Росіяни атакували шістьма керованими авіаційними бомбами (КАБ) Печенізьку дамбу - одне з найбільших водосховищ Харківської області, що є критично важливим об'єктом. На щастя, вони не влучили в саму греблю. Однак атака була проведена в момент весняного водопілля, коли у водосховищі спостерігається максимальний рівень води. У разі пошкодження дамби це могло б призвести до масштабного затоплення населених пунктів нижче за течією та до екологічної катастрофи. І це вже не перша атака на дамбу, яку намагався здійснити ворог.
Чому цей об'єкт став ціллю, чого домагається противник і як можна убезпечити дамбу від подальших атак, журналіст Коротко про дізнавався у військового експерта Івана Тимочко.
Дамба може витримувати найпотужніші удари
- Навіщо росіяни атакували дамбу, що б це їм дало?
- По-перше, сама дамба була побудована ще у 50-х роках як об'єкт стратегічного значення, а це означає, що вона мала б витримувати найпотужніші, навіть ядерні удари. Її можна знищити хіба що, коли вона буде замінована зсередини тоннами вибухівки. Але вони хочуть зруйнувати її саме зараз, коли вона максимально переповнена через талі води та великі скиди води. Розрахунок ворога був на підтоплення та розлив доріг у напрямку Ізюма і Слов'янська.
- Тобто ворог хотів перерізати логістику ЗСУ на цьому напрямку?
- Так, це Ізюмський та Куп'янський напрямки, де росіяни намагаються наступати особливо активно. І якби ворогу це вдалося, це значно ускладнило б військову логістику ЗСУ. Хоча, якщо врахувати, що зараз там наступають росіяни, а не ми, ураження Печенізької дамби створило б більше проблем для них, ніж для нас. Але коли в Росії хтось детально прораховував свої власні кроки? Для них головне - ударити, зруйнувати, убити якомога більше людей і посіяти паніку.
Також ми можемо говорити, що розрахунок у них був на підтоплення населених пунктів та створення гуманітарної катастрофи. У зоні ураження могли опинитися понад 10 тисяч людей, серед яких жінки, діти, пенсіонери та люди з інвалідністю. Росіяни розраховували на великі людські втрати. Це вже «класика» ворога - створювати певні катастрофи для нагнітання паніки.
- Удар було завдано в пік повені. Чи можна стверджувати, що ворог тепер цілеспрямовано використовує природні чинники для посилення руйнівного ефекту?
- Безперечно, як мінімум - вони хотіли створити екологічну катастрофу. Про «гуманізм» росіян ми вже добре знаємо. Для них не існує таких понять, як людяність та міжнародні закони про захист цивільного населення під час війни. Руйнування дамби саме зараз, у період «великої води», мало б призвести до катастрофічних наслідків для громад нижче за течією, спричинивши масштабне затоплення та екологічне лихо.
- Чи означає це, що тепер росіяни цілеспрямовано битимуть по греблях, ГЕС та водосховищах України?
- Ну, вони й раніше намагалися це робити, били по Дніпрогесу. А у 2023 році підірвали дамбу Каховської ГЕС, спричинивши масштабну екологічну та техногенну катастрофу. Внаслідок теракту затопило близько 600 квадратних кілометрів Херсонщини, було зруйновано понад 80 населених пунктів. Руйнування призвело до загибелі людей, знищення екосистем та виникнення загрози для Запорізької АЕС.
Україна - не Росія, і вона не може вражати цивільні об'єкти
- А як ми можемо захистити такі об'єкти, адже біля кожної дамби Patriot не поставиш?
- Біля кожної - ні, але під певні конкретні ситуації Patriot (а це досить мобільні комплекси) можна перекинути. Крім того, є інші засоби ППО для збиття російських повітряних засобів ураження. І росіяни, знаючи, що там є засоби протиповітряної оборони, навряд чи спрямують туди свої літаки з бомбами.
- А чи можемо якось дзеркально відповідати Росії, вражати якісь надважливі дамби на їхній території?
- Тут лише виникає питання: де? Десь на болотах у Росії? Але там навряд чи є такі дамби. Якщо згадати, у Росії й так постійно десь виникають повені - це означає, що дамби у них і так не працюють. Можливо, в глибині країни вони десь і є, але яких військових цілей ми там досягнемо? Ніяких. І на відміну від росіян, ми дотримуємося міжнародних конвенцій і тому не можемо атакувати об'єкти критичної цивільної інфраструктури. Бо в разі руйнування дамб під загрозу насамперед потрапляє цивільне населення.
- Одночасно з бомбардуванням Печенізької дамби в самій Росії з'явилися фейки про евакуацію Харкова. Навіщо вони це роблять?
- Це говорить про те, що росіяни заздалегідь спланували свою чергову ІПСО про пряму загрозу Харкову. Але це повна нісенітниця, бо ніяка евакуація не проводиться під час масованих повітряних обстрілів, під якими постійно перебуває місто. Крім того, Печенізьке водосховище не таке вже й велике, щоб загрожувати підтопленням усього Харкова. Не досягнувши успіху фізично, противник перейшов до інформаційно-психологічної атаки. На підконтрольних РФ «псевдохарківських» пабліках почали поширювати фейки про пошкодження дамби та нібито аварійний скид води.
- Руйнування дамб - це пряме порушення Женевських конвенцій. Чому РФ пішла на цей крок відкрито саме зараз, ігноруючи міжнародне право ще демонстративніше, ніж раніше?
- А коли Москва поважала міжнародні закони та конвенції? Може, коли окупувала Крим та південь України? Міжнародні закони забороняють порушувати територіальну цілісність міжнародно визнаних кордонів. Чи коли росіяни розстрілюють полонених українців на фронті? Тож для ворога немає ніяких міжнародних законів. Та й попри це, хтось у Європі звернув на це увагу? Ні. І Путін цим активно користується.
До речі
Що таке Печенізька дамба
Печенізьке водосховище, що розташоване в Чугуївському районі Харківщини, відіграло стратегічну роль у 2022 році. Місцева дамба стала єдиним гуманітарним коридором, через який мешканці сходу України мали змогу евакуюватися з тимчасово окупованих територій.
Російські війська вже здійснювали спроби знищити Печенізьку дамбу за допомогою ракетних обстрілів. Зокрема, у вересні 2022 року Генштаб ЗСУ звітував про атаку на об'єкт. Тоді ракетним ударом було знищено верхній шлюз, а наступного дня обстріли повторилися. Крім стратегічного значення, ця гребля є критично важливим шляхом, що веде до Вовчанська, який зараз є об'єктом сухопутних атак росіян.