Склад української делегації під час візиту Володимира Зеленського до США став не просто протокольним списком, а наочною демонстрацією нової ієрархії в українській владі. У Вашингтоні поруч із президентом опинилися саме ті особи, які сьогодні формують його реальне «ближнє коло». До цього пулу увійшли керівник Офісу президента Кирило Буданов, секретар РНБО Рустем Умєров, глава МЗС Андрій Сибіга, лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
Журналіст Коротко про розбирався, хто сьогодні входить у це коло максимальної довіри, як між ними розділені ключові функції і чому реальним керівником Офісу президента залишається сам Зеленський.
Буданов не став другим Єрмаком
Формальним спадкоємцем Єрмака став Кирило Буданов, але він не має такого впливу на внутрішньо- та зовнішньополітичні процеси, як попередній глава Офісу президента. За фактом монопольний вплив Андрія Єрмака на українську політику не перейшов до однієї людини. Натомість у Києві сформувалася система противаг між кількома центрами впливу.
Кирило Буданов, як голова Офісу президента, замкнув на собі ключові зовнішньополітичні та стратегічні треки, включаючи критично важливі переговори зі США. Водночас Кирило Буданов позиціонує себе як самостійного політика, який не хоче загубитися в оточенні президента. Підтвердження тому – його високі рейтинги в опитуваннях майбутніх президентських виборів, за якими він є одним із небагатьох реальних конкурентів Володимиру Зеленському. І, можливо, тому Кирило Буданов не займається кулуарним партійним менеджментом «Слуг народу» у колишніх масштабах Єрмака.
Арахамія піднявся і домігся відставки Федорова
З відходом Єрмака в оточенні Володимира Зеленського зросла роль і вплив глави фракції «Слуга народу» Давида Арахамії. Він багато в чому взяв на себе формування кадрової лінійки та операційний контроль над Верховною Радою.
Якщо раніше він виступав у ролі модератора меседжів Офісу президента до парламенту, то до літа 2026 року перетворився на одного із головних архітекторів утримання парламентської більшості у руслі політики президента Володимира Зеленського.
Доказом цього став його вплив на формування нового уряду після відставки Кабміну Юлії Свириденко. За парламентськими інсайдами, саме Арахамія взяв на себе функції головного переговорника щодо нової структури виконавчої влади. Він особисто координував підбір компромісних фігур, вів консультації із західними партнерами та забезпечував голоси у Раді під нові призначення. Саме Давид Арахамія, за даними тих самих інсайдерів, активно сприяв нещодавній відставці міністра оборони Михайла Федорова.
І з початку цього року Давид Арахамія офіційно повернувся до контуру великих міжнародних переговорів. Він увійшов до вищого пулу переговорників поряд із секретарем РНБО Рустемом Умєровим, займаючись треками безпеки зі США. Його включення до складу липневої делегації до Дональда Трампа - пряме тому підтвердження.
Владна гойдалка Рустема Умєрова
А ось стійкість і вплив нинішнього секретаря РНБО Рустема Умєрова нагадують гойдалку: його роль то різко падає, то потім не менш різко піднімається. Ще навесні 2026 року Умєров опинився під колосальним ударом через злив «плівок Мідаса». Тоді він зіткнувся з потужною суспільною критикою та вимогами про відставку. Через це у Києві заговорили про швидке виведення Умєрова з владної обойми. Але президент Володимир Зеленський, незважаючи на все, виступає проти цього.
І якщо Рустем Умєров і залишить посаду секретаря РНБО, він залишиться в оточенні Володимира Зеленського у статусі ексклюзивного переговорника з міжнародної безпеки та оборонних технологій. Формально він не матиме посад, але на практиці поточний статус Умєрова – "тіньовий" головний переговорник Зеленського з питань міжнародної безпеки та оборонних технологій.
Андрій Сибіга – головний виконавець зовнішнього курсу
Глава МЗС Андрій Сибіга зараз посідає у системі української влади місце головного виконавця зовнішньополітичного курсу Володимира Зеленського. Після нещодавньої липневої відставки уряду Юлії Свириденко та формування нового Кабміну Сергія Корецького Сибігу було перезатверджено у статусі тимчасово виконуючого обов'язки міністра закордонних справ України. Але від цього його роль та статус анітрохи не постраждали.
Причому його вплив будується не так на медійній публічності, як у сумлінному виконанні бажань і волі президента. Андрій Сибіга не формує власний політичний порядок денний, а максимально ефективно транслює та юридично оформлює курс президента. Але разом із цим у Андрія Сибіги геть-чисто відсутні політичні амбіції, він повністю є членом команди Володимира Зеленського.
Офісом президента зараз керує... сам президент
Можна припустити, що замість монопольної влади Андрія Єрмака зараз оформилася інша модель управління. Сьогодні в оточенні Володимира Зеленського немає однієї людини, яка б концентрувала у своїх руках абсолютно всі важелі впливу. На зміну Єрмаку прийшов так званий «колективний пул» чиновників та політиків, в основі якого лежить тріумвірат "Буданов – Арахамія – Умєров", між якими президент Зеленський розподілив ключові державні треки.
Але політолог Володимир Фесенко не схильний називати нинішнє оточення президента Зеленського «колективним Єрмаком».
- Андрій Єрмак був людиною, яка монополізувала владу від імені президента. Нині такого немає. Більше того, значна частина функцій колишнього Єрмака перейшла до самого Зеленського. І зараз, за моїми спостереженнями, реальним керівником Офісу президента є президент. Технічно управлінським режимом керує Буданов, але всі ключові рішення, у тому числі кадрові, ухвалює Зеленський, - вважає він.
Нинішній формат, на думку Володимира Фесенка, це конструкція президента зі стримування і противаг у владі та в його оточенні.
– Це люди з окремими функціями, але не союзники. Вони формально всі члени команди Зеленського, але можуть бути між собою у складних стосунках. Коли звільнили Андрія Єрмака, стало видно, що довкола президента формується такий колективний формат його соратників та помічників, які уособлюють саме колективну модель керівництва. Крім Буданова, Арахамії та Умєрова, у цій групі був до своєї відставки і Михайло Федоров. "Ситуативно з енергетичних питань туди входить і віцепрем'єр Денис Шмигаль", - пояснює політолог.
За його словами, це скоріше певний формат колективного керівництва, але в якому головну і визначальну роль, як і раніше, грає президент Зеленський.
- Коли ця модель тільки-но почала формуватися, я запитав Давида Арахамію, чи не склалося навколо президента таке собі «політбюро». Він іронічно посміхнувся і сказав, що ні і що це справді колективний формат. Арахамія мені підтвердив, що Зеленський, на відміну від того, що було за Єрмака, почав спілкуватися з людьми з найближчого оточення: з тим же Арахамією, Будановим, Федоровим, Умєровим. Він із ними спілкується, збирає пропозиції, оцінки, а потім ухвалює рішення, - розповів Володимир Фесенко.
Тобто це формат найближчих до президента осіб, які беруть участь у консультативному процесі підготовки найважливіших рішень.