Останнім часом Повітряні сили ЗСУ змінили формат щоденних зведень і повністю припинили розкривати кількість запущених Росією балістичних та крилатих ракет, а також статистику їх перехоплення. Зведення зберегли дані лише за знищеними ударними безпілотниками. Журналіст Коротко про аналізував можливі причини обмеження інформації про це.
Дані про постійні попадання посилюють навантаження на психологічний стан
Справді, раніше у зведеннях завжди показувалася кількість запущених Росією ракет і скільки їх було збито. Тепер ситуація змінилася. Що сталося? За версією агентства Bloomberg, зміну звітності про збиті ракети ввели з міркувань безпеки на тлі гострого дефіциту ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Адже в першій половині 2026 року постачання ракет для ППО скоротилося втричі.
Дані перестали публікуватися після масованих балістичних ударів (зокрема атаки 5 серпня), коли ППО не змогла перехопити жодну з 28 випущених ракет. Відсутність цифр покликана позбавити ворога можливості оцінювати результативність ударів та залишки українських ракет ППО.
Але, крім цього, є й інші фактори, що вплинули на закритість зведень про повітряні атаки. Один із головних - це психологічний момент. А саме: постійні офіційні підтвердження того, що балістичні ракети долітають до цілей безперешкодно, серйозно посилили психологічне навантаження на громадян.
ППО, як і раніше, працює ефективно, не вистачає антиракет
І така статистика вселила б зайвий страх та думку, що українська ППО стала погано працювати. Насправді наша ППО, як і раніше, ефективно знищує крилаті ракети і дрони, але вона безсила проти балістики без достатньої кількості антиракет до Patriot.
Роздмухування цієї теми працює на руку російській інформаційній машині, мовляв, в Україні паніка. Тому представник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат закликав українські ЗМІ не використовувати заголовки про «незбиті ракети», оскільки це підіграє ворогові. Він наголосив, що така подача інформації нагнітає песимізм серед населення. А без цих даних російська пропаганда втрачає вагомий аргумент проти нашої системи ППО.
Крім цього, закритість зведень про повітряні атаки використовується як оперативне маскування, яке ускладнює російській розвідці верифікацію успішності атак. Не знаючи точно, скільки ракет було збито, а скільки впало через збої (РЕБ) чи долетіло, Генштаб РФ не може оперативно коригувати польотні завдання для наступних хвиль атак.
Тут також є політична та дипломатична складова. Раніше висока статистика збитих цілей використовувалася як доказ ефективності західної зброї. Тепер же відсутність переможних цифр у звітах сама по собі є потужним невербальним сигналом для США та Європи про те, що ситуація критична ы ППО потребує негайного постачання, а не обговорення майбутніх пакетів допомоги.
«Це нагадує ідею прибрати курси валют із обмінників. У мене двояка думка. З одного боку, звичайним людям ця інформація не потрібна. Також ця інформація допомагає ворогові зрозуміти, як у нас справи з ракетами. Ця інформація допомагає роботам ворога формувати "зраду". З іншого боку, ворог і так знає, що куди долетіло і влучило. А ось публічна комунікація показує усьому світу наші проблеми. І показує населенню, що це не вина ЗСУ, а просто дефіцит ресурсів. Не можу однозначно сказати, як краще», - написав у Facebook позаштатний радник президента України з розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов «Флеш».
Знищувати балістику на землі, до старту
Дії Києва у відповідь на ці погрози лежать у двох площинах: власне військовій та політико-дипломатичній.
У військовому сегменті це можуть бути удари на випередження - знищення російських пускових установок "Іскандер", берегових комплексів "Бал"/"Бастіон" та літаків-носіїв на аеродромах до моменту запуску ракет. Водночас потрібно масштабувати використання далекобійних дронів для масованих атак на заводи з виробництва ракет, арсенали ГРАУ та склади зберігання балістики у глибокому тилу РФ. Паралельно з цим потрібно розвивати системи РЕБ, загальнонаціональні системи радіоелектронної боротьби (на кшталт «Покрова») для заміни GPS-координат та відведення крилатих ракет і дронів від цілей без витрати дефіцитних протиракет.
А комплекси Patriot і SAMP/T, що залишилися з ракетами, концентрувати виключно на захисті критичних об'єктів (АЕС, ключові вузли розподілу електроенергії, центри прийняття рішень). На таких об'єктах необхідно якісно посилити їх пасивну оборону: будівництво підземних бункерів, поглиблення трансформаторних підстанцій та зведення масивних залізобетонних укриттів для мінімізації збитків від прямих влучень.
Потрібні ліцензії та запаси антиракет у третіх країн
У дипломатичній сфері Києву необхідна зміна парадигми переконання союзників із «дайте нам зброю» на схему «дайте гроші, ми зробимо ракети самі» (фінансування виробництва українських балістичних ракет «Гром-2» та ракет-дронів «Паляниця»).
Разом з цим потрібно посилити дипломатичну роботу з отримання ліцензій на виробництво антиракет (якщо США відмовляють, сфокусуватися на ракетах до європейської системи SAMP/T) і викуп ракет у третіх країн.
Паралельно із цим разом із союзниками потрібно значно посилити санкційний контроль для повного блокування поставок західної мікроелектроніки, яку РФ продовжує закуповувати через треті країни для балістичних ракет.
Як варіант може розглядатися лобіювання рішення про те, щоб Польща та Румунія збивали російські ракети та дрони над західними та південними регіонами України зі свого повітряного простору.