Новий Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий насправді розпочав масштабне перезавантаження кадрового складу армії, і одним із головних пріоритетів цієї реформи стало оновлення та відродження вертикальних зв'язків в армії. І тут особливо важливе значення має інститут молодших командирів - сержантів. Головком Драпатий розглядає кандидатуру Валерія Маркуса на посаду Головного сержанта ЗСУ, де він відповідатиме за реформування сержантського корпусу. Журналіст Коротко про розбирався у значущості такого нововведення.
Сполучний місток від нижчих армійських чинів до Головкома
Таке фокусування на нижчих командирах в армії не випадкове, адже саме сержантський корпус, образно кажучи, є становим хребтом та головною робочою конячкою у будь-якій сучасній армії. Середні та старші офіцери планують операції та ухвалюють стратегічні рішення, але саме сержанти перетворюють ці накази на конкретні результати. Вони ведуть людей в атаку, тримають дисципліну в окопах та відповідають за бойовий дух кожного солдата. Розуміючи, що без молодшого командного складу ефективна оборона неможлива, нове керівництво робить ставку на тих, на кому триматиметься армія і фронт.
Сержантська посада в армії - це наймолодший рівень командного складу. Але посада Головного сержанта ЗСУ – це вже найвища сержантська посада в країні та ключовий радник Головнокомандувача. По суті, це «генерал усіх сержантів». У новій українській армії, побудованій за стандартами НАТО, ця посада повністю позбулася радянського образу «господаря-старшини» і набула принципово нового статусу.
Головний сержант у новій структурі ЗСУ – це ще й провідник сучасних військових стандартів з лекал НАТО. Він керує розвитком незалежної сержантської вертикалі, де сержант - це самостійний лідер, а не просто виконавець офіцерських наказів, який відповідає за дисципліну та морально-психологічний стан війська.
Базується в Генштабі, але зобов'язаний регулярно та особисто відвідувати передові позиції
Сержантська вертикаль у новій армії працює у синергії з офіцерською. Кожен командир має свого головного сержанта. А Головний сержант ЗСУ – вершина цієї піраміди, яка координує всю систему комунікації знизу догори.
Фізично Головний сержант ЗСУ базується у Генеральному штабі. Це найвища адміністративно-стратегічна посада, а не фронтова. Проте специфіка цієї ролі у новій українській армії кардинально відрізняється від класичного «кабінетного чиновника».
Його функціонал поділено на два ключові напрямки. Перший - Стратегічний центр (Генштаб), де працює безпосередньо з Головнокомандувачем, бере участь у плануванні реформ, розробці військових доктрин і вирішує глобальні кадрові питання на рівні всієї країни.
І другий – це постійний аудит фронту. Головний сержант ЗСУ зобов'язаний регулярно та особисто відвідувати передові позиції, командні пункти бригад та навчальні центри. Його завдання полягає в тому, щоб на власні очі бачити реальні проблеми солдатів, збирати чесний зворотний зв'язок «з перших вуст» і привозити цей зріз реальності назад у сухі кабінети Генштабу.
Тобто Головний сержант ЗСУ – «генерал усіх сержантів», – володіючи сержантським званням, в ієрархії Міністерства оборони та Генерального штабу матиме політичну та адміністративну вагу, порівняну з генеральською. Це не просто виконавець, а топовий менеджер усієї армійської вертикалі. Тобто він є найвищим представником «окопної армії» на стратегічному військовому Олімпі, який розмовляє з генералами від імені сотень тисяч солдатів.
Чим відомий Валерій Маркус – кандидат на посаду Головного сержанта ЗСУ
На роль «генерала всіх сержантів» нової української армії штабні кулуари пророкують не системного, зручного технократа, а Валерія Маркуса. Фігуру яскраву та для багатьох "у верхах" відверто незручну.
Валерій Маркус прийшов до армії добровільно у 18 років. У складі 25-ї бригади ДШВ ще за часів АТО брав участь у найважчих боях за Слов'янськ, Краматорськ, Дебальцеве та Вуглегірськ. Був тяжко поранений, після тривалої реабілітації визнаний непридатним до служби та звільнений з армії у 2016 році.
З початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року він повернувся у стрій. Воював у розвідці на Бахмутському напрямку, після чого отримав мандат на створення нового підрозділу. Після виходу з ЗСУ у 2023 році продовжив службу у лавах Головного управління розвідки (ГУР МО).
Він - один із творців та обличчя 47-ї бригади «Магура». Навесні 2022 року Маркус разом із капітаном Іваном Шаламагою створив 47-й окремий батальйон, який завдяки безпрецедентній медійній підтримці Валерія швидко розрісся до полку, а потім і до 47-ї окремої механізованої бригади «Магура». Валерій Маркус особисто відбирав людей до бригади, вибудовуючи внутрішню культуру строго за лекалами НАТО. Бригада стала однією з найбільш оснащених (саме вона отримала американські БМП Bradley та танки Abrams) і довгий час вважалася елітним кулаком прориву.
Маркус - яскравий приклад нової військової генерації, який принципово не визнає авторитет погонів без реальних заслуг. 2023 року він зі скандалом пішов з посади головного сержанта «Магури», відкрито звинувативши тодішній генералітет у некомпетентності та «совкових» методах управління. А його можливе повернення до команди Драпатого наочно ілюструє готовність нового керівництва ЗСУ до радикального реформування армії.
Якщо класичний штабіст згладжує всі проблемні кути, переводячи живі проблеми до стерильних рапортів, то типажі на кшталт Маркуса готові приносити до Генштабу жорстку реальність без цензури.
До речі
Письменник, блогер та військовий публіцист
Окрім цього, Валерій Маркус - ще й яскравий представник української поп-культури. Має понад пів мільйона підписників у соцмережах. Його автобіографічний роман про війну на Донбасі «Сліди на дорозі» (вийшов у 2018 році) став однією з книг, що найбільше продаються в історії сучасної України.
У липні 2026 року він випустив масштабний проєкт на YouTube про фундаментальну реформу сержантського корпусу, який відкрито підтримав ексглавком Валерій Залужний. По суті, Маркус - це новий архетип нової генерації українських військових: освічений, жорсткий, який абсолютно не визнає генеральське самодурство і некомпетентність і говорить зрозумілою мовою як із солдатами, так і з суспільством. Напевно, саме через всі ці бонуси Валерій Маркус і потрапив у поле уваги нового головкома Михайла Драпатого як кандидат на посаду Головного сержанта ЗСУ.