У 50 років можна лежати на дивані з хворими суглобами, а в 70 - підкорювати гори. Чому одні люди довго залишаються активними і почуваються молодими, а інші скаржаться на нездужання та нестачу сил? Експерти кажуть, справа в біологічному віці, який у всіх різний.
Чи можна виміряти реальний вік організму, наскільки війна згубна для молодості, навіщо пити вітамін D навіть улітку і чи варто чекати на пігулку від старості? Про це Коротко про розповів заступник директора Інституту геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова геронтолог Валерій Шатіло.
Що таке біологічний вік та як його визначити
- Валерію Броніславовичу, чому люди одного паспортного віку виглядають і почуваються по-різному: один у 50 уже з хворими суглобами, а дехто – і на велосипеді ганяє, і «сонечко» на турніку крутить?
– Лікарі звикли: якщо людина скаржиться на втому, швидко втомлюється, але немає нічого конкретного, то ставлять діагноз: синдром хронічної втоми, гіпертонія чи щось інше. Лікарі завжди шукають хворобу, а старіння – це фізіологічний, нормальний процес. Просто він іде у різних тканинах по-різному, з різною швидкістю.
Сам собою вік не хвороба, але з ним виникають зміни - погіршується настрій, сон, з'являється хронічна втома. Патологій не знаходять, а процеси йдуть. Це все якісні показники, а щоби встановити їх кількісно, запропонували визначати біологічний вік. Бо хронологічний не показує реального стану людини.
Але відразу скажу: єдиної методики визначення біологічного віку у світі немає. Існує понад триста різних моделей. Більш-менш усталені – наприклад, ChronoAge. В інтернеті можна визначити метаболічний, антропометричний, генетичний вік. Чим більше даних, тим точніше нейромережі визначають ваш вік.
Але важливо розуміти: має значення місце проживання населення. Наприклад, у китайської та української популяції – різні антропометричні показники, особливості організму. Одні й самі формули використовувати не можна. Потрібні виправлення, коефіцієнти. Для українців, наприклад, – з урахуванням культури, клімату, регіону проживання. Впливає і війна як стресовий чинник.
- Чи мають сенс популярні онлайн-тести на біологічний вік та прості домашні перевірки – реакція, баланс, витривалість?
- Баланс – дуже чутливий показник. Він відбиває інтегральну оцінку і нервової системи, і опорно-рухового апарату. Статичне балансування – хороший тест, його можна проводити.
Є ще опитувальники за станом здоров'я. Наприклад, Володимир Войтенко пропонував близько 30 запитань (ще 1991 року. – Ред.). Це орієнтовне дослідження, щоб сконцентрувати увагу і направити людину на глибші обстеження. Такі тести дозволяють зрозуміти: потрібно обстежувати людину детальніше чи ні.
Є скринінги. В інтернеті багато тестів. Наприклад, з лінійкою: лінійка падає, а людина має швидко її зловити. По сантиметру, на якому схопив, визначається швидкість реакції. Можна на комп'ютері вимірювати швидкість реакції – психомоторні проби. Вони корелюють із віковими змінами.
Історично використовується статичне балансування. Ми, наприклад, робили скринінгову методику визначення віку нервової системи. Туди входили: tapping-test, час реакції на комп'ютері, статичне балансування та таблиці Шульте – спеціальні таблиці з квадратиками, де потрібно по порядку знаходити цифри. Ці чотири показники увійшли до формули, і вона з точністю приблизно до шести років визначала функціональний вік нервової системи. Такі оцінки людина може провести і сама.
Але для глибоких досліджень слід з'ясовувати причини. Якщо є проблема, можливо, справа в судинах – тоді потрібна енцефалограма, спеціальні тести на когнітивні функції, інші інструментальні методи, які використовують у стаціонарі.
В Інституті геронтології, де я працюю, є скринінгові програми: загальна оцінка того, як старіє організм; оцінка нервової системи, опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи Спочатку йде загальна діагностика прискореного старіння, потім визначаємо, за рахунок якої системи воно відбувається, щоб працювати більш прицільно.
Організм старіє нерівномірно
- А які біомаркери старіння сьогодні вважають найбільш ефективними та інформативними?
- Вважається, що метилювання ДНК (процес, який "вимикає" або пригнічує активність генів, не змінюючи при цьому саму послідовність нуклеотидів. - Ред.). Проводились дослідження, де брали тканини з різних органів тварин, і показники сильно відрізнялися – у різних органах вікові зміни можуть відбуватися по-різному. Наприклад, якщо взяти лімфоцити крові людини та визначити метилювання, воно покаже одне, а в серцево-судинній системі процеси можуть бути зовсім іншими. Але зазвичай використовують доступні методи: кров, іноді біопсію шкіри. Це досить дорогі дослідження.
