Восьминіг, схожий на кракена, міг виростати до 18 метрів завдовжки. Але, як виявилося, такі фантастичні істоти справді населяли глибини давнього світу - згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Science. Про це пише The Washington Post.
Протягом тривалого часу вчені вважали акул та великих морських рептилій головними хижаками крейдяного періоду, який тривав приблизно від 145 до 66 млн років тому. Однак нове відкриття показує, що гігантські восьминоги також активно полювали в морях пізнього крейдяного періоду, конкуруючи - а можливо, навіть полюючи - на таких хижаків, як мозазаври.
- Деякі з найдавніших восьминогів були значно більшими, ніж ми уявляли. Безхребетні - особливо м’якотілі тварини, як-от восьминоги - майже не зберігаються у викопному літописі, тому їхню екологічну роль довгий час недооцінювали, - зазначив професор Університету Хоккайдо та співавтор дослідження Ясухіро Іба.
Оскільки м’якотілі організми рідко скам’яніють, палеонтологія історично зосереджувалася на істотах із твердими скелетами або панцирами. Однак нові технології дозволяють дослідникам отримувати нові дані про організми, що залишили по собі мало слідів.
Щоб визначити розміри та можливості цих безхребетних крейдяного періоду, дослідники з Японії та Німеччини проаналізували сліди зношення на скам’янілих щелепах давніх родичів восьминогів - наслідок розгризання твердої, скелетної здобичі. Команда застосувала сучасні цифрові методи аналізу, щоб окрім 15 великих викопних щелеп виявити ще близько десятка щелеп плавникових восьминогів із відкладів пізнього крейдяного періоду.
Аналізуючи ці щелепи та оцінюючи за ними загальні розміри тіла, вчені визначили два види - Nanaimoteuthis jeletzkyi та Nanaimoteuthis haggarti. Останній міг досягати 7-19 метрів завдовжки, що робило його співрозмірним із гігантськими морськими рептиліями того часу.
- Новизна нашого дослідження полягає не лише в тому, що існували великі восьминоги. Завдяки аналізу значного зношення щелеп команда змогла довести, що ці істоти були здатні переробляти тверду здобич - мушлі та кістки - і, ймовірно, займали подібну екологічну нішу, як великі хребетні верхівкові хижаки крейдяного океану, - додав Іба.
Почесний куратор відділу палеонтології Американського музею природної історії в Нью-Йорку Ніл Ландман назвав дослідження ретельним і "надзвичайно захопливим", адже воно відкриває новий погляд на минуле. Він зазначив, що "наукова спільнота дуже зацікавлена їхньою роботою". Проте він додав, що головна проблема у вивченні давніх безхребетних - це їхні м’які тіла.
- Ми не маємо повноцінного викопного літопису. Геніальність цієї команди в тому, що вони сказали: "А давайте подивимось на щелепи", - пояснив Ландман.
Дослідження також допомагає по-новому осмислити харчові ланцюги крейдяного періоду - часу, коли рівень моря був значно вищим, а глобальні температури - теплішими, ніж сьогодні. Підхід учених може розширити наше розуміння і морських екосистем юрського періоду та ще давніших епох.
Що сталося з цими гігантськими восьминогами?
За словами Іба, точної відповіді поки немає. Хоча їхні залишки знайдені в пізньому крейдяному періоді, подібні істоти "після цього часу поки що не виявлені". Це може бути пов’язано з обмеженнями методів пошуку скам’янілостей. Водночас не виключено, що подібні форми існували й пізніше.
Самі восьминоги, звісно, не зникли - вони й досі широко поширені. Але такі дивовижні форми, як Nanaimoteuthis, більше не існують. Ймовірно, це результат "значних екологічних змін в еволюції восьминогів", які відбувалися разом із масштабною перебудовою морських екосистем протягом мільйонів років.
- 23 квітня в Інституті зоології прокоментували відео з "чупакаброю" на Івано-Франківщині.
- У березні Національний антарктичний науковий центр повідомляв, що горбатий кит влаштував "шоу" для українських полярників, виконавши понад 50 стрибків.
- У 2024 році в Австралії дослідниця сфотографувала морського дракона з 250 дитинчатами на хвості.