Схоже, що Україна поспішила записати нового угорського прем'єра Петера Мадяра, який змінив проросійського Віктора Орбана, у свої симпатики. З'ясувалося, що він, як і його попередник, і надалі ставитиме палиці в колеса української інтеграції до Євросоюзу. Саме з його особистої ініціативи із підсумкової декларації саміту лідерів Євросоюзу у Брюсселі 18 червня в останній момент було виключено положення про прискорений вступ України до ЄС. Журналіст Коротко про вивчав подвійні стандарти нової угорської влади.
Антиукраїнський дебют Мадяра
Це була перша зустріч лідерів ЄС на найвищому рівні для нового прем'єр-міністра Угорщини. І Мадяр не знайшов нічого кращого, як використати її для просування антиукраїнських наративів. Хоча формально це вважається демонстрацією нібито нового стилю Будапешта. А саме - досягнення жорстких національних цілей не через ізоляцію і право вето, а шляхом довгих кулуарних дебатів та компромісів.
Формально Мадяр аргументує свою позицію трьома чинниками.
Перший - він вважає, що прискорений вступ України до ЄС обмежує права деяких балканських країн. А надто швидке просування Києва, на думку Будапешта, стане вкрай негативним і демотивуючим сигналом для країн Західних Балкан (таких як Сербія, Албанія, Північна Македонія), які виконують вимоги та чекають на свою чергу вже довгі роки.
Другий - на його думку, у питанні прийняття України потрібно дотримуватися «підходу, заснованого на заслугах». Що в питанні розширення ЄС не повинно існувати два різні типи процедур. Усі кандидати повинні проходити однаковий шлях, заснований на реальних внутрішніх реформах і результатах без надання геополітичних поблажок і авансів.
І третє - Мадяр виступає проти процедурного поспіху. Угорський прем'єр нагадав колегам, що Євросоюз лише 15 червня відкрив перший переговорний кластер «Основи» для України, і «чорнила на ньому ще не висохли». Він назвав ідею екстреного та невідкладного відкриття всіх інших 5 кластерів у липні надміру поспішною та спірною, з юридичної точки зору.
Угорщина боїться втратити транші ЄС
Насправді це формальні відмовки, а реальне небажання Мадяра сприяти євроінтеграції України криється у зовсім інших меркантильних міркуваннях. Угорщина - що з Орбаном, що тепер з Мадяром - боїться втратити фінансування Євросоюзу за різними програмами. Ця країна є однією з найбідніших у Європі і просто не може обійтися без європейських траншів. І фінансовий страх перед розширенням ЄС за рахунок України це не просто конспірологія, а математично обґрунтований розрахунок, який визнають провідні європейські економісти.
Згідно з офіційними даними Eurostat, за показником фактичного індивідуального споживання (AIC) на душу населення Угорщина ділить останнє місце в ЄС з Латвією, перебуваючи лише на рівні 73% від середньоєвропейського показника. Вона офіційно пропускає вперед навіть Румунію та Болгарію. Фінансова ситуація в країні вкрай тяжка, дефіцит бюджету перевищує норму, а довгі роки правління Орбана залишили економіку в глибокому застою.
Угорщина критично залежить від європейських грошей. Європейські дотації (зокрема, Фонд згуртування та програми постковідного відновлення) становлять колосальну частку ВВП країни. Недарма Петер Мадяр, тільки-но прийшовши до влади, насамперед вирушив до Брюсселя рятувати економіку. Наприкінці травня 2026 року в обмін на антикорупційні реформи він добився від ЄС розморожування 16,4 мільярда євро, прямо заявивши, що без цих грошей «бюджет країни на наступні роки неможливо збудувати».
Втрата чи скорочення цього потоку для Будапешта означає моментальний економічний колапс. А це цілком реально, оскільки якщо велика, аграрна та сильно постраждала від війни Україна швидко вступає до ЄС, архітектура розподілу європейських бюджетів повністю змінюється. І Угорщина, замість того щоб отримувати гроші від Євросоюзу, змушена буде виділяти їх у тому числі й для України.
Іншими словами, в Угорщині залишився той самий «шкурний інтерес» у питаннях євроінтеграції України, що й при Орбані. Хоча формально Петер Мадяр змінив тактику. Віктор Орбан діяв через шантаж, скандали та нескінченні вето у Брюсселі, що призвело до повної ізоляції Угорщини та заморожування її мільярдів. А Петер Мадяр хитрує і робить це прагматичніше. Він розблокував перший переговорний кластер для України, погодився на спільні пакети допомоги, але за лаштунками викреслює слово «прискорене». Його мета - не зупинити Україну назавжди, а максимально затягнути процес реформ (бажано на 10–15 років), щоб Угорщина встигла освоїти всі мільярди євро, які їй належить, до того, як правила розподілу бюджету зміняться.
До речі
Не одна Угорщина проти
На жаль, у Євросоюзі не лише Будапешт виступає проти прискореного прийняття України до своїх лав. Крім Угорщини, це Польща, Німеччина, Франція, Нідерланди, Італія, Словаччина. Ці країни вважають, що геополітична ситуація не повинна скасовувати жорсткі антикорупційні та юридичні стандарти ЄС. Вони побоюються, що поспішний вступ країни, що воює, з колосальними потребами у відновленні паралізує всю систему прийняття рішень всередині Євросоюзу.
Думка експерта
Євген Магда, експерт-міжнародник:
- Є кілька причин, які б пояснювали позицію Мадяра. По-перше, у самій Угорщині є внутрішній запит на жорстку лінію щодо України (спадщина Орбана). По-друге, Мадяр, як і Орбан, продовжує бути виразником позиції україноскептиків. І третє, головне - таким чином він виборює гроші Євросоюзу для Угорщини, яка є однією з найбідніших країн Європи. А їхня втрата стане критичною для угорської економіки.
Але головне - те, що не лише Угорщина виступає проти прискореної євроінтеграції України. Крім неї, це майже всі провідні країни Європи. Причому тут справа не лише у тому, що Україна воює. Ні, тут інший економічний інтерес. Поляки, французи, голландці сприймають нашу країну, наприклад, в аграрному секторі, як конкурента. Для угорців, словаків ми є конкурентом на ринку інвестицій. Зараз у нас економіка на дні, але коли після війни в неї почнуть вкладати інвестиції, то їх може поменшати у цих країн.
Тож жодної прискореної євроінтеграції для нас не буде. Європейці дали нам «ритуальну кісточку» у вигляді відкриття першого кластера переговорів щодо вступу до ЄС, та й годі. А далі - все за графіком і без прискорення.