Український ринок праці не може прийти до ладу: вакансії є, безробітні є, але вони не знаходять один одного. Війна, мобілізація, міграція та демографічні зміни посилюють дефіцит кадрів, але роботодавцям потрібні насамперед ті, хто можуть працювати, фізично знаходячись на робочому місці.
Хто потрібний бізнесу, як штучний інтелект поглиблює кризу на ринку праці та кому сьогодні найпростіше знайти роботу? Ці та інші питання редакція Коротко про обговорила з директоркою консалтингової компанії TalentMatch, HR-експерткою Наталією Слинько.
«Вакансій більше, ніж людей, що шукають роботу»
- Пані Наталіє, як ви вважаєте, український ринок праці у 2026 році більше належить роботодавцю чи працівнику?
- Зараз ринок праці настільки нерівномірний та різноплановий, що однозначну оцінку дати неможливо. Це може бути як ринок роботодавця, так і ринок кандидата.
Щодо вакансій, що стосуються специфічних робіт, як, наприклад, ІТ-сфера, менеджмент - це повністю ринок роботодавця. Щодо вакансій мілтеху (галузь оборонних та військових технологій. – Ред.) може бути по-різному. Якщо ми говоримо про інженерів, виконавців конкретних робіт – це ринок кандидатів, якщо про офісних робітників – ринок роботодавця.
Але загалом все ж таки вакансій більше, ніж людей, що шукають роботу.
- Наскільки змінився баланс сил за останній рік?
- За останній рік посилився дефіцит в професіях, де він відчувався і раніше. Насамперед сильна нестача персоналу спостерігається в компаніях, які не можуть запропонувати бронювання. Можна брати на роботу жінок, але вони зараз вже розуміють ціну своєї праці і погоджуються не на кожну роботу.
Тенденція посилення дефіциту зберігатиметься ще деякий час, а далі багато залежатиме від рішень ЄС, що ухвалюватимуться стосовно українських біженців. Якщо чоловікам призовного віку не продовжуватимуть тимчасовий захист, це торкнеться не тільки їх, а й їхніх родин. Адже у таких випадках повертатимуться не самі чоловіки, а часто цілі сім’ї. І це вплине на різні сфери, зокрема на ринок праці.
«Робота є в усіх сферах»
- Яких фахівців українські компанії сьогодні шукають найбільше, а яких, навпаки, стає дедалі важче працевлаштувати?
- На ринку є такий жарт, що зараз роботодавці шукають висококваліфікованих та низькооплачуваних.
Якщо серйозно, то структура пошуку залежить від того, яких саме працівників не вистачає конкретній організації. Тут все дуже індивідуально, не можна сказати, що якась окрема професія користується високим попитом.
Але зараз на ринку є велика проблема. Справа в тому, що чимало людей перенавчалися, щоб перейти на роботу офісного формату, де можна працювати дистанційно. Водночас роботодавці потребують людей на виробництвах, на будівництвах, в магазинах – тобто там, де потрібно бути присутніми на робочому місці. Це спричинило на ринку певний перекіс, який посилюється тим, що штучний інтелект сильно оптимізує офісні спеціальності.
- Чи відповідає попит роботодавців тому, на кого навчається молодь?
- Молодь продовжує навчатися, умовно кажучи, на «офісні» професії, а не на ті, які користуватимуться попитом. Це, як я вже сказали вище, ручна праця (енергетики, будівельники, виробники, сантехніки тощо), а також професії, які керують штучним інтелектом. Людина, яка буде мати в руках робітничу професію та при цьому розвиватиметься в сучасних напрямках різноманітних технологічних рішень, матиме унікальний набір hard skills (професійних навичок. – Ред.), що забезпечить для такого фахівця високий попит з боку роботодавця.
- Є зараз сфери з «гарантованими» вакансіями, на які можна порадити звернути увагу?
- Вакансії є в усіх сферах. Десь знайти роботу простіше, десь складніше, потрібно вивчати ситуацію в кожному конкретному випадку.
