За згоди народних депутатів воєнний стан і загальну мобілізацію продовжено ще на 90 діб – з 4 травня до 2 серпня поточного року. Реформування порядку призову на військову службу - сьогодні питання номер один, бо чинна система дає дедалі більше збоїв. Журналістка Коротко про зібрала 10 пропозицій, які озвучуються і обговорюються в контексті змін.
1. Встановити чіткі строки служби
Найбільше, що відлякує військовозобов’язаних - це «квиток в один кінець». На переконання військового омбудсмана Ольги Решетілової (Кобилинської), яким вона поділилася з Українською правдою, «Визначеність сприятиме тому, що люди підуть служити. Маємо сказати, що зробили роботу над помилками і пропонуємо прийти на 2-3 роки». На мою думку, це було б справедливо».
Кількома днями раніше в інтерв’ю РБК-Україна омбудсман повідомила, що в її офісі вже створено робочу групу, яка вивчає, чи можна взагалі встановити терміни служби, бо формула значно складніша, ніж здається. Щоб порахувати, скількох і коли можна відпустити, спочатку треба вирішити питання справедливої мобілізації, корупційних схем у бронюванні, того, скільки людей реально служить і скількох доведеться звільнити при введенні термінів.
Зараз терміни служби поширюються тільки на тих, хто під час дії воєнного стану, тобто після 24.02.2022, підписав контракт. Звільнення не відбувається автоматично, а на підставі рапорту, який необхідно подавати за 3 місяці до закінчення дії контракту. Відстрочка від мобілізації на звільнених не поширюється.
2. Дати поліції додаткові права
На початку квітня секретар оборонного комітету ВР Роман Костенко заявив, що в межах реформи мобілізації Міноборони хоче перекласти на поліцію деякі функції ТЦК та СП. Такі наміри відомства Федорова підтверджують і джерела NV. За словами одного зі співрозмовників видання, поліції дадуть право переводити адміністративний розшук за заявою ТЦК у кримінальний. Тобто відкривати на ухилянтів кримінальні справи, цілеспрямовано шукати людину і доставляти її в терцентр.
За іншою версією, поліції передадуть всі координати військовозобов’язаних зі статусом «у розшуку» в базі «Оберіг» та нададуть право складати на порушників військового обліку адміністративні протоколи і знову ж таки доставляти до ТЦК.
Нагадаємо, що пропозицію передати частину функцій ТЦК поліції озвучувала і військовий омбудсман Ольга Решетілова. Однак, щоб це відбулося законно, необхідно ухвалити низку змін до Кримінального, Кримінального процесуального і адміністративного кодексів.
3. Обмеження для ухилянтів
Протилежну позицію, яку теж нібито обговорюють в Міноборони, озвучив у коментарі Телеграфу голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Вона полягає в тому, що «два мільйони людей», які ховаються від ТЦК, знімуть з розшуку, а за тим «певна є процедура, що робити в подальшому».
Можна розуміти, що йдеться про певні обмеження ухилянтів у громадянських правах, але про блокування рахунків, за словами Арахамії, не йдеться.
4. За одного привести трьох
Активно мусується і питання змін у бронюванні. З одного боку, воно забезпечує життєспроможність тилу, з іншого - є джерелом корупції і зловживань. Нестандартна пропозиція щодо так званого «економічного бронювання» прозвучала від члена комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського. Замість підвищеного військового збору, себто грошей, депутат пропонує «розплачуватися» з державою людьми. Якщо кампанія хоче вберегти від мобілізації свого ключового співробітника, вона має привести до рекрутингового центру три, п’ять, десять бажаючих служити. Байдуже, українців чи іноземців.
На думку Веніславського, така модель не суперечить принципу справедливості, оскільки дозволяє компенсувати мобілізацію одного працівника кількома новобранцями.
5. Скасувати всі бронювання для тилу
Про таку радикальну реформу повідомила політична оглядачка Radio NV Юлія Забєліна, посилаючись на дані з власних джерел. За її версією, в Міноборони розглядається варіант, за яким бронь від мобілізації залишать виключно для працівників оборонно-промислового комплексу.
Замість масового розшуку осіб, які уникають призову, хочуть запровадити цільовий набір молодих людей з категорії 25+ і профільних фахівців.
6. До 250 000 гривень на передовій
Такі цифри, що також перебувають в стадії обговорення, озвучив народний депутат Роман Костенко. Ініціатива стосується військових, які виконують завдання на першій лінії зіткнення - піхоти, штурмових підрозділів, десантників.
Зараз так звані «бойові» становлять 100 000 гривень. Таку ж суму виплачують тим, хто перебуває на лікуванні після поранення, а також за час перебування в полоні чи при статусі зниклого безвісти.
7. Два різні офіси
З квітневого інтерв’ю Романа Костенка LIGAnet можна зробити висновок, що в Мінборони не відмовилися від ідеї розділити ТЦК та СП на дві різні установи. Вперше про це в січні 2025 року сказав заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк.
Йдеться про відмежування соціальних функцій - допомоги ветеранам, сім’ям військовослужбовців - від власне мобілізації. Фактично - до повернення моделі, за якою працювали колишні військкомати. Роман Костенко сказав, що тепер їх можуть назвати "Офіс призову" або "Офіс комплектування".
8. Нагрудні знаки та жетони
Гострота теми надихнула народних депутатів на законотворчість. Так, в середині квітня група наших обранців зареєструвала законопроєкт, яким пропонують зобов’язати військкомів носити нагрудні жетони з індивідуальними номерами. Такі жетони заборонять приховувати та дозволять громадянам знімати на фото чи відео.
Також пропонується зобов’язати працівників ТЦК називати своє прізвище та посаду під час звернення до громадянина, показувати йому службове посвідчення.
На переконання авторів законопроєкту, новації дозволять відрізнити справжніх ТЦКашників від шахраїв, а громадянам дадуть можливість ефективніше захищати свої права у разі порушень з боку військовослужбовців.
9. Перешкода «бусифікації»
Місяцем раніше до Верховної Ради був внесений законопроєкт за авторством Сергія Гривка, яким депутат хоче заборонити примусово забирати людей з вулиць. Ініціювати затримання працівники ТЦК можуть лише в разі, коли військовозобов’язаний перебуває в розшуку, за ігнорування повісток, а виконувати такі дії має виключно поліція.
Революційних проривів документ не несе, але дещо унормовує поведінку представників ТЦК та процедуру вручення повісток.
10. Максимальна цифровізація
Надходять пропозиції і від представників народу. 20 квітня на сайті Кабінету міністрів розпочався збір голосів під петицією «Про реформування системи оповіщення військовозобов'язаних та оптимізацію роботи ТЦК та СП через повну цифровізацію процесів». Її автор Андрій Котенко закликає впровадити механізм, за яким виклики до терцентрів розсилатимуться через застосунки «Резерв+», «Дія» або на електронну пошту.
Разом з цим пропонується заборонити «вуличне оповіщення», фізичний примус замінити адміністративними та фінансовими санкціями в разі ігнорування електронної повістки. Звільнені внаслідок цифровізації людські та фінансові ресурси автор хоче спрямувати на посилення бойових підрозділів.