Далекий Ємен на Аравійському півострові стоїть на межі війни, яка може потрясти весь світ так само, як війна США з Іраном. Коротко відповідаємо на запитання: хто і чому зібрався воювати, навіщо ця війна Саудівській Аравії, у чому інтерес США і Китаю, і головне – що в результаті подорожчає (а подорожчає – все).
20 липня повстанці-хусити в Ємені заявили про намір запровадити повну морську блокаду Саудівської Аравії. А 22 липня взяли на себе відповідальність за ракетні та безпілотні атаки на два саудівські судна в Червоному морі, які, за їхніми словами, проігнорували блокаду портів королівства.
Одночасно на лінії фронту в Ємені спалахнули зіткнення між бійцями-хуситами та силами, пов'язаними з урядом Ємену, внаслідок яких з обох сторін загинуло понад 30 людей, повідомляє Al Jazeera. Хусити перейшли до мобілізації та воєнних дій.
Хусити впевнені у собі. За останнє десятиліття вони змогли витримати напади з боку уряду, коаліції на чолі із Саудівською Аравією, Сполучених Штатів, Великої Британії та Ізраїлю й досі утримують густонаселений північний захід Ємену, включно зі столицею Саною.
Але цього разу їхні провокації можуть призвести до відновлення війни всередині Ємену. Фуад Муссед, єменський письменник, який спеціалізується на політичних і військових питаннях, заявив Al Jazeera, що цього разу на боці офіційного уряду може виступити антихуситський племінний альянс. Протистояння племен хуситам є важливою подією в ході війни. І це серйозно змінить розклад сил.
Чому племінна війна на краю арабського світу так непокоїть інші країни? Варто лише початися черговому загостренню – хусити одразу заявляють про перекриття Баб-ель-Мандебської протоки. А це загрожує величезними збитками для світової економіки загалом і для цін на нафту зокрема.
Чим небезпечна блокада Баб-ель-Мандебської протоки
За оцінками міжнародних аналітиків, через Баб-ель-Мандеб проходить близько 12% світової торгівлі. Крім того, як повідомляє Council on Foreign Relation через протоку і Червоне море проходять і 30 відсотків світового контейнерного трафіку, який перевозить сільськогосподарську продукцію, таку як зерно та добрива, сировину, таку як руда і метали, промислові компоненти, такі як електроніка, автомобільні деталі та енергетичні ресурси.
Якщо судноплавство в Червоному морі зупиниться, кораблям доведеться обходити Африку через мис Доброї Надії. Такий маршрут збільшує шлях приблизно на 5000–6000 кілометрів, а час доставки — на 10–15 діб. Це означає вищі витрати на пальне, зростання страхових платежів і подорожчання перевезень.
За даними Управління енергетичної інформації США (EIA), у першій половині 2025 року через Суецький канал і Суецький середземноморський трубопровід проходило близько 4,9 млн барелів сирої нафти та нафтопродуктів на добу. Через Баб-ель-Мандебську протоку, розташовану на південному краю Червоного моря, проходило близько 4,2 млн барелів на добу. Загалом поставки нафти цими маршрутами становили приблизно 6% від загального обсягу морських перевезень нафти за цей період.
Подорожчає майже все: нафта, електроніка та одяг
У такій ситуації аналітики очікують різкого зростання цін на нафту й газ, подорожчання морських перевезень, підвищення вартості електроніки, автомобілів, одягу та безлічі інших товарів.
Ось і відповідь на запитання – чому внутрішня війна в Ємені або війна хуситів із Саудівською Аравією хвилює весь світ. До речі, а навіщо це саудитам?
Чому Саудівська Аравія воює з хуситами?
Саудівська Аравія має протяжний кордон із Єменом. Для неї критично важливо не допустити створення ворожої проіранської держави на своєму «задньому дворі». Крім того, хусити регулярно атакували ракетами та дронами саудівські нафтопереробні заводи (наприклад, Aramco) і міста.
Тому Саудівська Аравія є головним військовим, фінансовим і політичним донором уряду та очолює коаліцію, яка веде війну проти хуситів.
Інтереси США, Китаю та Росії
США та їхні союзники хочуть не допустити закриття Червоного моря, через що логістичні компанії змушені спрямовувати судна в обхід Африки, що розганяє світову інфляцію.
США вже перейшли до прямого військового втручання. У відповідь на ракетні атаки хуситів на торговельні судна США разом із Великою Британією та міжнародною коаліцією проводять операції зі знищення радарів, складів зброї та пускових установок хуситів у Ємені.
Крім того, послабити хуситів означає завдати удару по головних союзниках Ірану на Близькому Сході.
Китай займає обережну позицію, але його економічні ставки в регіоні величезні. Червоне море — головний маршрут для китайського експорту до Європи. Будь-яка нестабільність тут б'є по доходах Пекіна.
У 2017 році Китай відкрив свою першу закордонну військово-морську базу в Джибуті. Вона здатна приймати великі військові кораблі. У разі критичної загрози своїм суднам КНР може використовувати її для конвоювання та патрулювання вод навколо Ємену.
Росія веде складну дипломатичну гру, використовуючи конфлікт у Ємені для тиску на США. Москві вигідно, що увага й військові ресурси США відволікаються на хуситів від інших світових конфліктів. У рамках цього протистояння регулярно з'являються повідомлення західних розвідок про те, що Росія розглядає можливість передачі хуситам протикорабельних ракет або інших військових технологій через Іран.
Росія давно шукає можливість закріпитися на Червоному морі. Раніше велися переговори про будівництво пункту матеріально-технічного забезпечення ВМФ у Судані, але через нестабільність там цей проєкт буксує. Теоретично, в обмін на геополітичну підтримку Росія могла б претендувати на логістичний пункт у підконтрольних хуситам портах (наприклад, Ходейда).
Окрім світових держав, у конфлікт можуть втрутитися сусідні країни, наприклад Єгипет: Суецький канал приносить Єгипту мільярди доларів на рік. Через атаки хуситів у Червоному морі трафік через канал упав, і Каїр зазнає колосальних збитків. Якщо економічна ситуація в Єгипті стане критичною, Каїр може бути змушений відправити свій флот для прямої військової операції проти хуситів.
Військові бази навколо Ємену – кого тут тільки немає
Баб-ель-Мандебська протока – найважливіше стратегічне місце у світі. Саме тому на протилежному березі від Ємену, у невеликій державі Джибуті, розташовано безліч військових баз.
| Країна | Військова база або порт | Відстань до Баб-ель-Мандеба |
| США | Кемп-Лемонньє (Джибуті) | близько 30 км |
| Китай | Військово-морська база НВАК (Джибуті) | близько 30 км |
| Франція | Французька база в Джибуті | близько 30 км |
| Японія | База Сил самооборони (Джибуті) | близько 30 км |
| Італія | Італійська база підтримки | близько 30 км |
| Саудівська Аравія | Порт Джизан | близько 270 км |
| Еритрея | Порт Асеб | близько 60 км |