24 квітня виповнюється 100 днів із моменту призначення 35-річного Михайла Федорова на посаду міністра оборони. Наймолодший глава відомства в історії країни, який вважається одним із найефективніших реформаторів у команді президента, прийшов у міністерство з чітким планом, і серед першочергових завдань – змінити неповоротку бюрократію на мобільний менеджмент нового покоління. І це він зробив. Про ключові постаті в команді міністра - у матеріалі Коротко про.
Цифрові лідери та бойові генерали
Федоров почав із радикальної перебудови структури: кількість заступників скоротилася з одинадцяти до шести, що дозволило усунути хаос у координації підрозділів та суттєво мінімізувати бюрократичні зволікання. Заступників і радників поменшало, а їх ефективність зросла. Сформована Федоровим команда – це синтез технологічного інтелекту та фронтового досвіду. Поки цивільні заступники, такі як колишня топменеджер «Нової пошти» та Viasat Оксана Ферчук або перший заступник Олексій Віскуб (один із розробників проєктів “Армія дронів” та “Лінія дронів”), впроваджують в армію західні логістичні системи та цифрують постачання, військовий блок в особі бойових генералів Івана Гаврилюка та Євгена Мойсюка забезпечує прямий зв'язок із потребами "на нулі".
«Свої» у технологіях: від дронів до РЕБ
Особливу увагу Федоров приділив залученню практиків, які ще вчора були волонтерами та незалежними експертами, а сьогодні визначають технологічне обличчя сучасної війни.
У цій конфігурації радник міністра Сергій Стерненко взяв на себе роль системного архітектора "розумної" логістики безпілотників. Його робота давно переросла класичний волонтерський збір коштів. Сьогодні Стерненко зосереджений на ефективності використання ресурсу. Він аналізує досвід найрезультативніших підрозділів - тих самих 12%, які забезпечують левову частку знищеної техніки супротивника (озвучені Федоровим публічно дані про вузьке коло ефективних підрозділів, які роблять основний результат) - і масштабує їхню тактику на сотні інших екіпажів. Пріоритетом стало постачання дронів з тепловізорами та нічним баченням, що позбавляє ворога можливості безпечно переміщатися у темну пору доби, а паралельно Стерненко усуває бюрократичні розриви, спрощуючи процес передачі тисяч бортів на баланс військових частин.
Питанням радіоелектронної боротьби та захисту зв'язку займається радник міністра Сергій Бескрестнов («Флеш»). Його статус у команді можна порівняти з «технологічним провісником»: маючи унікальну експертизу, його команда першою розкриває трофейні модулі ворога, аналізує зміни в російських частотах та алгоритмах управління. Саме «Флеш» завчасно попереджає українських інженерів про появу нових загроз - від FPV-дронів із машинним зором до реактивних версій «Шахедів». «Флеш», зокрема, першим попереджав про перехід росіян на частоти 400-500 МГц та запровадження перешкодостійких приймачів. Його завдання - не просто реагувати на дії супротивника, а вибудовувати систему зв'язку та РЕБ так, щоб наші війська завжди залишалися на крок попереду у невидимій битві радіохвиль.
А ударну міць і технологічний «щит» неба посилює Павло Єлізаров («Лазар»). Він кадровий військовий, підполковник, заступник командувача Повітряних сил. Заснована ним група Lasar's Group стала легендарною, записавши на свій рахунок знищену техніку окупантів на астрономічну суму - понад 13 мільярдів доларів (ця цифра фігурує у звітах самої Lasar's Group. - Авт.). Єлізаров виступив ідеологом впровадження важких ударних платформ на кшталт Nemes і використання цивільних систем зв'язку для управління дронами на екстремальних дистанціях.
Тепер, обійнявши посаду заступника командувача Повітряних сил, «Лазар» займається створенням масштабного «антидронового купола» над Україною. Ця система малої ППО покликана перехоплювати ворожі безпілотники максимально економічними, але ефективними засобами, створюючи надійний заслін там, де використання дорогих ракет є недоцільним.
Думка експерта
– Новий склад заступників Михайла Федорова закладає основи для системної реформи Міноборони, де подальша цифровізація логістики та забезпечення, розвиток оборонно-промислового комплексу, активне впровадження інноваційних засобів ведення бойових дій стають головними важелями, які допоможуть досягти стратегічних інтересів безпеки України, – вважає дослідник Незалежної антикорупційної комісії (НАКО) Олександр Вегержинський.