«Еко», «біо», «органік» - полиці супермаркетів рясніють цими написами. Одні покупці спеціально вишукують такі товари, інші лише дивуються їхній ціні. Про те, що таке взагалі органічні продукти і чи потрібні вони українцям - читайте у матеріалі Коротко про.
Не кожен «домашній» продукт є органічним
Літр органічного молока коштує майже вдвічі дорожче за звичайне. Перша думка, яка виникає у більшості покупців: «Та це лише маркетинг». Але як насправді?
Днями президент України підписав закон про органічне виробництво. Якщо коротко, то тепер правила для виробників мають стати такими ж, як у країнах Євросоюзу. Для покупців це означає простішу річ: напис «органічний» на упаковці буде складніше використати без підтвердження, а контроль за виробниками стане жорсткішим.
Та давайте відверто. Пересічний покупець досі плутає органічні та неорганічні продукти. Якщо купуєте продукти у бабусі на ринку, яка каже: «У мене все домашнє, без хімії», це зовсім не означає, що продукт органічний.
- Якщо хочете впевнитися у тому, що обрали безпечний продукт, на етикетці має бути маркування «Органічний», - кажуть у компанії «Дунайський аграрій». - Також можна запитати продавця про копію органічного сертифіката. Там вказані термін дії, інформація про виробника та продукт.
Таке виробництво передбачає офіційну сертифікацію та регулярні перевірки. Наприклад, під час вирощування овочів і фруктів не можна використовувати більшість синтетичних пестицидів та мінеральних добрив. Для тварин існують окремі вимоги щодо умов утримання, годівлі та лікування. Використання багатьох стимуляторів росту або профілактичне застосування антибіотиків теж заборонене. До того ж усі такі господарства регулярно проходять незалежні перевірки. Якщо хоча б одна з вимог порушується, виробник може втратити право називати свою продукцію органічною.
Значна частина йде на експорт
За даними Міністерства аграрної політики, в Україні працюють сотні операторів органічного ринку. Це фермерські господарства, переробні підприємства та продавці. На полицях із органічною продукцією можна знайти молочну і м’ясну продукцію, а також крупи, мед, ягоди, овочі та фрукти, яйця, борошно, різноманітні види олії, чай, соки, дитяче харчування.
Водночас значна частина української органічної продукції йде на експорт, адже попит у країнах ЄС поки що вищий, ніж на внутрішньому ринку. Саме тому українську органіку легше знайти на полицях німецького чи австрійського супермаркету, ніж українського. Причина цього – ціна.
Під час війни це цілком зрозуміло: коли бюджет обмежений, люди спочатку думають про вартість, і вже потім про спосіб вирощування продукту. А органічна продукція суттєво дорожча за звичайну.
І цьому є пояснення. Насамперед через те, що вирощувати таку продукцію складніше. Якщо звичайний фермер може обробити поле гербіцидами, то вирощуючи органічну продукцію, він змушений виполювати бур'яни механічно. Без засобів захисту рослини частіше хворіють, а врожайність нерідко нижча.
- Органічне виробництво цілком можна вважати окремою філософією, адже головна його мета – зберегти гармонію між людиною та природою, - пояснюють у компанії «Дунайський аграрій». - Тому при виробництві органічної продукції використовуються процеси, які не знищують природних ресурсів, а навпаки, захищають довкілля та зберігають родючість ґрунтів.
Також додаються ще й витрати на сертифікацію та контроль. І нарешті, органічних господарств поки що значно менше, ніж звичайних. А коли товару мало, його ціна зазвичай вища.
Менше пестицидів, більше антиоксидантів
Багато хто думає, що органічні продукти набагато смачніші або в рази корисніші. Насправді все трохи складніше. Органічне яблуко не зробить споживача здоровішим. Хоча, дійсно, дослідження показують, що в органічній продукції менше синтетичних пестицидів. Крім того, деякі органічні овочі, ягоди та фрукти можуть містити трохи більше антиоксидантів (природних речовин, які допомагають клітинам захищатися від окисного стресу), на відміну від таких же неорганічних.
Одними з найактивніших покупців такої продукції є сім'ї з маленькими дітьми. Батьки прагнуть максимально зменшити контакт дитини із пестицидами та іншими небажаними речовинами. Саме тому органічне дитяче харчування часто купують.
Проте звичайні продукти, які офіційно продаються в магазинах, також відповідають нормам безпечності. І набагато важливіше щодня їсти достатньо овочів, фруктів, круп, бобових і не зловживати ультраобробленими продуктами.
Ще однією причиною того, чому люди обирають органічні продукти, є бажання підтримати інший підхід до виробництва їжі. Наприклад, на фермах тварини повинні мати більше простору для утримання, доступ до вигулу. А землеробство за органічними стандартами передбачає менше використання синтетичних пестицидів і мінеральних добрив, більше уваги до родючості ґрунтів, сівозміни та природних методів боротьби зі шкідниками. Також господарства часто додатково приділяють увагу збереженню біорізноманіття: залишають природні смуги вздовж полів і висаджують медоносні рослини для комах-запилювачів.
То чи варто переплачувати? Однозначної відповіді немає. Звісно, важливо підтримувати виробників, які працюють із меншим навантаженням на довкілля. А купувати органічні продукти чи ні - кожен вирішує сам, зважаючи не лише на переконання, а й на можливості власного гаманця.
До речі
Курка дорожча на 200%, а крупи - лише на 50%: як насправді різняться цінники на органіку
За даними глобальних аналітичних досліджень (зокрема Міністерства сільського господарства США USDA та європейських аграрних звітів), органічні продукти в середньому дорожчі за звичайні аналоги на 30–60%. Проте все залежить від категорії.
Овочі та фрукти: різниця складає від 20% до 60%. Найменший ціновий розрив спостерігається на базові овочі (моркву, картоплю, банани - до +20%), тоді як на органічну полуницю, томати чи перець ціна може зростати на 80–120%.
Молочні продукти та яйця: стабільно дорожчі на 50–100%. Вимога утримувати худобу на вільному вигулі та годувати її лише сертифікованими кормами подвоює собівартість літра молока чи десятка яєць.
М'ясо та птиця: абсолютний рекордсмен. Органічна курятина або яловичина дорожча за звичайну на 100–200%, адже вирощування птиці та худоби без антибіотиків і стимуляторів росту вимагає значно більше часу і витрат.
Крупи та бакалія: показують найбільш помірну надбавку в межах 30–50%.
Економісти пояснюють, що фермери перекладають на покупця не лише витрати на щорічну сертифікацію, а й ризики, бо врожайність органічних полів через відмову від пестицидів у середньому на 20–30% нижча. Тому висока ціна - це плата за складніший і ризикованіший процес виробництва.