Голова Національного банку України Андрій Пишний не брав участі у сьогоднішньому засіданні парламентської Тимчасової слідчої комісії (ТСК) у справі «Мідас», надавши недостовірну інформацію про своє термінове відрядження. Про це заявив громадський діяч, народний депутат VIII скликання Борислав Береза у дописі на свої сторінці у Facebook.
За його словами, очільник центробанку насправді перебував на робочому місці у Києві, проігнорувавши виклик на комісію для надання свідчень щодо ситуації навколо управління державним Sense Bank.
«Голова Національного банку України Андрій Пишний не прийшов на сьогоднішнє засідання ТСК у справі «Мідас» через нібито «термінове відрядження». Справа у тому, що декілька джерел в НБУ стверджують, що пан Пишний сьогодні весь день проводив наради у Нацбанку. І це точно не відрядження, хоча і дало йому можливість не давати покази на ТСК», – повідомив Береза.
Політик стверджує, що очільник НБУ «не поїхав навіть у те фейкове відрядження», а справжньою причиною неявки є небажання публічно пояснювати обставини формування наглядової ради державного Sense Bank. Зокрема, йдеться про ймовірний вплив сторонніх осіб, серед яких фігурує прізвище бізнесмена Тімура Міндіча.
Береза наголошує, що разом із Пишним засідання комісії проігнорувала ціла низка інших високопосадовців, до яких у членів ТСК були запитання. Серед них – міністр оборони Рустем Умєров, міністр фінансів Сергій Марченко та керівник «Державного оператора тилу» Арсен Жумаділов.
«Через відсутність на ТСК тих, до кого є питання, сьогоднішнє засідання ТСК перетворилося на чистий фарс... По факту відбувся смачний харчок в обличчя українського парламентаризму і примітивне ігнорування суспільно важливої теми», – заявив екснардеп, додавши, що депутатам ВР варто було скасувати засідання відразу після отримання інформації про неявку ключових спікерів.
Коментуючи роль Національного банку у справі Sense Bank, який, за словами Берези, «після націоналізації завели під неформальний контроль», політик виокремив два можливі сценарії участі регулятора в процесі. При цьому він підкреслив, що Кабмін у цій системі є лише «проміжним інструментом», тоді як Нацбанк – головним.
«Або НБУ був у курсі й мовчки погодив цю історію. Або до НБУ ставилися як до інституції, яку просто покличуть наприкінці, коли все вже вирішено і до Пишного взагалі ставляться, як до статиста. Обидва варіанти – катастрофа для репутації регулятора і проблема для державного управління», – підкреслив громадський діяч.
За інформацією Берези, заслуховування показів голови НБУ офіційно перенесено на 14 травня поточного року. Проте він висловлює глибокий сумнів щодо присутності посадовців і на наступному засіданні.
«Коли є що пояснювати – приходять і пояснюють. А коли земля горить під ногами і нам хоч день простояти і хоч ніч продержатися – з’являються «термінові відрядження», – констатував він.
Резюмуючи свій виступ, Борислав Береза публічно звернувся до детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) із закликом втрутитися в ситуацію та активізувати процесуальні дії.
«Тут вже у справу мають втручатися не депутати, а слідчі. У зв’язку з чим у мене питання до НАБУ: шановні, а чому досі не допитаний Пишний та Умєров? І взагалі, де їх підозри через те, що ми дізналися з нових "плівок Міндіча"?» – підсумував політик.
Нагадаємо, парламентська ТСК (відома в медіа як комісія у справі «Мідас») здійснює розслідування щодо можливих зловживань під час управління державними активами та процесу закупівель. Одним із ключових епізодів розслідування є обставини навколо функціонування Sense Bank (колишній «Альфа-Банк Україна»). Банк був націоналізований та перейшов у власність держави у липні 2023 року у зв'язку із застосуванням РНБО санкцій до його бенефіціарних власників. Згідно з чинним законодавством, саме Національний банк України відіграє ключову роль у погодженні складу наглядових рад банківських установ.
Публічні заяви про можливий тіньовий контроль над управлінням банку стали предметом посиленого інтересу з боку парламенту та громадськості.