27 липня 2002 року під час авіашоу на Скнилівському аеродромі у Львові винищувач Су-27 впав у натовп глядачів. Унаслідок катастрофи загинули 77 людей, серед них 28 дітей. Ще сотні людей зазнали поранень. Те «авіашоу» стало одним з найкривавіших та найтрагічніших в історії світу. Чим закінчилося розслідування, чи знайшли винних і покарали, пише Коротко про.
Відтоді минуло вже 24 роки. 27 липня 2002 року на військовому аеродромі «Скнилів» у Львові сталася найбільша катастрофа в історії авіашоу. Під час демонстраційного польоту винищувач Су-27УБ упав у натовп глядачів. Загинули 77 людей, серед них 28 дітей, ще понад 500 осіб були визнані потерпілими.
Одразу після трагедії була створена урядова комісія та розпочато кримінальне провадження. Уже у вересні 2002 року комісія Міністерства оборони оприлюднила висновки, згідно з якими основними причинами катастрофи стали помилки екіпажу під час виконання польоту, а також недоліки в організації авіашоу. Тодішній президент Леонід Кучма після трагедії звільнив командувача ВПС Віктора Стрельникова та низку інших високопосадовців. Втім, слідство не обмежилося лише діями пілотів. Військова прокуратура дійшла висновку, що трагедія стала наслідком сукупності факторів:
- помилок екіпажу під час виконання фігур вищого пілотажу;
- неправильного планування польоту;
- недоліків у схемі проведення авіашоу;
- розміщення глядачів у небезпечній зоні;
- неналежного контролю з боку військового командування.
Перед судом постали десять військовослужбовців, серед яких пілоти та генерали, відповідальні за організацію заходу.
Найгучніші вироки були такими:
- командир екіпажу Володимир Топонар - 14 років позбавлення волі;
- другий пілот Юрій Єгоров - 8 років;
- командувач 14 авіакорпусу генерал Анатолій Третяков - 6 років;
- заступник командувача Юрій Яцюк - 5 років.
Ще кількох офіцерів засудили умовно або виправдали. Згодом більшість засуджених були звільнені достроково.
Родичі загиблих та частина експертів неодноразово заявляли, що відповідальність була покладена переважно на виконавців, тоді як політичне та найвище військове керівництво країни уникнуло кримінальної відповідальності.
Сам Володимир Топонар упродовж багатьох років наполягав, що трагедія сталася не лише через дії екіпажу. За його версією, літак отримав неправильне польотне завдання, екіпаж не був належним чином ознайомлений зі схемою польоту, а також виникли технічні проблеми з двигуном. Суд ці аргументи не прийняв.
Частина родичів загиблих звернулася до Європейського суду з прав людини. У 2016 році ЄСПЛ визнав, що Україна порушила процесуальний аспект права на життя через надмірну тривалість розгляду цивільних позовів про компенсацію шкоди. Водночас суд не встановив, що саме кримінальне розслідування було неефективним у цілому.
Після Скнилівської трагедії в Україні суттєво переглянули правила проведення авіашоу - значно посилили вимоги до безпеки польотів, збільшили мінімальні відстані між літаками та глядачами, змінили порядок погодження програм демонстраційних польотів, фактично на багато років відмовилися від проведення масштабних військових авіашоу з виконанням складного пілотажу над місцями перебування людей.
Через 24 роки після трагедії Скнилів залишається однією з найболючіших сторінок новітньої історії України. Попри завершення судових процесів, питання про повноту відповідальності всіх посадових осіб і сьогодні залишається предметом суспільних дискусій.
- У липня 2017 року повідомляли, що провину за загибель 77 глядачів на Скнилівському аеродромі у Львові ніхто так і не визнав.
- Постраждалі в Скнилівській трагедії: ми залишилися наодинці зі своїм горем.