В українських Силах оборони залишається серйозна проблема надто тривалого перебування військовослужбовців на бойових позиціях - інколи вони перебувають у бліндажах по року і навіть довше. Про це заявила військова омбудсманка Ольга Решетилова (Кобилинська) в інтерв’ю "Українській правді".
- З довготривалим перебуванням на позиціях справді є велика проблема. Згідно з наказом головкома, максимальне перебування військовослужбовця на позиції – 15 днів. Але це мертва норма, якої ніхто не дотримується, що, в свою чергу, призводить до того, що ніяких обмежень немає взагалі. І деякі командири не відчувають свою відповідальність за те, що в них бійці рік чи більше сидять у бліндажах і підвалах в напівоточенні, - заявила Решетилова.
За її словами, необхідно визначити реалістичні терміни виконання бойових завдань для піхотних та штурмових підрозділів, які перебувають безпосередньо на лінії зіткнення. Офіс військового омбудсмана наразі опрацьовує пропозиції щодо внесення змін до інструкцій, які регулюють тривалість перебування військових на позиціях.
- Зараз ми проводимо масштабне дослідження щодо психологічного стану бійців в умовах тривалого перебування на позиціях. Попередньо бачимо, що після 40 днів людині стає байдуже, виживе вона, чи ні – у неї настає повна апатія. Кожен командир має прийняти цю інформацію до відома. Усе, що понад 40 днів, не може бути ефективним, - додала вона.
Решетилова також зазначила, що з 27 січня, від моменту запуску Офісу військового омбудсмана, надійшло майже 5,5 тисячі звернень. А ще до початку його роботи протягом 2025 року було отримано близько 12 тисяч скарг.
Вона додала, що "ми вже в тій точці, коли маємо кризу в питанні мобілізації". Попри це, щомісяця до війська надходить певна кількість новобранців. Основну роль у цьому відіграють ТЦК, а також поліція, яка останнім часом активніше долучилася до цього процесу.
- Водночас є проблема в комунікації держави із суспільством щодо потреб оборони. Ми дуже багато говоримо про відповідальність держави і мало про відповідальність тієї частини суспільства, яка ухиляється від служби, чинить опір військовим і трохи забула, що 12 років Україна перебуває в стані війни, - підкреслила вона.
Решетилова зазначила, що наразі триває пошук ефективних підходів до комунікації з тією частиною суспільства, "яка самоусунулася від захисту держави". На її думку, це питання не лише поліції, Міноборони чи командування Сухопутних військ. Важливу роль також повинні відігравати медіа та громадський сектор, допомагаючи вибудувати коректну й ефективну комунікацію.
- В інформаційному полі явно крен у бік людей, які зараз не на службі. За підрахунками Міністерства оборони, 1,6 мільйона осіб – це ті люди, які можуть зараз поповнити військо. Очевидно, що тоді могла б відбуватися ротація... Демобілізація тих, хто зараз на службі, і поповнення війська тими, хто ще не служив. Якщо ми говоримо про цю ротацію, то очевидно, маємо говорити і про права тих, хто прийде у військо. І я би хотіла, щоб ми не повторили ті самі помилки і назвали чіткі терміни служби. Тим, хто прийде у військо, було б добре сказати, на який час вони прийдуть, - зазначила вона.
Решетилова зазначила, що чіткі правила та зрозумілі умови служби можуть позитивно вплинути на готовність людей долучатися до війська.
- Маємо сказати, що зробили роботу над помилками і пропонуємо прийти на 2–3 роки. На мою думку, це було б справедливо. Дуже добре, якщо зусилля президента призведуть до стабілізації, паузи, і Україна отримає справедливий мир. Але від цього нікуди не подінуться наші сусіди, які вже 400 років намагаються нас завоювати. Тому в основі мобілізації має бути стратегічне бачення, що ми маємо бути мілітаризованим суспільством, у якому кожен повинен бути готовим приєднатися до війська, - заявила вона.
- 23 квітня керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що мобілізацію в Україні потрібно зробити більш людяною, але скасовувати примусові приводи не можна.
- У жовтні 2025 року президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення Ольги Решетилової (Кобилинської) військовим омбудсменом. Іншим указом глава держави звільнив Решетилову з посади Уповноваженої президента з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей. Решетилова стала першим в історії України військовим омбудсменом.