Колишнього власника збанкрутілого “Дельта банку” Миколу Лагуна можуть екстрадувати із Австрії як за поданням Офісу Генерального прокурора так і за зверненням Міністерства юстиції України. Все буде залежати від того, в рамках якої із понад 10 кримінальних справ буде сформовано відповідне клопотання і подання. Якщо справа перебуває на стадії досудового розслідування, як у випадку із провадженням щодо фігурантів кейсу “Мідас” Тімура Міндіча та Олександра Цукермана, відповідне подання готує слідчий Нацполіції чи детектив НАБУ, а передає іноземним компетентним органам Офіс Генерального прокурора. У випадку ж, якщо справа перебуває вже на стадії судового розгляду – як у випадку із екс-головою правління “Приватбанку” Олександром Дубілетом – то відповідну ухвалу виносить суд.
Хто і у кого запитує екстрадицію
Тема екстрадиції з-за кордону підозрюваних і обвинувачених у фінансових та корупційних злочинах чиновників та підприємців не сходить зі шпальт українських медіа. 9 квітня Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про екстрадицію колишнього голови правління Приватбанку Олександра Дубілета в Україну. Згідно з повідомленнями ЗМІ, суд також вирішив звернутися до Державної міграційної служби для отримання висновку про громадянство Дубілета, оскільки зараз він проживає в Ізраїлі. Справу, де колишній очільник колись найбільшого приватного банку України фігурує в якості обвинуваченого, суд почав розглядати по суті в серпні 2025. За версією обвинувачення, в грудні 2016 року фігуранти на підставі неправдивих документів коштом Приватбанку виплатили близько 223 млн грн на користь підконтрольних і пов’язаних із банком компаній. Крім того, у переддень націоналізації банку підозрювані розтратили понад 8,2 млрд грн шляхом незаконного списання зобов’язань компаній-нерезидентів перед латвійським AS Privatbank.
Це вже друге гучне “екстрадиційне” повідомлення за останні кілька тижнів. Раніше стало відомо, що Національне антикорупційне бюро ініціювало перед Офісом Генерального прокурора питання про екстрадицію з Ізраїлю фігурантів “справи Мідас” про розкрадання коштів на схемах довкола “Енергоатому” – Тімура Міндіча та Олександра Цукермана.
У пересічного читача може виникнути цілком справедливе питання щодо процедури екстрадиції: чому в одному випадку йдеться про запит з боку прокуратури, а в іншому – погодження видає суд. Відповідь варто шукати в Кримінальному процесуальному кодексі, адже все залежить від стадії, на якій перебуває справа. У випадку з Міндічем – це досудове розслідування. Слідчий або прокурор готує клопотання з усіма необхідними додатками (ухвала про тримання під вартою, довідка про докази, текст статті КК, дані про громадянство) і передає через обласну прокуратуру в Офіс Генпрокурора. НАБУ має прерогативу звертатися до Офісу напряму. І уже з Різницької запит відправляється компетентним органам іноземної держави, як це і відбулось у “справі Мідас”.
У ситуації ж із Дубілетом, досудове розслідування завершилось у вересні 2023 року, коли обвинувальний акт було направлено до суду. Сам екс-голова Приватбанку бере участь в засіданнях через відеозвʼязок. Захисник Дубілета Денис Бугай уточнив, що йдеться саме про «задоволення клопотання прокурора щодо ініціювання екстрадиційної процедури», а не про дозвіл на саму екстрадицію. Наступним кроком має стати направлення запиту до Міністерства юстиції Ізраїлю, але уже через Міністерство юстиції, а не через Офіс Генпрокурора.
За якою справою екстрадувати Лагуна
З огляду на активізацію теми екстрадиції, ЗМІ не в перший раз піднімають і питання видачі Україні ще одного екс-банкіра, який переховується від українського правосуддя в Австрії. Йдеться про Миколу Лагуна, екс-власника збанкрутілого “Дельта Банку”. При цьому у його випадку можуть бути застосовані обидва екстрадиційні варіанти, оскільки частина кримінальних проваджень щодо нього перебуває на досудовій стадії, а частину – уже слухають суди.
Серед справ, що вже в судах – розкрадання 248,1 млн грн (кредитні схеми 2012–2015 рр.). Провадження №12022000000000906, судова справа №761/25125/23, де Лагуну та співобвинуваченим інкримінують ч. 5 ст. 191 КК (привласнення в особливо великих розмірах) та ч. 1 ст. 366 КК (службове підроблення). За версією слідства, у2012 році за вказівкою Лагуна видано кредит 430 млн грн підконтрольній компанії, з яких 199 млн не повернуто; у 2014–2015 рр. додатково виведено майнові права на 50 млн грн. Обвинувальний акт направлено до Печерського районного суду Києва у квітні 2023 року. Суд спочатку закрив провадження через «поправки Лозового» (закінчення строків розслідування), але ОГП оскаржив це рішення. Верховний Суд скасував ухвалу про закриття, визнавши перевищення повноважень суддею першої інстанції. Справа повернута до Київського апеляційного суду для нового розгляду.
