Все тече, все змінюється, от і одну із найстаріших київських книгарень «Наукову думку», яка розташована в самому серці міста, очікують зміни. Цього літа в її приміщенні відкриється нова книгарня «Грушевський». Точніше, будуть співіснувати дві книгарні: «Наукова думка» і нова - «Грушевський», яку відкриває видавництво «Фоліо».
Засновник видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький обіцяє, що тут можна буде придбати унікальні видання, яких немає в жодній іншій книгарні, а письменники самі продаватимуть свої твори за прилавком.
Також в інтерв’ю Коротко про видавець поділився роздумами про те, яка криза чекає видавничий ринок, чому дорожчають книжки, про стосунки видавничої галузі та Міністерства культури та про інші важливі і для видавців, і для читачів теми.
“Грушевський” буде місцем, де можна легко зустріти живого письменника
- Пане Олександре, а як так сталось, що ви вирішили орендувати частину "Наукової думки"? Кияни звикли до неї як до одної з найстаріших книгарень, а тепер там буде ще й «Фоліо»…
- Ну, по-перше, ця книгарня існувала на цьому місці багато часу. Спочатку від неї відрізали частину приміщення, яке стало “Санахантом” (магазин модного одягу.- Авт.). Потім відрізали ще частину приміщення, яке стало невідомо чим, бо там уже рік роботи не ведуться. І магазин залишився дуже маленький. І зараз я дізнався про те, що його просто зачиняють через великі борги. І тому ми запропонували заплатити за них борги Інституту історії, якому належить приміщення, для того щоб зберегти там маленьку "Наукову думку" - і вона залишиться. А на невеличкій частині площі, що після цього залишається, відкрити свою книгарню. Площа орендована.
- Був конкурс на це приміщення? І коли можемо чекати на відкриття?
- Ніякого конкурсу не було через те, що там величезна сума боргу, яку ми погашували за них - не буду розкривати цифр. Крім того, потрібно було робити ремонт, він складний - потрібно було узгоджувати кожен крок з Академією наук. Всі рішення, які відбуваються там всередині, погоджуються з бюро президії Академії наук України. Все відбувається дуже повільно, тому, думаю, ми відкриємося в липні або в серпні, але в будь-якому разі до Дня незалежності.
- Чому вирішили назвати на честь першого президента України?
- Книгарня буде називатися "Грушевський", таким чином вона продовжує лінійку книгарень "Довженко Книги. Кава. Кіно", які у нас колись були. Оскільки нова книгарня розташована на вулиці Грушевського, то назва "Грушевський" - це логічно. Крім того, оскільки Грушевський був науковцем, істориком, філологом та письменником, то це повністю підпадає під логіку цієї книгарні, яка там буде.
- Ви говорили, що там можна буде придбати якісь ексклюзивні видання. І чи будуть ще якісь фішки?
- Книгарня буде базуватись, насамперед, на продукції “Фоліо”. Зокрема у нас є значна частина продукції, яка видається малими або супермалими накладами, тобто 100 примірників або 25 примірників, або буває навіть 10 примірників. І тому задум цієї історії такий, що ми матимемо там для Києва повний асортимент "Фоліо", в тому числі і такі ексклюзивні книжки, які до цього продавались з рук в руки.
Наприклад, зараз у нашому видавництві вийшло дуже дороге видання, воно складається з трьох томів, які сумарно важать одинадцять (!) кілограмів. Це “Церковне мистецтво України”, яке вийшло тиражем в 25 примірників. Воно в тканині, крейдований папір. І те, що подібні унікальні видання будуть продаватися в "Грушевському", - одна з фішок цієї книгарні.
Друга фішка походить з минулого і стосується письменників. Колись, 30 років тому, Андрій Курков заснував у магазині “Наукова думка” акцію "Письменники за прилавком". Письменники тоді особисто стояли за прилавком, підписували свої книжки, комусь наливали вино. Там були Курков, Шкляр, Роздобудько, Забужко…
І от нині ми хочемо відновити цю традицію, щоб письменники продавали свої книжки (це будуть різні видавництва) за прилавком і мали, за бажання, змогу пригостити своїх читачів. Тут ще такий момент: ми не можемо продавати в цій книгарні ні каву, ні смаколики, бо у нас ліцензія виключно на книжки. Але якщо хтось із письменників захоче комусь налити щось своє, ніхто ж не заважатиме.
Тобто завдання - зробити з книгарні мініклуб письменників, щоби кожен кінець тижня - четвер, п'ятницю, суботу - хтось із авторів там бував. І наша ціль - привчити читачів, що "Грушевський" - це місце, де можна зустріти живого письменника і легко з ним поспілкуватися. І очолить цю акцію знову ж таки Андрій Курков.
