Поки Україна витрачає мільярди на оборону та забезпечення фронту, окремі компанії, схоже, намагаються переграти систему оборонних закупівель навіть ціною потенційних збитків для бюджету.
Йдеться про тендер на постачання продуктів харчування для ЗСУ на 2026 рік очікуваною вартістю понад 4,89 млрд грн (UA-2026-04-21-012654-a), який проводить ДП МОУ “Агенція оборонних закупівель”.
Переможцем торгів стало ТОВ “Буський консервний завод”, яке подало найнижчу пропозицію — 3,498 млрд грн. Натомість ТОВ “Флавакор” запропонувало дорожчу ціну — 3,522 млрд грн. Різниця становить майже 24 млн грн бюджетних коштів.
Попри це, за інформацією експертів, після програшу “Флавакор” намагається через судові механізми та інформаційний тиск поставити під сумнів результати закупівлі. На ринку це вже називають спробою переглянути результати тендеру на користь дорожчої пропозиції та фактично заволодіти додатковими 24 млн грн із державного бюджету.
І це вже не просто цифра на папері. За 24 млн грн для фронту можна було б закупити сотні FPV-дронів, десятки пікапів для військових, карети швидкої допомоги або профінансувати укріплення позицій на передовій. В умовах війни кожна така сума — це реальний ресурс для армії, а не предмет маніпуляцій навколо тендерів.
При цьому компанія-переможець уже працює на ринку оборонного постачання та, за даними учасників ринку, забезпечує харчуванням значну частину військових підрозділів Харківської області. Тобто йдеться про постачальника, який має виробничі потужності, логістику та досвід виконання масштабних контрактів для армії.
Натомість у відкритих джерелах “Флавакор” пов’язують із низкою структур, що раніше працювали на ринку держпостачання продуктів. Зокрема згадується ТОВ “Регіон-Продукт”, яке фігурує у десятках судових процесів, зокрема кримінальних провадженнях щодо можливого привласнення коштів, легалізації доходів та історіях навколо закупівель продуктів для армії.
У судових матеріалах також фігурують пов’язані структури “Регіон-Продукт Плюс” та “Чудові Страви”. А в медіа неодноразово виходили критичні публікації щодо можливих махінацій на закупівлях харчування для ЗСУ, проблем із якістю продукції та спроб повернення контролю над ринком оборонного постачання.
Серед осіб, яких пов’язують із діяльністю “Флавакору” та суміжних структур, називають Володимира Научу, Олександра Ошанова та Володимира Гіркого. Частина з них раніше була пов’язана з компаніями, що працювали у сфері постачання продуктів харчування для державного сектору. Зокрема, Ошанов до 2023 року був директором ТОВ “Армісет”, а щодо Гіркого у відкритих даних фігурують судові процеси та арешти транспортних засобів.
Експерти наголошують: в умовах війни ключовим критерієм має бути не кількість судових позовів чи інформаційних атак, а реальна здатність стабільно забезпечувати армію продуктами — без перебоїв і за ринковою ціною.
І тут виникає головне питання: куди дивляться правоохоронні органи? Бо поки компанія, яка вже забезпечує харчуванням значну частину підрозділів на Харківщині, підтверджує свою спроможність працювати для армії, інші структури через судові механізми та інформаційний тиск намагаються переграти результати тендеру на свою користь.
І якщо за допомогою судів та маніпуляцій хтось намагається позбавити законного переможця контракту й фактично заволодіти ще 24 млн грн бюджетних коштів — це вже питання не лише конкуренції. Це питання національної безпеки під час війни.