Те, що природа вирощує майже три десятиліття, людина знищує за кілька хвилин. У Карпатах масово збирають ісландський мох. Чому попит на цей лишайник не зменшується, яку шкоду завдає його масове збирання та чи можна зупинити варварське винищення Карпат - читайте у матеріалі Коротко про.
Ліки, яким понад 300 років
«Продам мох, зібраний з вершин полонин, що лікує легеневі захворювання, кашель, туберкульоз». Такі оголошення часто зустрічаються на популярних платформах онлайн-оголошень. А продають так званий ісландський мох (наукова назва - цетрарія ісландська, лат. Cetraria islandica) - рослину, яка насправді є лишайником. За біологічною сутністю це симбіотичний організм, що складається з тіла гриба та клітин водорості. Ісландський мох росте лише там, де повітря чисте, а природа практично не порушена людиною.
У Карпатах ісландський мох можна знайти на високогірних полонинах, кам'янистих схилах та серед хвойних лісів. Це добре знають горе-бізнесмени, які вигрібають лишайник металевими граблями, пакують у великі мішки і продають.
А попит на цей мох існує вже кілька століть. Перші письмові згадки про використання ісландського моху як лікарської сировини датуються XVII століттям. У лишайнику містяться речовини, які пом'якшують кашель, а також уснінова кислота, відома своїми антибактеріальними властивостями.
У середньовічні часи з моху готували всілякі відвари і настоянки. Зараз його використовують у виробництві сиропів від кашлю, пастилок для горла, лікувальних чаїв, біологічно активних добавок та косметики.
А прихильники народної медицини вважають ісландський мох мало не панацеєю від усіх хвороб, починаючи із застуди і закінчуючи чоловічою потенцією. Саме тому мох активно скуповують заготівельники. За кілограм очищеної і перебраної сировини пропонують від 100 грн, а після переробки її вартість зростає в рази.
Здирають металевими граблями
Заради швидкого заробітку люди часто навіть не замислюються над тим, якої шкоди завдають природі. Цетрарія ісландська росте надзвичайно повільно. За оцінками науковців, щоб сформувати лише десятисантиметровий кущик лишайника у суворих умовах високогір'я, потрібно близько 30-40 років. Іронія в тому, що людина витрачає менше часу, щоб знищити цей лишайник, ніж потрібно, аби випити чашку кави.
До того ж заготівельники не зрізають її вручну. Найчастіше вони проходять схилами з металевими граблями, буквально здираючи рослинний покрив. І разом із цетрарією відривається верхній шар ґрунту, інші види мохів і лишайників, молоді рослини. Під граблі потрапляють ще й червонокнижні види, зокрема сон-трава. Після такого «збирання» на схилах залишаються лише каміння та смуги оголеної землі.
- Люди думають, що збирають лише лікарську сировину, а насправді вони руйнують природне угруповання, яке формувалося десятки років, - пояснює Коротко про еколог Ілля Кравчук. - Коли природний килим моху зникає, починає руйнуватися вся екосистема. Дощі швидше змивають тонкий родючий шар, вітер видуває ґрунт, а відновлення високогірних ділянок триває десятиліттями.
За кордоном збір дикорослих лишайників суворо регулюється. На природоохоронних територіях його заборонено або дозволено лише за спеціальними дозволами та під контролем природоохоронних служб.
В Україні влада також намагається стримувати збирачів ісландського моху. Лишайник давно позначений у Зеленій книзі України, тому його збір чітко регламентований законом. Для власного використання можна назбирати не більше 2 кг моху. Для комерційної заготівлі треба придбати у найближчому лісництві так званий лісовий квиток. Такий дозвіл необхідно поновлювати щороку. Щоб отримати лісовий квиток, треба написати заяву і сплатити рентну плату до місцевого бюджету (суму уточняйте у лісництві).
Втім, за словами екологів, далеко не всі заготівельники оформлюють такі дозволи. Саме тому в горах регулярно проводять рейди. А за незаконний збір цетрарії можна отримати штраф від 425 до 850 грн. Також доведеться відшкодувати збитки, завдані природі.
Карпати під ударом не лише через мох
Незаконне збирання ісландського моху - лише одна з проблем, з якими сьогодні стикаються Українські Карпати.
Останніми роками екологи дедалі частіше говорять про неконтрольований розвиток гірського туризму.
- Однією із найбільших проблем Карпат сьогодні залишаються джипи та квадроцикли, які їздять територіями, де транспорт взагалі не повинен з'являтися, - розповідає Коротко про начальниця відділу еколого-освітньої роботи Карпатського національного природного парку Уляна Абрам’юк. – Вони руйнують ґрунти і полонини. Це дійсно глобальна проблема для наших Карпат, з якою треба боротися.
Окремою темою стали масштабні проєкти будівництва вітрових електростанцій на гірських хребтах. Прихильники наголошують на розвитку «зеленої» енергетики, натомість екологи попереджають: прокладання доріг, робота важкої техніки та встановлення турбін можуть фрагментувати природні оселища, вплинути на міграцію птахів і назавжди змінити ландшафт високогір'я.
До цього додаються незаконні рубки, засмічення туристичних маршрутів, хаотична забудова гірських схилів та кліматичні зміни.
Усі ці проблеми показують, наскільки вразливими є Карпати. Адже велика екологічна катастрофа складається саме з таких, на перший погляд, «дрібних» втрат, як те ж знищення ісландського моху.