Український національний пантеон: яким він буде та кого шануватимуть

Проєкт меморіалу має бути затверджений після конкурсу, а кандидатів на поховання обиратиме дорадчий орган.

fakty.ua

На підпис президенту направлено закон, який безумовно буде підтриманий Володимиром Зеленським, оскільки він був його ініціатором. Йдеться про проголосований в турборежимі законопроєкт щодо створення Українського національного пантеону. До Верховної Ради документ надійшов 28 червня, а 1 липня отримав схвалення всіх, хто був присутній в сесійній залі. Що відомо про об’єкт, який має стати частиною столиці, в огляді Коротко про.

Що таке пантеон

Слово «пантеон» з давньогрецької перекладається як «усі боги». Історично це величний храм, присвячений божествам, які шанувалися в одній релігії. З часом у таких спорудах почали ховати правителів, полководців, а потім і політиків, вчених, діячів мистецтва. Перший пантеон як усипальниця для видатних людей з’явився в Парижі після французької революції - під нього віддали будівлю церкви, яка мала бути присвячена святій Женев’єві. Тут поховані Вольтер, Жан-Жак Руссо, П'єр та Марія Кюрі, Віктор Гюго, Олександр Дюма, Луї Брайль, Андре Мальро та інші дорогі пам’яті французів діячі.

Ухвалений Верховною Радою закон визначає Український національний пантеон як меморіальний комплекс, призначений для вшанування найвидатніших представників нації, які зробили винятковий внесок у здобуття та відновлення незалежності, державотворення, захист суверенітету, формування української нації, війська, розвиток науки, культури, мистецтва, спорту, української мови, громадянського суспільства, релігії.

Як це може виглядати

Відомі в світі мавзолеї знаходяться у храмових спорудах. Наприклад, знаменитий пантеон у Римі або Національний пантеон Венесуели. Мтацміндський пантеон, офіційно відкритий 1929 року у Тбілісі, також розташований біля церкви Святого Давида. Однак є і сучасний зразок - Бразильський пантеон, зведений у модерністському стилі і відкритий у 1985 році. Втім, це не місце для поховань, а швидше музей вшанування пам’яті першого цивільного президента та національних героїв.

Як буде виглядати Український національний пантеон, наразі невідомо. В законі сказано, що проєкт меморіалу мають визначити за результатами відкритого міжнародного або всеукраїнського архітектурного конкурсу. Замовника будівництва та юридичну особу, яка керуватиме пантеоном, визначить Кабінет Міністрів.

З відомого - пантеон буде розташований у Києві, закон передбачає, що під нього може бути використана територія природно-заповідного фонду в історичній частині столиці, але всі існуючі пам’ятки та об’єкти мають бути збережені.

Також уже передбачено, що пантеон складатиметься не тільки з реальних поховань, а й кенотафів - меморіальних знаків, що символізують могилу, надмогильних споруд, пам’ятних табличок.

Хто може упокоїтися в пантеоні

Перелік осіб, яких поховають, перепоховають або яким встановлять почесний символ пам’яті, досить широкий. Головне, щоб вони відповідали поняттю «найвидатніший представник української нації». Це можуть бути:

У пантеоні не буде місця персонам, яких по суду визнали винними у злочинах проти національної безпеки, миру, безпеки людства. А також тим, які підпадають під дії законів про декомунізацію, засудження тоталітарних режимів, заборону пропаганди російської імперської політики.

Кого перепоховають

Прах видатних діячів, які поховані на території України, може бути перенесених до пантеону не раніше як через 20 років після смерті людини. Виняток становитимуть випадки, коли існуючій могилі загрожуватиме руйнування або є необхідність вшанувати особу на найвищому рівні.

Перепоховання здійснюватиметься, якщо виявлено непохований прах видатного діяча або могила такого знаходиться за кордоном. Як відомо, на території Національного військового меморіального кладовища під Києвом вже чекають перепоховання один із діячів українського визвольного руху Андрій Мельник та його дружина Софія Федак-Мельник. Їхні останки перевезли з Люксембургу в травні цього року.

Законом передбачено, що перепоховання або встановлення кенотафів відбуватимуться за участі найвищого керівництва держави: президента, голови Верховної Ради, прем'єр-міністра. Церемонію щодо колишніх військових діячів проводитимуть із військовими почестями.

Як ухвалюватимуть рішення про вшанування

Якщо відповідати за догляд та порядок на пантеоні буде окрема юридична особа, то рішення про поховання чи перепоховання ухвалюватиме постійно діючий колегіальний дорадчий орган, який обиратиметься на конкурсній основі. До його складу увійдуть представники Українського інституту національної пам'яті, громадських організацій, історики, науковці, діячі культури та мистецтва. Порядок формування такого органу, як і низку інших питань, пов’язаних зі створенням пантеону, визначить Кабінет Міністрів.

Дорадчий орган перевірятиме, чи відповідає кандидатура на почесне вшанування вимогам, що висуває закон, за потреби консультуватиметься з іншими експертами, організовуватиме громадське обговорення і готуватиме висновки.

Якщо у особи, яка заслуговує місця в пантеоні, залишилися близькі родичі, у них обов’язково мають спитати дозволу на перепоховання. У разі відмови наступний запит можна роботи не раніше як через 5 років.

Остаточне рішення про поховання в пантеоні ухвалюватиме Верховна Рада шляхом ухвалення спеціального закону про зміни до вже існуючого по кожній кандидатурі на вшанування.

Для прикладу: рішення про пантеонізацію (перепоховання чи встановлення кенотафу) у Франції ухвалює президент республіки. Почесне вшанування пам’яті у Національному пантеоні Венесуели може відбутися трьома способами: указом президента, голосуванням у національній асамблеї, спільним рішенням ректорів усіх університетів країни.

Що відбуватиметься в пантеоні

Пантеон не буде кладовищем у юридичному і психологічному розумінні. Швидше це урядовий об’єкт. Крім вшанування пам’яті, тут можуть проводитися державні заходи, зміст яких має визначити Кабмін. Закон передбачає, що в пантеоні відбуватиметься церемонія вручення найвищої державної нагороди. Вочевидь це орден «Золота Зірка» або орден Держави, з якими присвоюється звання Герой України.

Також в законі йдеться, що відвідання пантеону в обов’язковому порядку включається до державного протоколу та церемоніалу України. Це означає, що тут можуть проводитися врочистості, а іноземні лідери, коли відвідуватимуть Київ, вклонятимуться нашим героям і покладатимуть квіти.

У пантеоні цілодобово перебуватиме почесна варта. Всі витрати на його утримання здійснюються з державного бюджету.