Днями Державне бюро розслідувань відзвітувало, що з 2025 року відкрило 19 кримінальних проваджень щодо посягання на чужі квартири. Злочини з нерухомістю в Україні доволі поширене явище. Які схеми використовують шахраї і яких ризиків додає війна - у матеріалі Коротко про.
Неіснуючі борги
В одній зі схем, яку розкрутило ДБР, фігурує всім відомий екссуддя Макарівського районного суду Олексій Тандир, якого судять за ДТП на блокпосту в Києві, де загинув молодий нацгвардієць. Нещодавно колишній «слуга справедливості» отримав ще одну підозру - за участь у злочинному угрупуванні, яке привласнювало квартири померлих самотніх людей.
На житло, яке мало відійти у державний фонд, заявлялися цивільні позови про стягнення мільйонних боргів, які за підробними розписками «наробив» колишній власник. Йшлось про квартири в Одесі та Київській області, рішення приймав суддя з Макарова. Звісно, на користь позивача. Позивач за допомогою ще одного організатора схеми - приватного виконавця - в ролі стягнення боргу оформлював право власності на квартиру і хутко продавав особам, які не були посвячені в суть справи.
Схема діяла з 2021 року до 2023-го, коли Тандир і скоїв смертельне ДТП. Крім нього, про підозру повідомлено ще чотирьом особам, в тому числі приватному виконавцю. Змовники заволоділи п’ятьма квартирами, шостою не змогли, бо у померлого знайшовся спадкоємець.
Нотаріуси в долі
Чимало шахрайських дій стають можливими через посібництво нотаріусів. І сьогодні такі ризики високі, бо багато українців втекли від війни в Європу, залишивши тут свою маєтність. Свіжий і досить показовий приклад навели в Київській прокуратурі.
Мешканка села Крюківщина на Київщині виїхала за кордон, переписавши три земельні ділянки на батьків. Про це дізнався киянин, який працює в сфері нерухомості, і за допомогою знайомого нотаріуса зробив на себе підроблені довіреності. Так само він отримав право розпоряджатися міською квартирою мігрантки.
Чужа власність декілька разів перепродавалася через підставних осіб, поки не осіла в руках дядька організатора схеми. Вартість збитків, які понесла від шахраїв родина, оцінюють у 3,7 мільйона гривень.
- Досить рідкісний випадок, коли нотаріуса притягають до кримінальної відповідальності. За законом така категорія юристів гарно захищена. Нотаріус повинен, але строго не зобов’язаний перевіряти справжність документів, які йому приносять. Тому може щось не побачити. На щось не звернути уваги… А за нотаріального посвідчення багато шахрайських дій набувають формальної законності, - каже юрист Віктор Наумчук.
Фіктивні заповіти
Невигадлива і досить поширена схема, яку також проводять через нотаріусів. На початку квітня журналіст Коротко про розповідала про відомого винахідника Миколу Колбана, який безвісти зник в перші дні російського вторгнення в Бучу. Знайомі, який вчених вважав своїми друзями, поширили брехливу звістку про його смерть в Австрії, а потім пред’явили фальшивий заповіт на спадок, що оцінюється у 18 мільйонів гривень. Правоохоронці афері перешкодили.
А влітку 2024 року спалахнув скандал із квартирою 70-літньої жінки, на яку підробили не тільки заповіт, а й довідку про смерть цілком живої власниці. Автором такої оборудки виявився «експерт з житлових афер», який часто виступав в телеефірах. За даними слідства, шляхом підробок заповітів він заволодів ще трьома квартирами в Києві.
- «Битва заповітів» - це доволі поширене явище. Справжній спадкоємець може дізнатися про конкурента, коли квартира вже оформлена у власність і продана, - зауважує Віктор Наумчук. - При цьому є ще одна постраждала сторона - це людина, яка купила житло, будучи певною, що все законно.
Підступні волонтери
Через війну активно відроджується злочинний бізнес, який позбавив житла і навіть життя багатьох українців у 90-ті роки. Це так звані чорні волонтери, які удають, що беруть під опіку бідних, немічних, просто довірливих людей або людей із залежностями і змушують підписати доленосні документи на квартири чи будинки. Наприклад, довіреність на управління майном, договір купівлі-продажу, договір дарування або довічного утримання.
- Сьогодні багато дітей знаходяться за межами України, а літні батьки тут. Якщо квартира записана на них, це стає відомо шахраям, які мають своїх інформаторів в соцзабезі, серед дільничних, у міській владі, - попереджає юрист. - Є великий ризик, що біля власників почнуть крутитися якісь добрі самаритяни або помічники депутатів і шляхом обману, психологічних маніпуляцій чи просто погроз відберуть квартиру.
І тут за прикладом не треба далеко ходити. В середині січня Нацполіція поінформувала про завершення слідства щодо групи осіб, які заволоділи девятьма квартирами киян і намагалися привласнити ще кільки об’єктів нерухомості.
Щахраї розшукували людей, які опинилися в складних обставинах, представлялися волонтерами, приносили допомогу, а потім пропонували «економічний варіант» - продати житло у столиці і підшукати щось дешевше, решту грошей витратити на життя. Так вони заволодівали документами на житло і оформлювали його на себе.
Оренда з пастками
Ризикують і ті, хто при виїзді здав квартиру в оренду і не має змоги контролювати, що там відбувається. Шахраї можуть підробити правовстановлюючі документи, наприклад, договір купівлі-продажу, і продати житло. Знову ж нотаріуси їм в поміч.
Є варіант, коли квартиранти пропонують провести в рахунок уплати ремонт і фіксують це в договорі. Коли роботи завершені, господарю житла пред’являють чеки, в яких цифри багатократно перевищують обумовлену вартість найму. Якщо людина не може погасити різницю, орендатори мають законне - підкреслюємо, законне - право звернутися до суду за правом власності на частку помешкання, бо вони в нього вклалися.
Щоб уникнути такої пастки, каже юрист, треба в договорі обумовлювати, що саме в квартирі належить відремонтувати і що вартість робіт не може перевищувати такої-то суми, тобто вартості оренди.