Буксир - це невелике потужне судно, яке допомагає великим кораблям безпечно заходити в порт і ставати до причалу. Щоб працювати в зимовий сезон на акваторіях українських портів, він повинен мати льодовий клас, тобто спеціальний технічний статус, що підтверджує здатність витримувати умови руху при наявності льоду на воді.
У 2018 році компанія Ecoflot звернулась до Володимира Скалозуба з завданням підготувати щойно придбаний буксир до зимової навігації. Вибір припав саме на нього, бо на той момент механік відповідав за технічну готовність усього флоту компанії з шести суден і був єдиним фахівцем, який мав достатній досвід для реалізації такого проєкту.
Купити готовий буксир не вийшло б, оскільки такі варіанти були зосереджені переважно в Прибалтиці, коштували значно дорожче і вибір там був обмежений. Замовлення нового судна такого класу потребувало б ще більших витрат і зайняло б роки. Компанія обрала шлях модернізації: знайти оптимальний варіант і адаптувати його до роботи в зимових умовах.
Вибір судна і підготовка до проєкту
Для переоснащення обрали буксир «Австралія», придбаний в австралійському місті Брісбен. За словами Володимира, судно було збудовано у 1985 році на замовлення компанії SVITZER і якість матеріалів та сам проєкт мали досить добрий потенціал.
Скалозуб виступив інспектором класифікаційного органу VEGA - організації, яка перевіряє технічний стан суден і видає дозволи на роботу. Це дало йому змогу заздалегідь зрозуміти, що саме потрібно для того, щоб аналогічний орган в Україні прийняв буксир після переобладнання. Перегін судна з Брісбена в Чорне море зайняв більше часу, ніж планувалося, тому до початку першої зимової навігації фахівець не встиг.
Що потрібно було змінити і де була головна складність
Вимоги льодового класу передбачають посилення корпусу і відповідність гребних гвинтів умовам льодової навігації. Володимир підсилив носову та кормову частини корпусу додатковими металевими ребрами жорсткості, які дозволяють конструкції витримувати удари та тиск льоду. Також встановили систему опалення житлових приміщень для екіпажу та підігріву двигунів.
Самі двигуни змінювати не довелося, бо на буксирах із самого початку стоять потужні агрегати для швартових робіт із тягою до 85 тонн, натомість найбільше клопоту принесла система охолодження.
Двигуни охолоджуються морською водою, яку забирають насоси. Узимку в ній з’являється дрібний лід, що швидко забиває решітки (так звані кінгстони) на вході. Через це подача зменшується, і двигун може перегрітися.
«Дрібний лід забиває захисні сітки на вході води, через що насоси вже не подають достатньої кількості рідини для охолодження», - пояснює Володимир.
Готових рішень не існувало, стандартні варіанти вимагали суттєвого втручання в підводну частину корпусу і могли погіршити мореплавні якості буксира. Фахівець запропонував використати як буфер баластні танки - внутрішні ємності судна, які зазвичай заповнюють водою для регулювання стійкості та рівня занурення. Це рішення він вважає своїм головним внеском у модернізацію.
Чотири місяці на судноремонтному заводі
Переобладнання тривало чотири місяці. Увесь цей час Скалозуб був на заводі й вирішував питання на місці, щойно вони виникали. У період найбільшого навантаження одночасно працювали сім бригад зварювальників.
«За пожежну безпеку відповідав екіпаж, але доводилося додатково все контролювати, тому я стежив і за підрядниками, і за своєю командою», - пригадує Володимир.
Під час зварювання всередині одного з баластних танків виникла незапланована ситуація. За правилами потрібно було демонтувати теплоізоляційний матеріал у сусідніх приміщеннях, але таких витрат у бюджеті не передбачали. Володимир зробив розрахунки і запропонував змінити розташування зварювального шва.
«Після аналізу та обговорення моєї ідеї вдалося поміняти проєкт і змістити зварювальний шов на 20 см, що дозволило уникнути додаткових витрат», - зазначає фахівець.
На етапі сертифікації Володимир зіткнувся ще з одним ускладненням: оновлений план протипожежного захисту передбачав додаткове обладнання, але місця для його розміщення на судні бракувало. Саме він узгоджував ці рішення з Регістром судноплавства України і знаходив варіанти, які відповідали вимогам і не перевантажували судно.
Результати проєкту
Переобладнання коштувало трохи більш ніж півмільйона доларів США, і після модернізації судно подорожчало понад вкладену суму. Компанія також отримала можливість працювати взимку, коли тарифи на буксирування вищі, що збільшило дохід.
«Буксир працює без серйозних збоїв і нормально витримує зимову експлуатацію», - підсумовує механік.
Володимир Скалозуб відзначає результат цього проєкту: судно, розраховане на тропіки, вдалося сертифікувати і підготувати до стабільної роботи взимку. У таких умовах формується його досвід роботи з нестандартними технічними задачами. Отримані рішення можуть використовуватись і в інших країнах, зокрема для адаптації суден до холодного клімату та узгодження змін із місцевими вимогами, наприклад, у Норвегії, Канаді, Фінляндії чи країнах Балтії.