Якщо йдеться про якісь стартові позиції, можна з впевненістю прогнозувати, що продовжать працювати сфери обслуговування, торгівлі. Працюватимуть аптеки та лікарні, різноманітні заклади, які потрібні для життєдіяльності. І, як це не дивно на перший погляд, сфера розваг. Навіть у дуже темні часи людям необхідно розважатися.
«Люди зменшують очікування щодо зарплати, якщо пропонується бронювання»
- Медіа пишуть, що зараз скорочення мають масовий характер. Чи дійсно в реальності це так, як ми читаємо в ЗМІ та мережах?
- Зараз весь світ там, де це можливо, починає використовувати ШІ, що призводить до скорочень людей, які виконували прості операції. В Україні це стосується, насамперед, ІТ-сфери, компаній, що працювали на аутсорсі. Але я не чула, щоб реальний сектор економіки, великі підприємства або агробізнес суттєво скорочували персонал.
- У 2022 році після закриття та релокацій бізнесу чимало фахівців пішли працювати продавцями. Але зараз складні часи переживає саме торгівля, куди ж йти?
- Дійсно, внаслідок ворожих обстрілів сфера торгівлі понесла суттєві збитки (детально про це ми писали тут), і потрібен певний час, щоб вирівняти ситуацію. Ці складнощі можуть призвести як до скорочення заробітних плат, так і до скорочення працівників.
Через те, що гроші, які б мали піти на розвиток, зараз йдуть на стабілізацію, припиняються інвестиції саме в напрямки розвитку, нових продуктів тощо. Відповідно, фахівці, що займалися в компаніях новаціями, тимчасово не потрібні, ось тут можуть бути скорочення. Але це торкається далеко не всіх підрозділів торговельних підприємств.
- На сайтах пошуку роботи є вакансії з бронюванням від мобілізації. Наскільки законно вказувати такі «конкурентні переваги»? Та що роботодавець хоче взамін?
- Всі ці питання законодавчо врегульовані, тому нічого незаконного я в них не бачу. Компанії мають право надавати бронювання та, відповідно, мають право про це повідомляти.
Звісно, люди готові зменшити очікування щодо зарплати та загалом щодо роботи, якщо вакансія пропонує бронювання. І роботодавці це прекрасно усвідомлюють. Тож компанії, що пропонують бронювання, отримують більш професійних фахівців з більшою кількістю навичок за менші гроші.
Водночас бронювання зараз не є якоюсь суперпропозицією, за яку роботодавець може вимагати що завгодно. Є окремі компанії та керівники, які намагаються цими питаннями маніпулювати, але це не системна історія на ринку.
- Які професії сьогодні можна назвати найбільш перспективними, з погляду на зарплату та гарантованого попиту протягом найближчих 3–5 років? А які професії, на вашу думку, втрачатимуть позиції?
- Прогнозування завжди було робити важко, а зараз – особливо. Але можна сказати, що підхід «чотири кар’єри за життя» – це мінімальний формат, в якому ми житимемо далі. Чотири кар’єри можуть бути суміжними професіями, а можуть бути зовсім різними. Єдине, що буде стабільним в цьому нестабільному світі, - це потреба постійно чогось навчатися та перенавчатися.
А прогнози можна спробувати робити самостійно. Для цього потрібно просто подивитися навкруги та відповісти на запитання: що саме кардинально змінилося за останні 10 років? Завдяки чому - розвиток технологій, нові підходи, автоматизація та роботизація, вплив глобального ринку праці?
Проаналізувавши відповіді, можна дійти висновку, що все, що пов’язане, скажімо, з виготовленням, доставкою та продажем їжі та медичних препаратів, сферою обслуговування, будівельних послуг, працею на землі, не може бути повністю автоматизовано.
Також потрібно взяти до уваги, що на український ринок впливають дефіцит кандидатів та військові загрози. Наприклад, дорога агротехніка може бути знищена, і тоді її замінять більш простою, яка потребуватиме більше людей для ручного управління.
Тобто, якщо підсумувати, для прогнозів потрібно враховувати три головних фактори: розвиток технологій, дефіцит на ринку праці та військові загрози.