Ось візьмемо так званий біохімічний вік. Ми визначаємо його за аналізами крові: загальний аналіз, біохімія та ряд показників – близько двадцяти параметрів. Якщо якогось показника немає, то з великих баз даних в інтернеті значення автоматично підтягуються. Після цього людина одержує свій біологічний вік. Так зараз працюють міжнародні інтернет-калькулятори, де використовуються кілька формул.
Ще один показник – довжина теломер (захисні ділянки на кінцях хромосом, їх головне завдання – захищати генетичний матеріал від пошкоджень та втрати важливої інформації під час поділу клітини. – Ред.), але він теж неспецифічний. Наприклад, в Україні через стрес у здорових людей теломери коротшають швидше. Стрес викликає прискорене старіння. Дослідження показували, що метаболічний та серцево-судинний вік можуть випереджати норму на 5-10 років.
Тому теломери – показник до певної міри спірний. На нього впливає сукупність факторів: стрес, спосіб життя, діабет, гіпертонія, процес старіння. Та й відстежувати той самий показник потрібно одним і тим же методом в одній лабораторії - наприклад, раз на пів року. Тоді видно динаміку.
Загалом маркерів дуже багато. Наприклад, фізична працездатність. Для цього людину садять на велоергометр або бігову доріжку, надягають маску, і вона споживає кисень. За споживанням кисню роблять висновки – це дуже точний метод. Він показує, скільки організм здатний споживати кисень при фізичному навантаженні.
– І як це інтерпретується? Чим більше організм споживає кисню, тим краще?
- Так, чим більше - тим краще фізична форма, витривалість. У спортсменів цей показник дуже високий, у звичайної людини приблизно вдвічі-втричі нижче. Максимальне споживання кисню є важливим маркером, він лінійно знижується з віком, дуже чутливий, відображає обмін речовин.
Є ще, наприклад, денситометрія - метод визначення щільності кісткової тканини, остеопорозу. Там також можна досить точно визначати біологічний вік кісткової системи.
Якщо створюється база даних декількох тисяч осіб, помилка методу - приблизно 4-5 років. А якщо формулу зробили на ста людях, похибка може бути великою. Коли дослідження проводяться на сотнях та тисячах людей – точність висока.
– Тобто організм старіє нерівномірно? Якщо людина виглядає молодо, то це ще нічого не означає?
- Так. Людина може виглядати молодо, але внутрішньо організм не зовсім молодий. І навпаки. Наприклад, внутрішня вистилка судин - ендотелій, він виділяє речовини, які можуть викликати тромбоз або, навпаки, перешкоджати йому, впливає на спазм та розширення судин.
І він старіє досить рано. Стреси, куріння, низька фізична активність, погане харчування – все це ушкоджує ендотелій. Існують спеціальні методи, які дозволяють це визначати.
Загалом біомаркерів дуже багато. На першому етапі необхідно провести скринінг. Якщо є відхилення, тоді визначати біологічний вік бажано комплексно, за кількома системами: метаболізм, серцево-судинна, нервова, дихальна системи. Основні види патологій розвиваються саме на тлі передчасного старіння цих систем.
Що робити, щоб зменшити біологічний вік
- Якщо біологічний вік перевищує паспортний, які перші кроки зробити, щоб виправити ситуацію?
- Я рекомендую насамперед скоригувати спосіб життя. Правильне харчування, режим активності та сну. Лягати вчасно, не дивитися гаджети на ніч. Поки що немає якогось специфічного лікування. Маніпуляції з генетичним апаратом не проводять - і, можливо, слава Богу.
Доведено: правильний спосіб життя допомагає. Помірні фізичні навантаження не надмірні, а індивідуально підібрані - працюють. Ми також проводили свої дослідження. Індивідуальні тренування уповільнюють старіння на 5-6 років за 3 роки. Тобто після трьох років тренувань вік не збільшився на три роки, а біологічно зменшився приблизно на 4 роки. Це називається геропротекторна дія фізичних тренувань.
- Але може існує якась чарівна пігулка? Адже це питання повинно було вивчатися.
- Ні, таблетки від старіння поки що немає. Ще у 1972 році у нас проходив Міжнародний геронтологічний конгрес, зібралося близько трьох тисяч вчених, проводили опитування провідних спеціалістів. Приблизно половина говорила, що за 10-15 років засіб проти старіння буде знайдено. А близько 20-30% вважали, що універсального засобу може взагалі не бути. Коли через 40 років знову провели подібне опитування, кількість песимістів стала ще більшою. Оптимістів щодо “таблетки від старіння” залишилося 20-25%.
