Поки значна частина жителів Європи страждає від спеки, частина економістів вже переймаються питанням, у скільки ж обійшлося європейській економіці чергове аномально спекотне літо. Коротко про - про те, що спекотні дні виходять боком усім без винятку і обходяться дуже дорого.
Нідерланди вже все порахували
Відразу обмовимося: точної цифри поки що немає і навряд чи буде найближчим часом. Просто рахувати необхідно за різними напрямами – від втрат урожаю та зниження продуктивності на підприємствах до прямої матеріальної шкоди (наприклад, від пожежі, спричиненої спекою) та збитків страхових компаній, які неохоче, але таки страхують від наслідків спеки.
Прикинути хоча б приблизні збитки взявся нідерландський банк Triodos, із застереженням, що Європа продовжує горіти, і цифра, звичайно, через місяць буде іншою. До 10 серпня банк заявив, що ВВП Євросоюзу через екстремальну спеку та посуху скоротився приблизно на 1% - це близько 180 млрд євро.
Спека створює величезні економічні збитки, які часто не виглядають як звична катастрофа. Немає зруйнованої будівлі – отже, страхова компанія може нічого не виплатити. Але магазин втрачає покупців, ресторан – виручку, завод – продуктивність, фермер – урожай, а перевізник – гроші.
Спека б'є по ресторанах, туризму та сільському господарству
Reuters наводить дані щодо ситуації в італійській Падуї: понад 80% опитаних агентством підприємств громадського харчування повідомили про падіння обороту приблизно на 20% під час останніх хвиль спеки. Змінюється навіть повсякденна економіка міст: люди не виходять увечері на вулиці, менше сидять у кафе та ресторанах, скорочується споживча активність.
Одночасно вбивається сільське господарство: кліматичні збитки вже коштували італійському аграрному сектору близько 20 млрд євро за останні чотири роки. Цього року ситуація буде ще гіршою через поєднання спеки, посухи та дефіциту води.
У Великій Британії наслідки особливо помітні у сільському господарстві. За даними видання Guardian, нинішня спека та посуха загрожують виробництву зерна настільки, що прогнозується один із найгірших урожаїв більш ніж за 40 років, а можлива втрата виручки для виробників оцінюється приблизно у 390 млн фунтів стерлінгів.
Страждає і тваринництво: через поганий ріст трави зменшуються запаси кормів, а спека знижує надої молока. При цьому сюрреалізму додають деякі ягоди та кісточкові культури, які, виявляється, непогано переносять нинішній сезон. Виноградники взагалі обіцяють порадувати добрим урожаєм.
Для Німеччини один із головних економічних ефектів нинішньої спеки пов'язаний не безпосередньо з термометром, а з водою. Через посуху різко знижується рівень Рейну – однієї з найважливіших транспортних артерій Європи. Судна змушені зменшувати завантаження, що спричиняє вартість перевезень. Також порушуються і промислові ланцюжки, а це особливо відчутно для хімічної та важкої промисловості у басейні Рейну. Заводи можуть працювати, але сировину чи готову продукцію перевезти стає значно дорожче.
Найбільш постраждалі країни
У Франції спека одночасно б'є по сільському господарству, енергетиці та ВВП. За даними порталу Copernicus, нинішній червень тут став найспекотнішим червнем в історії спостережень для Західної Європи.
За оцінкою Triodos, Франція може втратити близько 1,4 відсоткового пункту ВВП через кліматичний шок. Основний удар припав на енергетику: спека та низький рівень води не дають нормально охолоджуватись блокам атомних електростанцій, а отже, великий ризик скорочення виробництва електроенергії. Одночасно на неї зростає попит через кондиціонери, і як виплутуватись із цього замкнутого кола - французи поки не знають.
Іспанія переживає в комплексі екстремальну спеку, посуху та масштабні лісові пожежі. За даними Guardian, цього року вогонь пошкодив близько 275 тисяч гектарів території країни. За оцінкою Triodos, екстремальна спека може скоротити зростання іспанської економіки майже на 1 процентний пункт.
Але тут можна побачити парадокс: незважаючи на екстремальну ситуацію, в країну продовжують приїжджати туристи, які поки що підтримують іспанську економіку, що стрімко летить у прірву. Як довго продовжиться ця туристична аномалія і як швидко європейський південь перестане бути місцем комфортного відпочинку – ніхто не скаже.
Особливо важка ситуація складається у країнах, де сільське господарство відіграє велику роль – переважно це Центральна та Східна Європа. У Нідерландах страждають картопляні господарства, у Боснії спека серйозно скорочує врожай кукурудзи, у Чехії проблеми мають виробники хмелю, а отже, наслідки можуть докотитися навіть до пивоварної промисловості.
У Румунії та Угорщині скорочення водних ресурсів одночасно загрожує врожаю та тваринництву. Низький рівень Дунаю додатково ускладнює транспортування зерна. Тобто Європа втрачає гроші не лише через спеку, а через неприємну комбінацію «спека + посуха».
Не виходять на роботу або вмирають від спеки
Найнедооціненіша стаття втрат від жарких катаклізмів – людські жертви.
Можна почати з того, що при екстремальній температурі повітря людина може захворіти або отримати травму. Тут підключаються медицина та страхові компанії, а також судові позови з виробничих травм. Це витрати.
Іноді працівник просто працює повільніше, частіше робить перерви, переносить роботу на ранок чи вечір або взагалі не виходить на роботу. Так починають «просідати» у продуктивності будівництво, сільське господарство, транспорт, логістика, промисловість та служби доставки.
Якщо дуже хочеться порахувати витрати системи охорони здоров'я на лікування наслідків спеки, цього року їх поки що немає, а ось за минулі роки вже все пораховано. Франція витратила близько 25,5 млрд євро за 2015-2019 роки, як кажуть експерти Організації економічного співробітництва та розвитку. Сюди входять витрати на кількість звернень в невідкладну допомогу і на госпіталізації, пов'язані з хвилями спеки, (23,2 млрд). Додамо до цього 23,2 млрд євро виплат за передчасну смерть, 2,3 млрд євро – на втрату активності та продуктивності, а також 31 млн євро власне на медичну допомогу.
Франція – показовий приклад, в інших європейських країнах збитки та витрати на допомогу людям також обчислюються мільйонами та мільярдами євро.
Пожежі не думають зупинятися
Додамо в "людське" ще щіпку економіки. Через наслідки спеки зростає інфляція, оскільки поганий урожай означає менше пропозицій продуктів. Одночасно зростають витрати на електроенергію для охолодження, вартість води, страхування, логістику та медичну допомогу.
Пожежі рахуємо окремо. Сьогодні великі пожежі вирують у Франції, Греції, Бельгії, Іспанії, Португалії, Хорватії та інших країнах. У Бельгії пожежа знищила близько 3000 гектарів природного заповідника; у Хорватії через пожежу в туристичній зоні було поранено до 40 осіб та евакуйовано до 1200.
Але остаточний підрахунок пожеж буде набагато більшим від вартості згорілого лісу. До нього увійдуть евакуації, компенсації, втрата туристичної виручки, відновлення інфраструктури, робота пожежників, авіації та рятувальників, а також довгострокова втрата екосистемних послуг.
Тобто Європа вперше починає платити за спеку не лише людськими життями, а й темпами економічного зростання. І вже потенційно втрачені 180 млрд євро – це не вартість будинків, що згоріли, чи загиблого врожаю, а збитки в економіці, які невідомо коли будуть перекриті прибутком.