Більшість людей завмирають від страху, просто дивлячись униз із 10-метрової вишки. А 15-річний Назарій Кононенко робить надскладні сальто, отримує від цього задоволення та приносить країні перемоги. Саме його "золото" на юнацькому чемпіонаті Європи стало першою медаллю у скарбничці збірної України, задавши переможний темп усій команді (у підсумку наші хлопці та дівчата взяли 14 нагород і увійшли до найкращої трійки континенту). А сам Назарій привіз додому чотири медалі (додавши до «золота» «срібло» в синхроні з Валерієм Малєєвим, ще одне "срібло" в одиночних стрибках з вишки плюс «бронзу» у змішаних змаганнях із Софією Виставкіною).
У житті юний чемпіон неймовірно дисциплінований: поки однолітки відпочивають, він працює в басейні по 6 годин на день. На запитання Назарій відповідає так само, як тренується - чітко, зібрано і без зайвих слів. Про рутину, залізні нерви та олімпійську мрію він розповів журналісту Коротко про.
Завдання – ускладнювати програму і працювати
- Назарію, ваш результат на юнацькому чемпіонаті Європи цього року змусив усіх звернути на вас увагу. У вас 4 медалі – «золото», два «срібла» і «бронза». Як оцінюєте для себе такий результат?
- Для мене виступ на ЧЄ цього року непоганий, але завжди можна краще.
- Минулого року на юнацькому ЧЄ ви дебютували з 3 золотими медалями. Цьогоріч перелік медалей дещо інший. Що змінилося за цей час у ваших стрибках у воду?
- Як на мене, цього року збільшилася кількість снарядів, ускладнилася програма та стала більшою відповідальність.
- Цього року було складніше виступати на юнацькому ЧЄ порівняно з минулим роком?
- Не дуже сильно, але так.
- Які завдання ставите перед собою на майбутнє?
- Ускладнювати програму та працювати.
У басейн привела мама
- Як ви починали? Пам'ятаєте свій перший стрибок у воду?
- Починав із пробного тренування, якщо не помиляюся, то першим стрибком був «солдатик» із бортика.
- Чому ви обрали саме стрибки у воду, а не плавання чи інший вид спорту?
- Після першого пробного тренування мене дуже захопили стрибки з вишок та трамплінів.
- Хто привів вас до басейну?
- Мама побачила допис про набір у групу та запропонувала спробувати. Тож привели батьки.
- Зараз ви у статусі зірки, яка сходить. А це означає, що всі очікують від вас великих результатів у майбутньому. Для вас це тиск чи відповідальність?
- Для мене це відповідальність, що на мене сподіваються не лише тренери, а й інші люди.
- Взагалі, як багато думаєте про результат під час своїх виступів?
- Під час стрибків намагаюся не думати про результат, а просто отримувати задоволення від свого виступу.
- У яких умовах проходили ваші тренування?
- На щастя, в комфорті та з усією необхідною підтримкою. Дякую за це президенту федерації Ігорю Лисову.
Тренувальна рутина може подобатися
- Як виглядає ваш звичайний тренувальний день?
- Мій тренувальний день проходить так: прокидаюся, снідаю, потім їду на перше тренування, обідаю, відпочиваю і їду на друге тренування, вечеряю та відпочиваю.
- Скільки годин на день триває саме тренування?
- Саме на тренування йде 6 годин на день.
- Чи складно вам повністю присвячувати себе спорту, тоді як ваші однолітки не з числа спортсменів переважно мають чимало вільного часу?
- Складно, але я вже звик до цієї тренувальної рутини, і вона справді мене захоплює.
- Немає у вас відчуття, що дитинство і юність пройшли повз вас через велику кількість спорту у вашому житті?
- Відчуття, що дитинство минуло намарно через спорт, немає, адже є дуже багато моментів із тренувань, із друзями, які назавжди залишаться в моєму серці.
- Як ви поєднуєте навчання і спорт?
- Часу на навчання залишається дуже мало, але я вдячний моїм батькам та тренеру, які ставляться до цього з розумінням.
- Що любите робити, коли немає тренувань?
- Проводжу час із друзями та граю в комп'ютерні ігри.
- Вистачає часу на друзів?
- Його мало, але якщо все правильно планувати, то вистачає.
У відповідальний момент намагаюсь думати, що я на тренуванні
- Люди дивляться, з якої висоти виконують стрибуни у воду свої стрибки, і часто їм стає страшно. Адже це дійсно високо. А що відчуваєте під час стрибка ви? Вам страшно?
- Мені стрибати з 10-метрової вишки не страшно, мені це приносить задоволення.
- Про що думаєте буквально за лічені секунди до виконання стрибка?
- Я згадую все, що мені говорив тренер, і намагаюся зробити стрибок правильно.
- Як налаштовуєтеся на свої виступи? Що вам допомагає? Чи є певні традиції або ритуали?
- Слухаю музику, традицій чи ритуалів у мене немає.
- Наскільки складно психологічно оговтуватися після тих виступів, які, на вашу думку, склалися для вас невдало через якісь причини?
- Звичайно, після невдалого виступу намагаюся проаналізувати, чому і через що це сталося, і намагаюся про це забути.
- Коли ви перед стрибком знаєте, що від його виконання залежить доля медалей юнацького ЧЄ, рівень хвилювання і адреналіну у вас зростає?
- Зростає, але намагаюся уявити, що я просто на тренуванні, не думати про стрибок.
Мрія – поїхати на Олімпіаду
- У який момент ви відчули, що є одним із найсильніших юніорів Європи?
- Напевно, після ЧЄ в Афінах у 2025 році.
- Яка медаль для вас найцінніша? І чому?
- "Золото" в Афінах у синхронних стрибках із 10-метрової вишки з Валерієм Малєєвим, адже ми з ним пройшли дуже багато спільної роботи, проблем і нервів, та до того ж це була перша моя і Валерія золота медаль на ЧЄ.
- Що було важче – виграти "золото" ЧЄ вперше чи підтвердити свій рівень через рік?
- Набагато важче і відповідальніше підтвердити свій рівень через рік.
- Про що ви мрієте?
- Моя мрія - кваліфікуватися та поїхати на Олімпійські ігри.