На український ринок насувається величезна криза, коли попит не встигає за виробництвом
- Звучить гарно. А скажіть мені, той важкенний тритомник “Церковне мистецтво України” скільки коштує?
- Десь приблизно 9000 гривень за том. Для "Фоліо" ці книжки готував Інститут етнографії у Львові. Тобто це взагалі єдине таке видання. Зазвичай ми такі книжки продаємо з рук в руки прямо на сайті, а тепер будемо мати місце для продажу цих унікальних видань офлайн.
- Навіть просто прийти на це видання подивитись - це вже цікаво.
- Так. Зараз ще, наприклад, у нас виходить накладом у 100 примірників так звана портретна серія українських класиків. Вже вийшли перші сім томів. Це товсті томи вибраного - серед авторів, наприклад, Хвильовий, Кобилянська та Нечуй-Левицький. Книги виходять на білому папері з кольоровим зрізом, на якому портрет письменника. Тобто не зрозуміло, як читачеві на полиці вдома цей том ставити - корінцем чи зрізом, бо там дуже красивий портретний ряд. Цих видань у Києві в книгарнях досі немає - можливо, в майбутньому вони будуть на вул. Лисенка в "Книгарні "Є", в Readeat на Антоновича і тут у "Грушевського" - лише в цих трьох місцях. А серія далі буде продовжена.
- Чому "Фоліо" взялося розвивати окрему лінійку малотиражної літератури? З чим це все пов'язано?
- Ми, на жаль, через війну втратили свою друкарню, яка знаходиться на півночі Харківщини - не в Харкові, а в одному із районних міст. Там фактично поруч лінія фронту, і тому друкарня вже не в працездатному стані. Жоден механік не хоче туди їхати розбирати обладнання, тобто фактично все, що там є, ми втратили. Тому ми торік почали, а в цьому - створили цифрову друкарню, яка налаштована на малі наклади. У нас там всього сім людей працює. Але економічно вигідно таким чином дуже якісно робити наклади до 100 примірників.
І от ми фактично починаємо паралельно розвивати проєкт магазину, який продає "малотиражку", і друкарню, яка "малотиражку" друкує. Поки що це не зовсім комерційний проєкт, але він має вийти на комерціалізацію протягом першого року. Нині ми привчаємо читача, що така продукція є, а через якийсь час це почне приносити гроші.
- Такі вивдання, думаю, розраховані на те, що їх будуть купляти в свої колекції якісь заможні інститути чи бібліотеки. Це не окремі люди?
- Це якраз окремі люди, але це розраховано на те, що ми маємо повільно налаштувати під себе оцю частину ринку, яка нині майже не існує, але існувала для книжок, які возили з Москви. Зараз вона відновиться на українському ринку завдяки нашій продукції.
- Ну, ви краще знаєте про купівельну спроможність українців.
- Знаємо, бо нам 36 років, і ми за цей час бачили різні кризи. І нині я бачу, що на український ринок насувається величезна криза, коли попит не встигає за виробництвом, і кількість книгарень зараз більша, ніж потрібно, щоби продавати книжки. І суцільна недовіра продавців і видавців призведе до того, що будуть неплатежі на ринку. Тому ми маємо створити якийсь простір, який нас гарантовано убереже від того, що може насунутись на ринок.
Книжки дорожчатимуть, очікуємо зростання цін на 25 відсотків
- Знову криза. А мені здавалося, що це єдина успішна індустрія з усіх у галузі мистецтва.
- Вона такою була приблизно до травня минулого року. Потім почалося спочатку повільне падіння обсягів, далі через це повільне падіння було зростання цін, ну і через інші причини теж. А оскільки з листопада ціни дуже суттєве зросли, і тут всі вектори співпали, то з січня почалося суттєве падіння ринку, коли ці дорогі книжки дійшли до покупця. І зараз цей ринок просто летить з гори.
- І чим це закінчиться?
- Такі кризи закінчуються однаково: коли з ринку йде 30-40% учасників, тим, хто залишається, стає нормально, і криза закінчується.
- А яка передумова такого тотального здорожчання книжок?
- Перша причина в тому, що ринок не зростав, а зростала кількість видавців і накладів. Тобто середній наклад, який продається, впав. Друга причина - через те, що конкуренція за права, насамперед на бестселери, зростала, і видавці платили за права на нову книжку спочатку 1000 євро, потім 2000, потім 5000. А зараз за права на бестселер хтось платить 12 тисяч, а то й 15 тисяч євро. А все це ж йде на собівартість. Правда, "Фоліо" це не стосується, бо ми не в цьому ринку, де платять такі гроші, але загальна ціна через це підскочила дуже сильно.
