Серпень обіцяє бути спекотним, але є надія, що обійдеться без аномалій, і не спіткає нас доля Середземномор'я, що знемагає від екстремальної спеки. Коротко про – про погодні прогнози на останній літній місяць.
Звичайне європейське літо
Довгострокові прогнози, як правило, мають ймовірність у 50% - або збудуться, або ні. Синоптики України та міжнародних метеорологічних організацій поки що пророкують нам серпень теплішим, ніж звичайно, приблизно на два градуси. Зберігається висока ймовірність хвиль спеки, періодів підвищеної пожежної небезпеки та контрастної погоди із сильними зливами після тривалої посухи. Втім, тепер саме так виглядає звичайне європейське літо, яке супроводжується рекордними температурами, масштабними лісовими пожежами та зростанням кліматичних екстремумів.
За попередньою оцінкою Українського гідрометцентру, середня температура у серпні очікується в межах від +21 до +25 °C, а в Карпатах – від +17 до +19 °C. Це і є на два градуси вище за кліматичну норму для цієї пори року.
Якщо говорити саме про максимальні температури повітря, то традиційно найспекотнішими залишаються південь та південний схід України. Насамперед це Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області, південь Дніпропетровської області та степова частина Кіровоградської області. Саме тут у серпні найчастіше фіксуються температури від +35 до +40 °C, а в окремі роки і вище. Історичні максимуми серпня для цих регіонів досягають +39…+42 °C.
Водночас кількість опадів у більшості регіонів України очікується у межах норми. Винятки, звичайно, можуть бути, проте загалом місяць не прогнозується як екстремально посушливий. Втім, окремо синоптики зазначають, що на сході України, а також у Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській областях та в Криму середня температура може виявитися ближчою до звичайних багаторічних значень, ніж у решті регіонів країни.
Найменша ймовірність екстремальної спеки зберігається у західних областях та Карпатах. Їх рятує велика висота над рівнем моря та вплив вологих повітряних мас.
Жарко, але не щодня
Європейський центр середньострокових прогнозів погоди та Всесвітня метеорологічна організація на своїх картах вказують на позитивну температурну аномалію практично для всієї Східної Європи, включаючи Україну. При цьому моделі не прогнозують безперервну спеку весь місяць: йдеться саме про підвищену ймовірність теплішого серпня в середньому, а не про щоденну екстремальну спеку. Навіть якщо повітря в окремі дні прогріється до +35... +40 ° C, це ще не означає, що весь серпень буде рекордним за середньою температурою.
Чи можливі хвилі спеки? Так, європейські прогнозні моделі показують збереження стійких моментів високого тиску над Центральною та Східною Європою. Саме такі антициклони зазвичай стають причиною тривалих періодів спеки, слабкого вітру та відсутності опадів. Як наслідок, накопичення тепла день за днем - і вітаю, спека!
Але заздалегідь назвати точні дати таких хвиль неможливо, це стане зрозумілим лише за 5–10 днів до їх початку.
Щодо опадів синоптики також загалом прогнозують щось біля норми. Але зважаючи на бурхливі прояви зміни клімату, експерти кажуть, що літні опади стають менш рівномірними. Тобто на нас можуть чекати тривалі сухі періоди, потім – сильні зливи та грози, і в результаті – локальні підтоплення. І ця погодна картина також вже кілька років знайома майже всій Європі.
Картину теплого комфортного серпня псує нам таке погодне явище, як Ель-Ніньо. Це кліматичне явище, за якого аномально підвищується температура поверхні води в екваторіальній частині Тихого океану. І це Ель-Ніньо значно впливає на погоду та клімат на всій планеті. Спеки на всіх континентах це не означає, але в поєднанні з глобальним потеплінням, що продовжується, збільшується ймовірність більш теплого сезону в багатьох регіонах світу, включаючи Східну Європу.
Міста, де буде найспекотніше
Як кажуть кліматологи, перед високими температурами повітря найбільш уразливі не лише найпівденніші міста, а й найбільші мегаполіси. В Україні насамперед це Одеса (поєднання високої температури, високої вологості та щільної міської забудови посилює теплове навантаження), Дніпро (одне з найбільш спекотних великих міст країни завдяки континентальному клімату, великій кількості асфальту та малій кількості зелених зон), Запоріжжя (сильне нагрівання міського середовища та степовий клімат), Миколаїв і Херсон (степовий клімат з довготривалими періодами високих температур) та Київ.
Незважаючи на більш північне розположення, столиця України страждає від вираженого ефекту «міського острова тепла»: вночі температура в центрі може бути на 3–7 °C вищою, ніж у передмістях через асфальт, бетон, щільну забудову та роботу кондиціонерів. А саме нічний перегрів стає однією із головних проблем великих міст. Якщо температура вночі не опускається нижче +20 °C, настає «тропічна ніч», і організм людини не встигає відновитися після денної спеки. Тому жителям Києва та інших міст варто заздалегідь потурбуватися про те, як звести до мінімуму наслідки нехай небагатьох, але прогнозованих періодів серпневої спеки.