Джордж Буш-старший просив Україну не поспішати з незалежністю, Клінтон «допоміг» позбутися ядерної зброї, Буш-молодший підтримував вступ до НАТО, але програв Меркель, Обама боявся постачати зброю, Трамп дав Javelin, а Байден приїхав до Києва під час війни. Матеріал про візит Джо Байдена до Києва У День Незалежності згадуємо, як рішення лідерів США могли змінити або змінили історію України.
1. Джордж Буш-старший (1989–1993, республіканець)
За 23 дні до незалежності просив Україну не відокремлюватися
1 серпня 1991 року Джордж Буш-старший приїхав до Києва. До проголошення незалежності України залишалося лише 23 дні. Радянський Союз розвалювався буквально на очах, але американський президент приїхав не для того, щоб підтримати українців у їхньому прагненні вийти з СРСР. Він боявся розпаду Союзу, неконтрольованої ядерної зброї та можливої війни між республіками (можливо, не дарма боявся).
Так розпочалася історія взаємин між незалежною Україною та США, союзниками, на яких завжди покладали великі надії.
Буш-старший приїхав до Києва ще з багажем внутрішніх упереджень часів холодної війни, був обережним і намагався не допустити різких рухів у республіці, яка тоді ще була УРСР.
Виступаючи у Верховній Раді, Буш закликав українців підтримати новий союзний договір і застерігав від «самогубного націоналізму». Буш багато говорив про свободу й демократію, але водночас вважав, що Михайло Горбачов зможе провести реформи та створити більш вільний Радянський Союз.
Саме свою найвідомішу фразу американський президент сформулював так:
«Свобода — це не те саме, що незалежність. Американці не стануть підтримувати тих, хто прагне незалежності, щоб замінити далеку тиранію місцевим деспотизмом. Вони не допомагатимуть тим, хто пропагує самогубний націоналізм, заснований на етнічній ненависті».
Але вже 24 серпня після провалу путчу ГКЧП Верховна Рада проголосила незалежність. А 25 грудня 1991 року Горбачов пішов у відставку, і Радянський Союз припинив існування.
Але, як то кажуть, після виступу Буша все одно «осад залишився».
Висновок: Буш-старший ще перебував у парадигмі 80-х, холодної війни між наддержавами СРСР і США, і явно боявся змін.
2. Білл Клінтон (1993–2001, демократ)
Ядерна зброя в обмін на Будапештський меморандум. Бонусом — політ Каденюка
Білл Клінтон був в Україні тричі — у 1994, 1995 та 2000 роках. Він виглядав уже сучасним президентом, випромінював упевненість, виступав перед студентами та на Михайлівській площі. Але головною метою президента США було «ліквідувати ядерну загрозу».
Після розпаду СРСР на території України залишився один із найбільших ядерних арсеналів світу. Київ став третьою ядерною державою за обсягом стратегічної зброї. Вашингтон хотів, щоб цієї зброї в Україні не було.
У 1994 році Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як держава, що не володіє ядерною зброєю. Натомість Росія, США та Велика Британія підписали Будапештський меморандум, у якому підтвердили зобов'язання поважати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Виявилося, що цей документ не вартий паперу, на якому його підписали, а через 28 років один із підписантів віроломно напав на Україну, а два інших не змогли гарантувати жодної цілісності України.
У 2023 році Білл Клінтон висловив жаль щодо своєї участі в тих подіях: «Відчуваю особисту причетність, тому що я змусив їх (українську владу. — Ред.) погодитися відмовитися від їхньої ядерної зброї. І ніхто з них не вірить, що Росія влаштувала б цю витівку, якби в України все ще була її зброя», — наводить слова експрезидента Deutsche Welle.
Крім Будапештського меморандуму, красивим жестом стало рішення США відправити в космос українського космонавта. Леонід Каденюк у 1997 році полетів на орбіту на американському шатлі Columbia.
Висновок: Для Білла Клінтона головним завданням було вивезти ядерну зброю з України. Чи могла ядерна зброя залишитися в Україні (керувалася вона все одно з Москви) і дістатися Україні — дискусії тривають досі. Але безперечно, що наявність навіть кількох боєголовок могла охолодити гарячі голови в Кремлі напередодні вторгнення.
3. Джордж Буш-молодший (2001–2009, республіканець)
Хотів Україну в НАТО, але програв Меркель і Саркозі
За правління Буша-молодшого Україна втратила, можливо, найреальніший шанс на безпечне майбутнє.
У 2008 році Буш-молодший приїхав до Києва і відкрито підтримав прагнення України вступити до НАТО. На саміті НАТО в Бухаресті у 2008 році американська позиція була чіткою: США хотіли, щоб НАТО надало Україні та Грузії План дій щодо членства (ПДЧ), тобто фактично це було б початком вступу.
