Відставка начальника Департаменту патрульної поліції Євгена Жукова та доручення міністра Ігоря Клименка провести службове розслідування після теракту в Голосіївському районі Києва є лише маркером проблем, що накопичилися в правоохоронних органах. Що потрібно змінити в наших правоохоронних органах, як вичистити їх від профнепридатних працівників, чий світовий досвід нам потрібно використовувати для цього і чи потрібно дозволити володіння зброєю - ці та інші запитання журналіст Коротко про поставив народному депутату та члену парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Сергію Алєксєєву.
Поліції потрібні досвідчені люди з бойовим досвідом
- Після голосіївського теракту та втечі поліцейських з місця події президент Зеленський ініціює зміни в роботі поліції. Якими вони мають бути?
- Я не знаю, що конкретно має на увазі президент Зеленський, але коли ми побачили ганебні дії поліцейських, які, маючи табельну зброю, втекли і не допомогли дитині, це свідчить про те, що реформа дійсно назріла. Адже у патрульної поліції взагалі немає бойового досвіду та належної підготовки. Коли вони чують постріли, вони тікають. Більшість пересічних громадян не кинули б дитину і не втекли б, навіть якби в них стріляли.
Тому я вважаю, що реформа патрульної поліції - це, по-перше, ротація кадрового складу людьми з бойовим досвідом, з фронту. У патрульній поліції обов'язково мають бути люди з бойовим досвідом, і, принаймні, хоча б один такий у кожному патрулі. І це можливо забезпечити завдяки тому, що у нас зараз немає демобілізації, хлопці служать уже п'ятий рік поспіль.
Можна робити ротацію з поліцією, щоб поліцейські, які служать у тилу, замінювали їх на фронті, а людей з бойовим досвідом брати хоча б у патрульну поліцію. Або щоб у патрульній поліції працювала людина зі спецназу, наприклад спецпідрозділу КОРД, яка не боїться небезпеки.
- Крім того, напевно, потрібно розпочати масштабний перегляд усіх протоколів реагування та правил застосування зброї поліцейськими, так?
- Так, це сто відсотків. Але при цьому ми не повинні перетнути ту межу, коли поліцейські почнуть стріляти при найменшому шурхоті, не розбираючи цілей. Тобто знову повертаюся до того, що тут потрібна досвідчена людина з бойовим досвідом. Або навчена цьому. Людина має миттєво оцінити ситуацію, що відбувається, і миттєво ухвалити рішення. Є цілком зрозумілий людський страх, а у професіонала такого страху не повинно бути.
Темою реформи також має стати і питання грошового забезпечення. У нас у поліції кабінетні працівники отримують більше, ніж патрульні. Це неправильно. Ми маємо розуміти, що ці люди ризикують життям, і тому вони мають отримувати за це гідні гроші.
- Чий досвід нам треба переймати: Сполучених Штатів, де поліцейські мають право стріляти при найменшій загрозі, чи більш обережної Європи?
- Я вважаю, що у нас країна більш європейського права, тому наша правоохоронна система має бути більш адаптованою до європейської. У Сполучених Штатах взагалі інша система права та правоохоронних органів. І нам не потрібно перебудовувати свою романо-германську систему права на американську.
Врахувати настрої суспільства і те, що на руках у людей дуже багато зброї
- Чим нинішня реформа може відрізнятися від реформи грузинської команди на чолі з Хатією Деканоїдзе у 2015-2016 роках, адже вона пізніше сама визнавала, що реформа проведена не до кінця?
- Коли була реформа Хатії Деканоїдзе, у нас не було повномасштабної війни. Зараз війна, і навіть на тих територіях, де не ведуться активні бойові дії, а лише падають на голови «шахеди», це дуже сильно впливає на психічний стан людини. І у неї на ті чи інші події зовсім інша реакція, ніж у людини, яка живе під мирним небом. Тому зараз інакше мають бути встановлені та діяти протоколи дій поліції.
Ми повинні враховувати настрої суспільства, те, що на руках у громадян дуже багато зброї, і те, що дуже багато людей повертаються з фронту. Тому все це дуже серйозно впливатиме на цю реформу, і я вважаю, що нам треба робити її не на основі досвіду інших країн, а з чистого аркуша. Ми не повинні брати за базу якісь реформи, що були до цього.