Є препарати, які мають геропротекторні ефекти - уповільнюють вікові зміни. Іноді їх називають anti-aging. Але тут теж не можна бездумно їх застосовувати.
З препаратів для продовження життя вивчали метформін (цукрознижувальний препарат. - Ред.). Метформін дійсно показав результати: сповільнювалися вікові зміни, нормалізувався ліпідний обмін, холестерин.
Але тут є аспект: метформін застосовують тільки в дуже невеликих дозах і тільки при переддіабеті. Усім приймати метформін не можна - наприклад, він може знижувати цукор, а якщо рівень цукру в людини і так низький, це погано позначиться на самопочутті.
Тому й треба, щоб призначав лікар і розумів, чи є порушення вуглеводного обміну, чи діагностовано переддіабет.
Також вивчали мелатонін. Щоправда, поки що немає досліджень, де його застосовували б роками. Ми призначали його на 3-6 місяців у дуже маленьких дозах, підбирали дозу індивідуально – функціональний та біологічний вік теж зменшувався. За шість місяців прийому біологічний вік знижувався приблизно на 3-4 місяці. У контрольній групі він збільшувався пропорційно до хронологічного або навіть швидше.
- Чи можна просто почати приймати мелатонін на ніч?
– Тут важливий індивідуальний підхід. Потрібно перевірити, як організм сам виробляє мелатонін. Буває, що його виробляється надто багато – тоді людина буде сонливою. Препарат приймається на ніч, тому призначати його потрібно лише там, де знижена функція. Все-таки це власне гормон, його виробляє центральна нервова система.
Є ще кверцетин, він безпечніший Це антиоксидант, він зменшує запалення, впливає на різні механізми старіння. За кверцетин є хороші дані, що він зменшує тривогу та депресію у тварин, а от у людей це поки що недостатньо вивчено. Я саме під час війни цим займався – вивченням тривоги та депресії. Його можна рекомендувати, тому що його відносять швидше до добавок, хоча є і лікарські форми. Він міститься у цибулі, фруктах, червоних та рожевих овочах, червоному перці. Доза - розумна, 250-500 міліграмів на добу.
Ресвератрол – приблизно з тієї ж групи, що і кверцетин. Теж антиоксидант. Він пов'язаний із виноградом, червоним вином. Ще куркумін є – із куркуми. Це велика група так званих біофлавоноїдів. Вони мають антиоксидантні, протизапальні властивості, впливають на генетичний апарат. Тобто впливають на глибинні механізми. Але великої доказової бази наразі немає.
Є дуже багато цікавого, але поки що багато ще недостатньо досліджено.
- А що думаєте про БАДи? Вони будуть корисними?
- БАДи – це в основному вітаміни, мікроелементи. Вони не шкодять, але з більшими дозами потрібно бути обережним. Якщо була онкологія чи є спадкова схильність до онкології, то з мегадозами, де норми перевищені у 5-8 разів, треба бути обережним. А ось приймати збалансовані комплекси – це нормально.
Звичайні полівітаміни з мінералами можна приймати курсами – наприклад, два курси на рік по три тижні: один у грудні, другий у березні. Так ми зазвичай радимо.
До речі
Чи потрібний вітамін D влітку і кому
- Багато лікарів не можуть зійтись у думках – чи потрібно приймати вітамін D у сонячну пору року? Що ви думаєте з цього приводу?
– В останнє десятиліття навколо вітаміну D3 справжній бум. Він справді позитивно впливає на м'язову систему, кісткову тканину, бере участь у профілактиці діабету.
Але влітку, в принципі, вона не потрібна, якщо людина хоча б трохи буває на вулиці. Люди похилого віку часто закриваються вдома, а їм корисно хоча б трохи перебувати на свіжому повітрі. Не під прямим сонцем – у тіні, під парасолькою. Все одно невелике опромінення шкіри відбувається, і вітамін D виробляється.
Зазвичай вітамін D рекомендують приймати після визначення його рівня в крові і з листопада по кінець квітня. Доза може бути 1000 одиниць, може 2000. А якщо є патологія – діабет чи щось ще, то іноді й 4000. Але при атеросклерозі великі дози слід застосовувати обережно: кальцій може більше накопичуватись у судинах.
1000-2000 одиниць – це профілактична доза. З листопада до квітня вона рекомендується практично всім, бо близько 80% людей в Україні мають дефіцит вітаміну D.