Ну і третя причина в тому, що далі "прийшов" Трамп з іранською війною. Папір і поліграфічні матеріали - це дуже енергозатратні речі. Тому як тільки почалося зростання цін на нафту, в ту ж хвилину всі виробники паперу, картону, пластин до друку, клеїв тощо - всі різко підняли ціни.
- І вони вже назад не повернуться, як у всьому іншому.
- На папір повернуться, але на паперовому ринку такий лаг - все зростає завжди швидко, а далі протягом чотирьох років йде тренд пониження. Тому ми нині маємо набагато дорожчі книжки і будемо мати їх ще суттєво дорожчими у цьому році. Якщо курс гривні не впаде, очікується зростання цін на 25% приблизно. Коли оці всі дії Трампа вплинуть, ми побачимо чергове падіння накладів. Бо люди підуть за піратською книжкою, в інтернет, як це буває при певній кризі зростання цін.
- Я спостерігаю зараз таку тенденцію: люди купують дороговартісну новинку, читають, а потім виставляють на OLX, щоб хоч трохи відбити гроші. Ми так, приміром, нового Павлюка купляли.
- Причина в зростанні цін. І далі буде - ви просто побачите, скільки закриється видавництв приблизно з жовтня цього року і до квітня наступного.
- А видавництв нині багато?
- Багато нових відкрилося за цей рік. І це було б добре, якби ринок зростав або якби держава була чимось присутня на ньому.
- Але тут є і протиріччя. Регулярно ми бачимо, навіть ось із недавньої «Книжкової країни», що пройшла в кінці квітня, як українці з кожного книжкового фестивалю все ж таки повертаються з торбами книжок. І ціни їх, схоже, не лякають.
- Ну, по-перше, ці торби стали дуже суттєво меншими, бо ринок розвинувся, і не обов'язково купувати на фестивалях, а краще купувати тоді, коли оператори ринку роблять величезні знижки.Тому, насправді, кількість проданого на фестивалях зменшилася.
А по-друге, коли ви кажете про торби книжок тут в середині України, ви просто не бачите книжкових фестивалів та виставок за кордоном. У нас дуже скромні продажі в порівнянні з видавцями в Європі. Там і знижок немає, але люди дійсно тоннами виносять книжки з виставок. Це нормальна міжнародна практика, бо виставка - це місце, де можна побачити все, а в книгарні всього не побачиш, бо у нас вони маленькі, і виставити весь асортимент ринку там неможливо.
- З фестивалями там - це нормальна ситуація, бо платоспроможність європейців набагато вища, ніж українців.
- Це теж дискусійне питання, бо і книжки там дорожче.
- До речі, а чому ви не друкуєте покетбуки? Це ж би могло зробити книжку набагато доступнішою.
- Наклад покетбуків має бути від 5000. На сьогоднішньому українському ринку майже немає книжок, які витримують такі наклади, тому покетбуки не розвинуться. А якщо менший наклад, то технологічно вони неефективні. У нас маленький ринок.
Дві болючі теми: відстутність підтримки держави і піратство
- Ви у своїх дописах у фейсбуці іноді закидаєте державі, що вона абсолютно не підтримує книжковий ринок. А книжки можуть бути інструментом пропаганди. Чому цього не розуміє держава?
- Для цього має бути міністр культури, який розуміється на культурі. На жаль, мені здається, що бути хорошою людиною і гарним чиновником і не мати багаторічного бекграунду в культурі - це неправильний вибір для тих, хто призначає. І це не закид нинішній людині на цій посаді, це закид до тих, хто її призначив. Ну давайте ви подумайте: які цілі? Якщо цілі тільки в розподіленні “Тисячівесни” (державна ініціатива фінансування створення українського культурного продукту. - Авт.), то це одна історія, а якщо підтримка всієї галузі, то це інша історія.
- А якщо б міністерка культури Тетяна Бережна завтра зібрала топових менеджерів українського видавничого бізнесу, то які пункти потрібно було б обговорити перш за все? Як ви вважаете?
- Перше - визнати справжню статистику в бібліотеках. Скільки там книжок радянського часу і чому вони все ще там? Скільки там книжок російською мовою вже пострадянського часу, які були завезені з Росії й Білорусі в страшних кількостях. Далі: які є бібліотечні міжнародні нормативи і чи виконує їх Україна? Давайте розберемося і визнаємо це. Ми ж колись зустрічалися з міністром культури і задавали ці питанням, і нам обіцяли визнати це. Але фідбеку немає. А якщо ти не визнаєш проблему, ти не починаєш її вирішувати. Це дуже зручно.
