МВС Франції видало наказ про висилку з країни російської журналістки Ксенії Федорової. Її звинувачують у тому, що вона просувала кремлівські інформаційні наративи, які підривають довіру французів до держави та стають частиною російської гібридної війни. Докладніше, у чому звинувачують Федорову та як Європа бореться з пропагандою, – у статті Коротко про.
Ксенія Федорова вважалася однією з найвпливовіших російських журналісток у французьких ЗМІ. Вона керувала телеканалом RT France (RT раніше — Russia Today), регулярно з'являлася на телебаченні, писала колонки для газет і вільно жила в Парижі.
29 липня 2026 року Міністерство внутрішніх справ Франції підписало наказ про її висилку з країни. Одночасно влада анулювала дозвіл на проживання, заборонила їй працювати у Франції, а потім помістила під адміністративний нагляд: до розгляду апеляції Федорова зобов'язана щодня відмічатися в поліції. Через два дні французька влада також заморозила її активи строком на шість місяців.
З Москви — до Парижа
Ксенія Федорова приїхала до Франції у 2017 році для запуску французької версії російського державного телеканалу RT France, створеного для роботи з французькою аудиторією.
Вже тоді відносини з владою почали складатися непросто. Під час спільної пресконференції з Володимиром Путіним у Версалі в травні 2017 року президент Франції Емманюель Макрон публічно заявив, що RT і Sputnik «не поводилися як органи преси чи журналісти», а були «органами впливу та пропаганди».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Євросоюз заборонив мовлення RT на своїй території. Здавалося б, історія Федорової у Франції мала закінчитися.
Але вона залишилася в країні, отримала довгостроковий дозвіл на проживання і поступово стала постійною коментаторкою на телеканалі CNews, радіостанції Europe 1 та в щотижневику Le Journal du Dimanche — усіх медіа, що входять до імперії французького мільярдера Венсана Боллоре. Саме завдяки цим майданчикам Федорова знову стала помітною фігурою у французькому інформаційному просторі.
ДОВІДКА: Венсан Боллоре: 74-річний медіамагнат Франції зі статками близько $10 млрд. Його ЗМІ дотримуються правих поглядів: виступають за посилення міграційної політики, захист традиційних цінностей, посилення ролі держави у питаннях безпеки та критично ставляться до лівих партій. Медіа Боллоре регулярно надають ефір політикам правого табору, зокрема представникам партії «Національне об'єднання» Марін Ле Пен.
У чому звинуватили Ксенію Федорову: спотворення правди про війну
У матеріалах справи та публікаціях Le Monde перелічені конкретні заяви Федорової, які, на думку Парижа, поширювали кремлівську дезінформацію.
В ефірах і колонках вона послідовно транслювала наративи Москви: називала депортації українських дітей «гуманітарними евакуаціями», а війну — «спецоперацією», у якій «Захід вирішив продовжувати конфлікт».
Також Федорова заявляла, що ракетний удар по Успенському собору Києво-Печерської лаври — частина «західного наративу», що саме Захід нібито несе відповідальність за продовження війни, а країни Балтії займаються «героїзацією нацизму».
Саме такі виступи французька влада визнала не проявом особистої думки, а систематичним поширенням російської державної пропаганди.
Рішення щодо Федорової готували в умовах секретності
Французькі політики та експерти з дезінформації дедалі частіше називали її «голосом Кремля» всередині країни.
Важливим прецедентом став досвід Німеччини. Ще у 2024 році Федоровій заборонили в'їзд на територію країни через «діяльність із втручання» в агентстві Ruptly, де вона працювала в Берліні до переїзду до Парижа. Французька влада прямо посилалася на цю заборону, обираючи аналогічний шлях.
Рішення готувалося кілька місяців у режимі секретності: потрібно було вибудувати юридично стійку аргументацію, яка витримає судові оскарження. Особливо дратувало владу її втручання у внутрішній французький порядок денний та критика участі «коаліції охочих» у параді 14 липня.
Після вручення розпорядження про депортацію Федорову помістили під домашній арешт із щоденною явкою до поліції. Її активи заморозили на шість місяців.
Адвокат Федорової Еммануель Півніка заявив агентству AFP, що рішення МВС є «серйозним порушенням свободи вираження поглядів щодо журналіста, який завжди здійснював свою діяльність якнайналежнішим чином». Він підтвердив, що захист негайно подасть апеляцію на рішення про висилку.
Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс відповів жорстко: це «не посягання на свободу вираження». За його словами, які наводить France24, йдеться про «дуже серйозну справу — атаку на фундаментальні інтереси нації». Федорова, наголосив він, «просто і безпосередньо транслює російську пропаганду».
Вибори-2027: справа Федорової може стати прецедентом для Європи
Після рішення про висилку Ксенії Федорової багато французьких ЗМІ назвали те, що відбувається, історичним рішенням. Фактично МВС Франції вперше прирівняло роботу журналіста, медійної особи до загрози національній безпеці.
Франція вступає у тривалу передвиборчу кампанію перед президентськими виборами 2027 року. Французькі спецслужби та чиновники попереджають про ризик іноземного впливу, кібератак та інформаційних операцій, які можуть супроводжувати майбутню виборчу кампанію.
Тому дії Федорової оцінюють не просто як чергові фейки чи дезінформацію. Йдеться про системну діяльність, іноземне втручання та загрозу національній безпеці.
Після початку війни Європа послідовно закривала російські телеканали, запроваджувала санкції проти медіакомпаній та обмежувала їхнє мовлення. Тепер Франція робить наступний крок — намагається вислати людину не за шпигунство і не за кримінальний злочин, а за діяльність, яку вважає частиною російської інформаційної війни.
Саме тому за справою Ксенії Федорової уважно стежать не лише в Парижі. Якщо французькі суди визнають рішення МВС законним (а адвокат Федорової збирається подати апеляцію), воно стане прикладом для інших країн ЄС.
Інша річ, що нікуди не зникають телеканали, які регулярно надавали Федоровій ефір, і медіаімперія мільярдера Венсана Боллоре. До речі, нове резонансне інтерв'ю Юлії Мендель вийшло саме у щотижневику з пулу Боллоре — Le Journal du Dimanche. Як то кажуть, збіг? Але вирішувати це самим французам — вони лише почали.