовується для обходу нафтових санкцій.
Німецька влада вперше почала використовувати слова «гібридна війна» у відносинах Німеччини та РФ. Отже, що ж сталося і які загрози може нести нове протистояння в Європі.
Що сталося в Лейпцигу: атака на український літак
4 серпня в охоронюваній зоні аеропорту Лейпциг/Галле виявили безпілотник із вибухівкою. Там базуються українські літаки «Антонов», які перевозять військові вантажі та допомогу. Працівник аеропорту виявив дрон із вибухівкою поруч з українським Ан-124. Пристрій знешкодили за допомогою робота. Детонатор, за даними слідства, спрацював зі збоєм — інакше наслідки могли бути тяжкими.
Пізніше другий дрон, імовірно розвідувальний, зіткнувся з вантажним літаком. Приблизно через десять днів знайшли третій дрон, а неподалік — військову вибухівку RDX. Німецька влада каже, що конфігурація дронів, компоненти, технологія підриву та вибухівка збігаються з тими, що вже зустрічалися в російських гібридних операціях і у війні проти України. Виконавцями, за версією Берліна, стали «агенти низького рівня» — звичайні люди, яких завербували онлайн.
По суті, йдеться про спробу атаки на території країни НАТО, що одразу підвищує градус конфлікту.
Відповідь Росії: від «немає доказів» до «будемо бомбити»
Володимир Путін назвав дії Німеччини помилкою і заявив, що докази причетності Росії були сфабриковані.
Міністерство закордонних справ Росії вже оголосило про «дзеркальну» реакцію на дії Німеччини. Представниця МЗС Марія Захарова заявила, що Москва відреагує аналогічно тому, як реагувала на попередні «односторонні та несправедливі санкції».
Як завжди, «відзначився» колишній президент Дмитро Медведєв: «З огляду на неонацистський, шалено русофобський курс нинішнього керівництва Німеччини вигадана диверсія — найслабша форма покарання за їхні гріхи. Вони заслуговують на прямий удар по всіх німецьких виробництвах військової техніки для бандерівської кліки. А цілком імовірно, і по деяких інших місцях у Берліні», — написав він у Telegram.
До чого може призвести цей конфлікт: чотири сценарії
Сценарій 1. Нові дрони та диверсії
Найреалістичніший варіант — посилення атак «невідомими» дронами. Безпілотники можуть з’являтися біля військових об’єктів, аеропортів, заводів та енергетичної інфраструктури. Можливі спроби підпалів, кібератаки, пошкодження залізниць, диверсії та шпигунські операції.
Події в Лейпцигу відрізняються лише тим, що загроза була вже максимально серйозною — вибухівка та безпілотник виявлені безпосередньо поруч з об’єктом, пов’язаним з українською військовою логістикою.
Нові атаки та провокації можуть відбуватися не лише в Німеччині, а й у Польщі, країнах Балтії або Скандинавії.
Сценарій 2. Німеччина посилить постачання зброї Україні
Прихильники жорсткої лінії в Берліні отримали новий аргумент: якщо Росія справді намагається атакувати об’єкти, пов’язані з допомогою Україні, отже, Німеччина має не відступати, а посилювати підтримку України.
Один із найпомітніших прихильників цієї позиції — експерт ХДС з питань безпеки Родеріх Кізеветтер. Після інциденту він знову закликав передати Україні німецькі крилаті ракети Taurus.
Taurus здатні вражати цілі далеко за лінією фронту. Тому Росія традиційно сприймає можливу передачу цих ракет як серйозну ескалацію.
Однак, якщо Берлін справді зважиться на такий крок, Москва знову ж таки може відповісти посиленням погроз на адресу Німеччини та німецьких військових об’єктів.
Сценарій 3. Балтика стає небезпечнішою
Одна з най«гарячіших точок» між НАТО та РФ — Балтійське море. Там тісно, багато кораблів, «тіньовий флот». На невеликому просторі розташовані Росія, Німеччина, Польща, країни Балтії, Фінляндія, Швеція та Данія. Тут проходять енергетичні маршрути, кабелі зв’язку та інші елементи критичної інфраструктури.
Після початку війни Росії проти України кілька підводних кабелів і трубопроводів у регіоні вже були пошкоджені. В окремих випадках європейська влада підозрювала судна, пов’язані з російським «тіньовим флотом».
Щоб спалахнув конфлікт, багато не потрібно: перерізаний кабель або судно «тіньового флоту», яке охороняє російський військовий корабель. І корабель НАТО, який намагається зупинити нафтовий танкер для перевірки. Зовсім недавно в Ла-Манші британський флот супроводжував такий конвой РФ. Щоправда, поки на відстані.
Сценарій 4. Збройний конфлікт Росії та Німеччини
На щастя, ймовірність такого сценарію поки дуже низька.
Німеччина — член НАТО. І якщо Росія навмисно офіційно завдасть військового удару по німецькій території, йтиметься вже не про російсько-німецький конфлікт. Постане питання про колективну оборону всього Північноатлантичного альянсу.
Саме тому міністр Александер Добриндт говорить: «Ми не перебуваємо у стані війни, але щодня стаємо мішенню гібридної війни», — наводить його слова Die Zeit.
Нові санкції проти Росії вже розробляються
Тим часом країни Європи стали на захист «своїх». Після звинувачень Німеччини російських дипломатів викликали представники Франції, Нідерландів, Бельгії та ЄС, повідомляє Reuters.
А глави МЗС Європейського Союзу проводять зустріч в Ірландії, де, зокрема, планується обговорити можливі способи посилити тиск на Кремль. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль оголосив, що зробить масштабні пропозиції щодо подальших санкцій проти Росії.