- Зараз фіксується багато збройних нападів на співробітників ТЦК: з ножами, пістолетами. Як має реагувати поліція у цьому випадку?
- Взагалі щодо ТЦК зараз дуже багато дискусій. Я вважаю, що насамперед потрібно реформувати самі ТЦК. Вони мають займатися мобілізацією. Але так діяти, як вони зараз діють («бусифікація»), не можна. Бо кожна їхня незаконна дія викликає протидію. Тому така реакція на дії ТЦК, вона, в принципі, з боку людей цілком природна.
- Обговорюють також і те, щоб поліції передати ще й функції ТЦК, чи потрібно це робити?
- Тут дуже тонка межа. Звісно, мобілізацію без поліції проводити неможливо. Але для того, щоб на поліцію навісити ще щось, треба реформувати відповідним чином саму поліцію. Щоб вона не допомагала ТЦК проводити грубу «бусифікацію», а стежила за законністю дій ТЦК.
- Зараз міністр МВС Ігор Клименко потрапив під шквал критики. Як ви вважаєте, ці удари викликані політичними мотивами та бажанням його змінити чи його дійсно критикують заслужено?
- Ну, я взагалі не бачу, щоб Ігор Клименко був якось замішаний у великій політиці. Тому вважаю, що ця критика викликана лише професійним виміром. Це не політичний мотив, а погляд людей на те, що відбувається зараз у поліції.
Нам потрібно ухвалювати закон про зброю
- Теракт у Києві знову підняв тему дозволу на володіння та застосування зброї для цивільного населення. Міністр Клименко сказав, що він «за», а ви як вважаєте?
- Я також категорично «за». Поясню свою позицію. Злочинець завжди матиме зброю - або за невеликі гроші, або безкоштовно. Тим більше, що зараз на руках у людей дуже багато зброї з фронту. А правослухняна людина матиме лише ту зброю, яка дозволена. І тут треба проводити фундаментальну реформу.
Потрібно не просто дозволити нарізні короткостволи (пістолети), цього замало. Нам треба ухвалювати закон про зброю. Ви ж подивіться, що продається у наших мисливських магазинах - фактично це бойова тактична зброя, яка є на озброєнні армії. До речі, у "голосіївського стрільця" була саме така.
І ось тут ми можемо взяти і американський досвід. Робити градацію зброї: група А, Б, С, Д, Е тощо. Наприклад, громадянину можна придбати помпову рушницю, але лише для того, щоб обороняти оселю. За межі оселі її виносити не можна. Чи можна дозволити нарізні короткостволи населенню під дрібнокаліберні патрони, які дозволять зупинити нападника, не вбиваючи його? На це мають відповідати експерти. Тобто населення має бути озброєне, але за умови фундаментальної реформи.
Також треба переглядати в КПК межі необхідної оборони, як і коли її застосовувати. Наприклад, у мене є нагородна зброя, але вона лежить удома в сейфі, бо не прописано, як і коли її можна застосовувати. Тому треба зробити комплексну реформу. Ухвалити закон про зброю, визначити, що таке мисливська зброя, що таке зброя самозахисту, які категорії і т.д.
- Тоді чому ця реформа щодо надання дозволу на зброю, яка давно назріла, так і не проводиться в нашій країні?
- Тому що немає політичної волі і є страх політичної відповідальності за це. Ми вже маємо зараз у парламенті закон про надання дозволу цивільним на короткоствольну нарізну зброю. Цей закон наш комітет рекомендував ще у 2023 році на повторний розгляд парламенту.
Але тоді Рада вирішила, що відповідно до перехідних положень цього законопроєкту він набирає чинності через… 5 років після припинення воєнного стану. Вибачте, але це просто «ін'єкція в протез». Що таке - ухвалити цей закон через 5 років після воєнного стану? Навпаки, його треба ухвалювати саме зараз. Адже найкритичніша ситуація настане тоді, коли закінчиться воєнний стан. Коли дуже багато людей, які повернуться з фронту, матимуть при собі багато зброї, яка буде незареєстрованою. І саме на цей час це питання має бути законодавчо врегульоване, а не через п’ять років.