5 серпня верхній ступінь Falcon 9 масою майже п’ять тонн на швидкості 9000 км/год вріжеться в поверхню Місяця. Сьогодні це безпечне й ефектне видовище, але вже через 10–15 років такі уламки можуть становити загрозу для життя астронавтів, які полетять на Місяць.
Перша космічна «ДТП» на Місяці відбудеться вже завтра вранці: 5 серпня близько 09:35 за київським часом верхній ступінь ракети Falcon 9 компанії SpaceX масою близько 4,5 тонни вріжеться в поверхню супутника Землі. Швидкість зіткнення становитиме близько 8700 км/год, а енергія удару буде співставною приблизно з трьома тоннами тротилу. За розрахунками фахівців, ступінь вріжеться в район кратера Ейнштейна, залишивши новий штучний кратер.
Подія викликала величезний інтерес учених: одні чекають на неї як на несподіваний і безкоштовний науковий експеримент, інші — з осторогою, вважаючи її тривожним попередженням: незабаром у космосі навколо Землі стане тісно й небезпечно.
Удар, якого неможливо уникнути
Ракета Falcon 9 стартувала ще 15 січня 2025 року, доставивши до Місяця одразу два приватні космічні апарати — американський Blue Ghost і японський Hakuto-R Mission 2, повідомляє Space.com. Після завершення роботи двигун уже не міг змінити траєкторію польоту. Очікувалося, що розгінний блок просто назавжди залишиться в космосі.
Але космос непередбачуваний: майже півтора року гравітація Землі, Місяця та Сонця повільно змінювала орбіту ступеня ракети. Американський астроном і фахівець із відстеження космічного сміття Білл Грей першим звернув увагу, що траєкторія стає дедалі небезпечнішою. Нові розрахунки показали: уникнути зіткнення неможливо. Тепер ракета назавжди залишиться на Місяці, а в майбутньому, хто знає, можливо, її навіть включать до туристичного маршруту Місяцем.
Чому радіють учені
Зазвичай наслідки подібних зіткнень, наприклад із метеоритами, доводиться вивчати через багато років. Зараз же вчені заздалегідь знають точне місце, час і швидкість падіння. Це дозволить практично в режимі реального часу простежити утворення нового кратера, оцінити кількість викинутого місячного пилу й перевірити комп’ютерні моделі, якими користуються планетологи.
За місцем удару спостерігатимуть орбітальні апарати NASA, південнокорейський зонд Danuri, а також найбільші наземні телескопи. Пізніше вчені порівняють знімки поверхні до й після зіткнення, щоб зрозуміти, як поводиться місячний ґрунт під час таких ударів. Ці дані стануть у пригоді для підготовки майбутніх пілотованих експедицій на Місяць.
А якщо завтра на Місяці з’явиться місто?
Насправді історія з Falcon 9 цікава лише сьогодні. Завтра такий «загублений ступінь» може призвести до трагедії в космосі.
Уже найближчими 10–15 роками Місяць може перетворитися з об’єкта наукових досліджень на місце постійного проживання людей. NASA готує програму довготривалого освоєння супутника, Китай будує власну місячну програму з постійним містом, Індія та Японія активно розвивають автоматичні місії, а Ілон Маск неодноразово заявляв, що розглядає Місяць як головний етап підготовки до польотів на Марс.
Іронія долі, але на «місто Маска» може впасти ракета Маска.
Саме зараз створюються проблеми, з якими майбутнім колоністам, можливо, доведеться боротися десятиліттями. Сьогодні навколо Місяця перебувають лише поодинокі штучні об’єкти. Але кожна нова експедиція залишає після себе посадкові платформи, розгінні блоки, елементи конструкцій та інше обладнання. Поки їх небагато, але кількість запусків щороку зростає.
За грандіозними планами космічних держав, через 20–30 років на Місяці можуть одночасно працювати американські, китайські, європейські та приватні експедиції. З’являться й перші постійні бази. Тоді будь-який неконтрольований об’єкт на орбіті стане потенційною проблемою.
Падіння Falcon 9: небезпечна не лише сама ракета
Звісно, імовірність того, що стара ракета буквально впаде на житловий модуль, є надзвичайно низькою. Але небезпека не обмежується прямим зіткненням. Удар здатний підняти величезну хмару місячного пилу. А він вважається одним із найнеприємніших чинників для майбутніх експедицій: найдрібніші частинки надзвичайно гострі, легко прилипають до обладнання, можуть пошкоджувати механізми, знижувати ефективність сонячних батарей і створювати додаткові ризики для техніки та скафандрів.
Джонатан Ліу, головний фахівець NASA з орбітального сміття, розповідає, що уламок розміром лише близько 0,4 мм на орбітальній швидкості здатний становити смертельну небезпеку для астронавта, а міліметрові частинки можуть пробивати захист космічних апаратів, повідомляє Investor’s Business Daily.
Навколо Місяця стане дуже тісно
Історія з Falcon 9 змусила фахівців заговорити про значно серйознішу проблему — космічне сміття. За даними космічних агентств, навколо Землі вже обертаються десятки тисяч відстежуваних об’єктів і мільйони дрібніших фрагментів, здатних пошкодити супутники або космічні кораблі. Тепер людство поступово переносить цю проблему й у навколомісячний простір.
Експерти вважають, що зараз міжнародна спільнота має рідкісну можливість не повторити помилок, допущених на навколоземній орбіті. Поки місячних місій ще відносно небагато, можна заздалегідь домовитися про правила поводження з відпрацьованою технікою, безпечні орбіти та способи утилізації космічного сміття.
«Ось як мальовниче описує це Дональд Кесслер — колишній учений NASA в інтерв'ю Aerospace America: "Єдине, що відбудеться за багато поколінь людського життя, це те, що всі ці фрагменти зрештою почнуть стикатися один з одним так, що їхній нахил зменшиться. У підсумку вони опиняться в одній площині, тож ви матимете Землю з кільцем навколо неї, як у Сатурна.
Ми створюємо планету, подібну до Сатурна, — і цей процес не зупиниться. Тому, якщо ми проживемо достатньо довго, ми побачимо ці кільця».