Зупинити просування резолюції про визнання «геноциду» вірмен Азербайджану допомогла не лише офіційна заява МЗС. Проти ініціативи виступили представники єврейських громад країни, ізраїльські експерти та колишні політики. Головні рабини сефардської та ашкеназької громад звернулися до депутатів Кнесету, закликавши не ставити під загрозу відносини з Баку. Президент Єрусалимського інституту стратегії та безпеки Ефраїм Інбар також попередив, що спроба завдати удару по Туреччині може зашкодити стратегічному союзу з Азербайджаном.
Про це йдеться в колонці Світлани Кушнір на Censor.net.
Рішення Ізраїлю розпочати процес визнання «геноциду» вірмен є політичним кроком, спрямованим проти Туреччини. Таким чином Ізраїль мав намір чинити тиск на президента Ердогана у відповідь на його жорстку антиизраїльську риторику та звинувачення у «геноциді» у зв'язку з війною в Газі.
Однак ця ініціатива безпосередньо суперечила інтересам Азербайджану — найближчого союзника Туреччини та стратегічного партнера Ізраїлю. 29 червня Міністерство закордонних справ Азербайджану жорстко засудило ізраїльську ініціативу та назвало політизацію подій 1915 року неприпустимою: «Подібні кроки слугують не примиренню, а подальшому поглибленню суперечностей і перешкоджають зусиллям щодо досягнення сталого миру в регіоні. Ми закликаємо уряд Ізраїлю переглянути ухвалене рішення».
Окрім офіційного Баку, проти резолюції відкрито виступили представники єврейської громади Азербайджану, а також низка політиків і експертів в Ізраїлі. 30 червня головний рабин сефардської громади Баку Замір Ісаєв звернувся до депутатів ізраїльських партій ШАС і «Ягадут га-Тора». Він закликав їх враховувати можливі наслідки визнання «геноциду» вірмен для відносин з Азербайджаном та єврейської громади країни: «Азербайджан — один із найближчих і найвідданіших друзів Ізраїлю та є прикладом мусульманської країни, яка протягом багатьох років обирає шлях дружби й поваги до єврейського народу». До нього приєдналися багато інших лідерів єврейських громад і громадські діячі.
У результаті, за неофіційною інформацією, Ізраїль призупинив процес визнання «геноциду» вірмен, взявши до уваги жорстку позицію Баку та можливі наслідки для двосторонніх відносин.
Широта опору виявилася важливішою за окремі заяви. Позицію Баку підтримали представники різних суспільних і політичних кіл, завдяки чому питання перестало виглядати виключно як дипломатична суперечка між двома державами. Азербайджан зумів показати, що збереження партнерства з ним відповідає інтересам самого Ізраїлю – і саме цей аргумент, вочевидь, став вирішальним.