Три дні польоту до Землі залишилося астронавтам місії «Артеміда-2». Що ще належить зробити екіпажу в космосі і чому останні дні найнебезпечніші у всій подорожі — читайте в Коротко про.
Сніговик на Місяці і кратер на честь дружини
Увечері та вночі 6 квітня екіпаж «Артеміди II» встановив історичний рекорд, віддалившись від Землі на 406 764 км. Це перевищило досягнення місії «Аполлон-13» у 1970 році приблизно на 6,6 тис. км.
Команда «Оріона» завершила шестигодинний обліт Місяця. Коли астронавти пролітали над зворотним боком Місяця в капсулі «Оріон», вони повідомили, що побачили вражаючі геометричні візерунки, звивисті утворення, які вони назвали «завитушками», і несподівані відтінки зеленого і коричневого на місячній місцевості.
Зворотний бік Місяця виглядає зовсім інакше, ніж звичний ближній бік: він вкритий численними кратерами — астронавти помітили на місячній поверхні зовсім нещодавно утворені кратери, які виділяються, як крихітні отвори в абажурі, повідомила Крістіна Кох диспетчерській NASA.
«Усі ці яскраві, нові кратери, деякі з них зовсім крихітні, більшість доволі маленькі, але є кілька таких, які справді виділяються, і виглядають вони як абажур із крихітними шпильковими отворами, крізь які просвічує світло», — сказала вона.
Космонавти повідомили Центру управління польотами, що бачили «острів місцевості, повністю оточений темрявою».
«На півночі є дуже гарний подвійний кратер. Він виглядає так, ніби там просто сидить сніговик», — розповів Гловер.
Був і дуже зворушливий момент місії: астронавти «Артеміда-2» запропонували назвати один із кратерів на зворотному боці Місяця — «Керролл» — на пам’ять про дружину командира місії Ріда Вайзмена, яка померла від раку у 2020 році. Астронавти в цей момент не стримували сліз і обійнялися в невагомості. Остаточне рішення щодо назви ухвалюватиме Міжнародний астрономічний союз.
«Артеміда-2»: що будуть робити астронавти наприкінці подорожі
8-й день польоту, 8 квітня
Важкий день для команди — доведеться багато попрацювати. Майже весь день астронавти будуть тренуватися у діях у разі аварійного підвищення радіації.
Екіпаж буде використовувати запаси і обладнання «Оріона», щоб будувати укриття на випадок необхідності. Із підручних засобів, наприклад ліжок, будуть встановлювати додаткові стінки, які в теорії мають зменшити опромінення. Радіація буде постійною проблемою для людей у далекому космосі, тому в «Артеміді-2» ведеться великий збір даних про рівні радіації всередині «Оріона».
Наприкінці дня екіпаж буде тренуватися у ручному керуванні своїм кораблем «Оріоном», виконуючи різні завдання з керування космічним апаратом: переведуть апарат у положення хвостом до Сонця і виконають маневри з орієнтації, порівнюючи режими керування орієнтацією з шістьма і трьома ступенями свободи. Коротше, будуть крутити-вертіти свій кораблик, як циган Сонце.
9-й день польоту, 9 квітня
Останній повний день перебування Artemis II у космосі почнеться з підготовки до повернення на Землю. Екіпаж буде повторювати процедури входу в атмосферу і приводнення.
Також більшу частину доби займуть тренування з перевірки підгонки компресійної білизни для людей з ортостатичною непереносимістю. Ортостатична непереносимість, яка може викликати такі симптоми, як запаморочення і слабкість при вставанні, — це можливий симптом для астронавтів після повернення на Землю, коли їхньому організму доведеться знову адаптуватися до впливу гравітації на кровопостачання. Компресійна білизна, яку одягають під скафандри, може допомогти.
10-й день польоту, 10 квітня
Повернення додому. Фінальний коригувальний маневр забезпечить напрям руху «Оріона» до приводнення, після чого екіпаж поверне свою кабіну в початкове положення — з прибраним обладнанням і встановленими сидіннями — і знову одягне скафандри.
«Артеміда-2»: головна небезпека місії — посадка на Землю
На зворотний шлях піде чотири дні. Цей останній етап місії — один із найризикованіших.
Для заключного маневру посадкова капсула з екіпажем відокремиться від решти космічного корабля. Вона розвернеться так, щоб її теплозахисний екран міг прийняти на себе основний удар і захистити екіпаж від високих температур, що виникають під час входу в атмосферу.
Капсула пронесеться крізь атмосферу Землі зі швидкістю близько 40 000 км на годину, витримуючи температуру близько 2700°C — це всього вдвічі менше, ніж температура поверхні Сонця.
Усі переживають за те, як за таких температур і тертя поводитиметься теплозахисний екран. Під час першої безпілотної місії «Артеміди-1» він був сильно пошкоджений. Інженери вважають, що тепер вирішили цю проблему, скоригувавши кут входу в атмосферу.
Після входу в атмосферу будуть випущені парашути для уповільнення руху. Астронавти здійснять м’яке приводнення в Тихому океані біля узбережжя Каліфорнії, де їх чекатиме команда рятувальників.
Капсула може опуститися як у звичайному положенні, так і догори дном, або ж лягти на бік. Під час посадки будуть випущені яскраво-помаранчеві подушки безпеки — вони наповняться повітрям і допоможуть модулю зайняти вертикальне положення, щоб екіпаж міг безпечно вийти.
Що далі: коли полетять «Артеміда-3», «Артеміда-4» і «Артеміда-5»
Графік наступних місій уже щільно розписаний і ущільнений. Багато хто вважає, що NASA раптом так прискорилося, тому що Китай заявив, що до 2030 року висадить на Місяць свого космонавта. Тут програти США не хоче.
«Артеміда-3» полетить уже у 2027 році. Не до Місяця. Третя місія буде літати на орбіті навколо Землі, астронавти будуть відпрацьовувати всі варіанти стикувань і розстикувань космічних кораблів, імітуючи посадку на Місяць.
«Артеміда-4» запланована на початок 2028 року. Це ключова місія з посадкою на Місяць.
«Артеміда-5» — кінець 2028 року. Посадка на Місяць і початок будівництва місячної бази. Чи встигне NASA витримати такий щільний графік — велике питання.
2030 — за планом підлетять товариші з Китаю. Почнеться нове життя на Місяці.