Однак впливу Буша не вистачило. Лідери Німеччини Меркель і Франції Саркозі злякалися такого різкого розширення НАТО на схід і конфлікту з Росією.
У підсумку Україні пообіцяли членство в майбутньому, але без конкретного плану дій. Слова залишилися словами.
Висновок: Якби Буш зміг натиснути на Альянс (як зараз робить Трамп) і прийняти Україну в 2008 році, на той момент Росія Путіна ще не була готова до агресії. А Україна отримала б надійну гарантію від майбутньої агресії.
4. Барак Обама (2009–2017, демократ)
Крим захоплено, але Америка злякалася великої війни
Ще один шанс для України уникнути в майбутньому війни не був використаний через нерішучість Обами. У 2014 році відбулися Майдан, втеча Януковича, анексія Криму та початок війни на Донбасі.
США запровадили санкції проти Росії, відправляли Україні сухпайки, засоби зв'язку, розвідувальне обладнання, бронежилети, медичне оснащення та іншу військову підтримку, а також іншу нелетальну допомогу. Однак у постачанні летальної зброї (зокрема протитанкових комплексів Javelin) Києву було відмовлено. Обама боявся перетворити російсько-український конфлікт на пряму війну Росії та США.
18 вересня 2014 року Петро Порошенко, виступаючи в Конгресі США, заявив: «Ковдри та прилади нічного бачення теж важливі. Але війну не можна виграти ковдрами», — цитує президента України Washington Post.
Барак Обама під час президентства жодного разу не приїжджав в Україну (до Росії — двічі). Він перепоручив український напрямок своєму віцепрезиденту Джо Байдену, який за цей час прилітав до Києва шість разів.
Висновок: Обама проявив нерішучість у підтримці України. Якби ще у 2014-му США відправили до Києва потужне озброєння, то широкомасштабне вторгнення у 2022 році під гаслами «Київ за три дні» могло б не відбутися.
5. Дональд Трамп (2017–2021, 2025, республіканець)
Javelin для України, «угода» із Зеленським та Анкоридж із Путіним
Трамп — президент хаотичний, як ми знаємо, сьогодні може пообіцяти ліцензію на Patriot, потім забрати свої слова назад. Матеріал про позицію Трампа щодо ліцензій на Patriot. Але парадокс у тому, що саме за нього Білий дім уперше схвалив постачання летальної зброї — протитанкових ракет Javelin.
Однак потім відносини з Україною увійшли в кризу. Телефонна розмова Трампа з Володимиром Зеленським у липні 2019 року та подальший тиск щодо розслідувань, пов'язаних із родиною Байдена, призвели до імпічменту.
Другий термін Дональда Трампа одразу розпочався зі скандальної зустрічі з президентом Зеленським у лютому 2025 року. Зустріч пройшла на підвищених тонах, закінчилася достроково, обід було скасовано, а візит перервано.
Після цього Трамп хотів вирішити «питання України» на зустрічі з Путіним в Анкориджі, куди не запросили Зеленського та Європу. Матеріал про зустріч в Анкориджі Домовленості також зірвалися, а Україна не погодилася віддавати свої території Росії.
Також Трамп припинив безоплатні постачання зброї Україні. Тільки за гроші, платить Європа. Але й тут почалися проблеми — ракети для ППО зараз не дістати навіть за гроші. Матеріал про дефіцит Patriot
Поки остання обіцянка Трампа була дана на саміті НАТО в Туреччині: надати Україні ракети для Patriot і ліцензію на виробництво самого комплексу. Але відтоді подальший прогрес у переговорах зупинився.
Дональд Трамп поки не відвідував Україну.
Висновок: І нашим, і вашим. Трамп дуже хоче налагодити відносини з Путіним і тому часто пропонує Зеленському рішення на шкоду Україні. Водночас санкції проти Росії не знято, а зброю США продовжують постачати, хоча й за гроші.
6. Джо Байден (2021–2025, демократ)
Приїхав до Києва під час війни
«Рік потому Київ стоїть. Україна стоїть. Демократія стоїть. Америка стоїть поруч із вами, і світ стоїть поруч із вами», — заявив Джо Байден 20 лютого 2023 року під час несподіваного й таємного візиту до Києва.
Після початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року адміністрація Байдена надала Україні безпрецедентну за масштабами допомогу — військову, фінансову та гуманітарну. Йдеться про десятки мільярдів доларів, системи HIMARS, танки, засоби ППО, далекобійні ракети.
За Байдена США також дозволили постачання в Україну літаків F-16. DW про постачання F-16 Україні
Висновок: Так, рішення ухвалювалися повільно, з обережністю та з огляду на Москву. Але саме Джо Байден, якого Трамп іронічно називаві «сонним Джо», надав Україні найрішучішу та найбільшу підтримку, включно з особистим візитом під час війни.