Друге питання - це піратство. Хто має з ним боротися - держава чи видавці? Давайте оцінимо обсяги піратства, визначимо, хто є операторами цього піратства: паперового, електронного, піратства окремо українських та російських книжок. Ну а далі почнемо вже якийсь рух. А рух не починається.
Вже під час війни ухвалювався закон про компенсацію книгарням оренди. І оренда – це дійсно проблема. Але ось закон ухвалений, підписаний президентом, і його дія не відмінена, але чомусь півтора року тому його призупинив підзаконним актом Кабмін. А як це? Тобто у нас Кабмін зупиняє реалізацію законів. У законі ж не сказано, що це після війни. Але він не працює.
- Тобто вони розповідають, що війна і "не на часі", тож тихенько відкладемо.
- Десь так. Ну тоді ухваліть закон, де ви напишете про зміни до закону такого-то, що він не має працювати. І тоді ті оператори книгарень, які повідкривали магазини, будуть знати, що за цей період їм держава винна такі-то кошти, бо закон же досі не зупинили, і так далі. Бо коли власники розширяли свої мережі книгарень, вони ж думали, що їм повернуть гроші.
Цьогоріч вчергове була ця дискусія - видавці зустрілися з чиновниками, і нам вчергове сказали: "Добре, десь з травня ми знайдемо кошти, бо там у нас в Інституті книги є якісь кошти недовитрачені". Але ж нічого так і не зробили і не сказали, що грошей не буде. І знов це питання залишається підвішеним.
У країні такого розміру, як наша, асортимент книжок має бути в чотири-пʼять разів більше
- Ви постійно вивчаєте попит читачів через діалог з ними у фейсбуці. Що зараз найкраще купується з жанрів?
- Ну, бестселлерна тематика - це не те, чим займається "Фоліо". Але скажу: краще купується кілька жанрів для молоді. Це, в першу чергу, фентезі, роментезі і любовний роман на межі між еротикою та порно.
- А щодо рівня українського читача…
- З читачем все добре, але читачу сильно не вистачає асортименту. У країні такого розміру, як наша, асортимент книжок має бути в чотири-пʼять разів більше. І він колись буде таким. Але для цього спочатку потрібно вирішити питання бібліотек, бо бібліотечний попит у всьому світі демпфірує коливання ринку. Коли все погано на ринку, все добре має бути в бібліотеках, а у нас погано і на ринку, і в бібліотеках, тому видавець не ризикує. А для того, щоб розширити асортимент на те, що потрібно вимогливим читачам, потрібні ризиковані позиції.
- Ви друкуєте багато перекладної літератури. Я бачила, що ви плануєте видавати більше книжок іспаномовної літератури. Як взагалі відбувається вибір книжок для видання?
- Ми видаємо передусім якісну сучасну художню і класичну літературу. Вибір роблю виключно я. Що стосується класики, то це загальносвітові рейтинги, причому як старі, так і нові. Наприклад, днями The Guardian зробив новий рейтинг (100 найкращих романів усіх часів. - Авт.). Ми завжди плануємо, зважаючи на рейтинги, і не женемось за жанрами, які є найбільш бестселерними, бо вони і найбільш конкурентні, а ми знаходимось в менш конкурентній зоні, коли ми менше платимо за права, але впевнені, що ці книжки є лонгселерами і будуть продаватися багато років. Тому так, все планування роблю особисто я і базуюся у своєму виборі на статистиці кількох сусідніх ринків - польського, німецького та французького, в першу чергу, ну і ще італійського та іспанського.
- Чи є країни, які підтримують цікавість вашого видавництва в друці саме їх книжок?
- Туреччина і іноді Франція. Ну ще іноді Каталонія - це не країна, але це мова. Але зараз ми неактивно працюємо з фондами. А взагалі за історію видавництва ми працювали більше ніж із 40 країнами.
- Вплив Росії... Ну тобто ми вже як могли з цим боролись. Наскільки він відчувається сьогодні на нашому книжковому ринку?
- Не сильно, але маємо все більше російських піратських книжок, які тут друкуються і на яких пишуть, що вони десь із Молдови чи Казахстану, але це "ліваки". Це не вплив Росії, це вплив покидьків, з якими не бореться поліція.
- Ви сказали, що в царині україномовних книжок теж піратство є. А це як працює?
- Та яка різниця? Вони вкрали в інтернеті макети і надрукували. Це прямо дуже активна історія. Ну, звісно, чим більші ціни в магазинах, тим більше на маркетплейсах продається піратської здешевленої книжки. У м'яких обкладинках на поганому папері, але дешево.