Ще одна справа у суді – виведення $76,5 млн (896,9 млн грн) через нерезидента. Це провадження №12022000000000908, судова справа №761/8406/23, Шевченківський районний суд Києва. Лагуну інкримінують ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК — організація розкрадання банківського майна шляхом зловживання службовим становищем. Протягом 2013–2014 рр. Лагун організував укладення свідомо збиткової кредитної лінії з підконтрольним нерезидентом. Обвинувальний акт направлено в квітні 2023 року. 30 жовтня 2023 року суд оголосив Лагуна в розшук на території України, провадження зупинено.
Третій кейс – ухилення від сплати податків на понад 33 млн грн. Йдеться про провадження №12021000000000940, яке розглядає Печерський районний суд. Лагуну інкримінують ч. 3 ст. 212 КК (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах): у лютому 2015 року він отримав 153,5 млн грн від нерезидентної компанії за продаж цінних паперів, не задекларував дохід та ухилився від сплати ПДФО та військового збору. Лагун брав участь у підготовчих засіданнях у вересні–жовтні 2024 року з Відня через відеозв'язок. 22 жовтня 2024 року Печерський суд оголосив його в міжнародний розшук та зупинив провадження. Крім того, у липні 2023 року до суду направлено ще один обвинувальний акт щодо розкрадання приблизно 250 млн грн.
Решта справ перебувають на стадії досудового розслідування. Деякі тривають понад 10 років. Наприклад, провадження №12014100000000703 про розкрадання 4,1 млрд грн із рефінансування НБУ розглядають з квітня 2014. Кошти через кореспондентські рахункиконвертувалися в $535,3 млн і переводились за кордон на рахунки 12 пов'язаних структур, зокрема Kalouma Holdings Limited та Rabiturna Limited. У провадженні №12015100060007940 (з 2015) йдеться про відмивання $241,8 млн. За даними слідства, Лагун «за попередньою змовою з невстановленою групою осіб» легалізував кошти, здобуті злочинним шляхом, через офшорні компанії та українські банки (Кредитпромбанк, Банк 3/4, Астра Банк) і банки країн СНД/Балтії. Йому інкримінують ст. 209 КК (легалізація доходів) та ст. 191 КК (привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем).
Ще одну справу веде СБУ – це шахрайство з акредитивами Укрексімбанку на $150 млн. Провадження №42017000000004809 стосується розкрадання 1,43 млрд грн коштів цієї держустанови. Йому інкримінують змову щодо кредитної угоди та подальшого викупу прав вимоги до «Іллічівського» та «Одеського олійножирових комбінатів». Провадження №42017101060000101 – фіктивне збільшення статутного капіталу на 1,5 млрд грн у 2011–2012 рр. Розслідують можливу відсутність реальних грошових операцій при внесенні Лагуном 1,065 млрд грн та Cargill – 435 млн грн до статутного капіталу банку. Провадження №12015100060003249 (тягнеться також з 2015) — фіктивна оцінка застави для рефінансування НБУ. Зокрема, кредит ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» оцінювався в реєстрах НБУ у 2 млрд грн, але реальна вартість була “у декілька разів менша”. Провадження №42016000000002237 — ухилення від сплати податків у зв'язку з операціями ТОВ «Марількомфрукт»/«Агроновоком».
Окремо також розслідується справа НАБУ №52016000000000119 (з січня 2016) щодо розкрадання рефінансування НБУ на суму понад 12 млрд грн заучастю Дельта Банку та 9 інших банків. Однак у цій справі основними підозрюваними є посадові особи НБУ(зокрема, перший заступник голови НБУ Олександр Писарук), а не Лагун безпосередньо. Саме тому ця справа розслідується НАБУ, але не є безпосереднім переслідуванням Лагуна.
Таким чином, за бажання правоохоронних і судових органів, щодо екстрадиції Лагуна із Австрії можна звернутися на будь-якій зі стадій і за будь-яким із обвинувачень – від несплати податків до шахрайських схем із виведенням рефінансування НБУ. Інша справа, що суди і правоохоронна система уже понад 10 років фактично ігнорують необхідність притягнення до відповідальності автора одного з найбільших банкрутств за всю історію економіки незалежної України, за яке заплатили платники податків зі своїх кишень через позики для Фонду гарантування вкладів фізосіб з бюджету. Тільки за цим епізодом сума збитків, завданих діяльністю Лагуна, перевищує 23 млрд грн., тоді як загальна сума нанесеної шкоди — в тому числі, через розкрадання коштів рефінансування НБУ та кредитів від державних Ощадбанку та Укрексімбанку – понад 1,5 млрд доларів. Сума, заради якої екстрадиційні процеси, можливо, варто було б прискорити.