Поки США зайняті війною з Іраном, Китай будує величезну базу проти американських підводних човнів на спірному острові. Що будують, де будують, які переваги отримає Китай, захопивши риф Антилопа, – читайте у статті Коротко про.
Як Китай острів за три місяці побудував
Китай зумів фактично анексувати невелику територію в Південно-Китайському морі, побудувавши штучний острів на рифі Антилопа за 400 км від В’єтнаму, повідомляє Forbes.
Від 20 до 30 китайських земснарядів працювали з вражаючою швидкістю, перетворивши риф Antelope на сушу лише за кілька місяців.
Супутникові знімки показали, що днопоглиблювальні роботи почалися в жовтні 2025 року. У січні 2026-го Newsweek вперше повідомив про будівництво на рифі, включаючи причали для суден. До лютого 2026 року на рифі працювали 22 землесосні днопоглиблювальні судна. У результаті робіт уже створено кілька квадратних кілометрів нової землі, при цьому значні роботи з меліорації видно на площі понад 15 квадратних кілометрів рифу. Супутникові знімки також показують прямий північно-західний край, на якому легко могла б розміститися злітно-посадкова смуга довжиною 2700 метрів.
Видно понад 50 споруд із сірими дахами, включаючи гелікоптерний майданчик, бетонний завод і дамбу. Насипана земля на рифі Антилопа дозволяє йому стати найбільшим штучним островом у Південно-Китайському морі.
На думку експертів, база на Антилопі дасть Китаю величезну перевагу в разі конфлікту навколо Тайваню. Офіційний Пекін традиційно відкидає звинувачення.
"Необхідне будівництво на нашій власній території спрямоване на покращення умов життя та праці на островах і розвиток місцевої економіки", – заявили в МЗС Китаю 23 березня.
Риф Антилопа — це морський об’єкт у Парасельських островах, які контролюються Китаєм із 1974 року, коли він захопив їх у Південного В’єтнаму. На риф Антилопа претендують Китай, Тайвань і В’єтнам.
Військові завдання для бази на острові: контролювати підлодки США
Парасельські острови знаходяться за 300 кілометрів від бази підводних човнів Народно-визвольної армії Китаю в порту Санья. Нарощування сил на рифі Антилопа посилить здатність Китаю стримувати розвідувальні операції США і завдавати ударів по підводних човнах у районі бази та по всьому Південно-Китайському морю.
Історія підводної військової гонки між США й Китаєм отримала новий стимул після того, як 2 серпня 2021 року USS Connecticut, один із найсучасніших атомних підводних човнів ВМС США, врізався в не позначену на мапі підводну гору в Південно-Китайському морі. Субмарина отримала серйозні пошкодження носової частини корпусу та екстрено спливла на поверхню, 11 осіб постраждали.
ВМС США пізніше пояснили інцидент людською помилкою, відсторонивши від посади командира і старший штаб. Однак подробиці місії підводного човна та його точне місцезнаходження засекречені.
Але саме складний і маловивчений підводний ландшафт дав китайцям ідею: перетворити дно Південно-Китайського моря на стратегічно важливу зону ураження, оснащену потужними мінами, призначеними для використання тих самих акустичних сліпих зон, які призвели до зіткнення американського підводного човна.
У новому дослідженні, опублікованому в рецензованому журналі Technical Acoustics, дослідники з Даляньської військово-морської академії Народно-визвольної армії Китаю підводні гори навколо Парасельських островів назвали «зонами акустичної тіні».
На думку дослідників, ці зони відсутності сигналу для гідролокаторів, розташовані переважно навколо вершин і підвітряних схилів підводних гір, де звукові хвилі спотворюються, відбиваються або повністю зникають через складний підводний рельєф, є ідеальними укриттями для китайської підводної зброї, яка може кинути виклик домінуванню США в підводній війні.
Інтелектуальні міни визначать кораблі США як цілі
Встановлення морських мін точно в межах цих «мертвих зон» гідролокатора «відіграє вирішальну роль у забезпеченні морської безпеки», вважають військові вчені Китаю.
Це не звичайні морські міни. У дослідженні вони описуються як великі жорсткі круглі тіла шириною 2 метри і товщиною понад 1 метр, призначені для тривалого перебування у нерухомому стані на морському дні, замасковані за допомогою світлонепроникного покриття та імітації рельєфу місцевості.
Згідно з дослідженнями цієї зброї, оснащені масивами акустичних, магнітних і оптичних датчиків, ці інтелектуальні міни можуть автономно ідентифікувати судна за їхгіми унікальними звуковими характеристиками і вступати в бій лише тоді, коли заздалегідь схвалені цілі — такі як американські підводні човни або авіаносні ударні групи — проходять у межах досяжності.
При встановленні у сліпій зоні сонара ці міни мають у середньому майже половину шансів обдурити активні детектори субмарин. У деяких більш затінених місцях цей шанс може досягати 80 відсотків.
Якщо така система виявиться ефективною, вона може змінити розстановку сил під водою – області, яку довгий час контролювали Сполучені Штати за допомогою свого флоту надтихих атомних підводних човнів.
В’єтнам тихо протестує і теж тихо намиває
Загалом обстановка в Південно-Китайському морі так само вибухонебезпечна, як ситуація в Перській затоці кілька місяців тому. Тут стикаються інтереси Китаю й Тайваню з Філіппінами (обидві країни під жорстким покровительством США). І якщо спалахне, то почнуть воювати всі з усіма.
І є ще В’єтнам, який відновлює давні зв’язки з Росією. І В’єтнам поводиться дуже хитро. Тобто він ніби протестує: «Будь-яка іноземна діяльність, що здійснюється в Хоангша включно з рифом Хай Сам без дозволу В’єтнаму, є повністю незаконною та недійсною», - заявила прессекретар МЗС В’єтнаму Фам Тху Ханг.
Але водночас В’єтнам будує свій намивний плацдарм на островах Спратлі (на мапі – внизу, на півдні, по центру).
Згідно зі звітом Азіатської ініціативи із забезпечення прозорості морської діяльності (AMTI) з листопада 2023 року по червень 2024 року, загальна площа освоєних В’єтнамом територій на Спратлі перевищила 9 квадратних кілометрів.
Серед інших розробок — укріплені доти на південному рифі Корнуолліс і нещодавно побудована злітно-посадкова смуга довжиною 2400 метрів на рифі Барк-Канада, достатньо довга для прийому військових літаків.
Тож поки Трамп зайнятий в Ірані, Венесуелі та Кубі, США втрачають ініціативу в Азії проти найважливішого конкурента – Китаю.