Випускниця Кременчуцької школи №3 Наталія Соколенко, яка завершила навчання у 1999 році, вимагає урочисто вручити їй "золоту" медаль. Про це пише "Кременчуцька газета".
Наразі медаль та виправлені документи вже готові. Проте, історія на цьому не закінчилася. Соколенко вважає, що нагороду їй мають вручити не просто в кабінеті чиновника, а в урочистій обстановці, як це заведено робити для інших медалістів Кременчука.
За словами Наталії, під час навчання вона показувала чудові результати, регулярно отримувала грамоти та вважалася претенденткою на золоту медаль. Але під час випуску замість очікуваної нагороди їй видали лише звичайний атестат.
- Я була претендентом на золоту медаль, навчалася чудово, отримувала грамоти щороку. І 1999 року, коли я мав випуск, мені взагалі нічого не видали - просто звичайний атестат, - згадувала Соколенко
Жінка вирішила не залишати ситуацію без уваги та розпочала юридичну боротьбу. 2021 року суд зобов'язав відновити її права: замінити документ про освіту, виготовити золоту медаль відповідного зразка та нагородити нею випускницю. Проте виконання судового рішення тривало кілька років. Щоб досягти його реалізації, Соколенко звернулася до Державної виконавчої служби.
20 серпня вона разом із адвокатом прибула до Крюківського відділу виконавчої служби. На зустріч запросили директора гімназії №3 Андрія Підлужного та його заступника. Представники навчального закладу принесли із собою виготовлену медаль та нові документи. Але здобути нагороду на місці Наталя відмовилася. Разом із захисником вона заявила, що хоче саме урочистого нагородження. На їхню думку, рішення суду передбачає не просто передачу медалі, а повноцінне нагородження.
Державна виконавиця Наталія Захарченко пояснила, що сьогодні золоті та срібні медалі вже не є передбаченою законом формою заохочення випускників. Відповідно офіційно встановленого порядку проведення подібних церемоній немає. У цьому виконавець немає права самостійно визначати, яким саме способом має бути організоване нагородження.
- Вам потрібно було вимагати конкретизувати процедуру нагородження. Та процедура, про яку ви кажете, нормативно ніяк не затверджена, - заявила Захарченко.
Представниця гімназії, у свою чергу, розповіла, що цього року медалістів Кременчука все ж таки вшановували. За її словами, відповідну ініціативу виявив міський голова Віталій Малецький, який звернувся до Департаменту освіти з проханням підготувати списки випускників для нагородження.
Адвокат Наталії звернув увагу ще на одну мить. Він послався на статтю 7 Цивільного кодексу України, що дозволяє враховувати усталені звичаї у випадках, коли певні правила поведінки не закріплені безпосередньо законодавством. Захисник вважає, що у Кременчуці сформувалася практика публічного та урочистого вшанування випускників, які здобули медалі. Тому, на його думку, важливо не лише передати Наталі нагороду, а й забезпечити їй ті самі умови, за яких нагороджують інших медалістів.
Як пише видання, для жінки ця історія має принципове значення. Отримана зараз медаль стане для неї першою, оскільки 1999 року нагороду їй так і не вручили. Наталя також хоче, щоб на церемонії були присутні близькі та знайомі, які підтримували її під час багаторічної боротьби.
– Я хотіла б звичайних речей: щоб вони мене порадували, привітали, щоб це було у святковій, урочистій обстановці, але так, як це відбувається з іншими медалістами, – пояснила випускниця.
Таким чином, після рішення суду суперечка перемістилася до іншої площини. Виконавча служба вважає своїм завданням суворо виконати судову ухвалу в рамках чинного законодавства. Соколенко та її адвокат, у свою чергу, наполягають на повноцінному відновленні справедливості та рівному ставленні до неї як до інших медалістів міста.
- 4 червня Коротко прописав, як випускник зі Львова змінив фінал шкільної драми, станцювавши вальс із однокласницею у колісному кріслі.
- 4 червня 2025 року в Тернополі вчителька підтримала мрію свого учня: одягла на випускну сукню, створену за його ескізом.