Подорож за відчуттями: 5 етнолокацій України, де оживає історія

У таких музеях під відкритим небом збереглися побут і традиції, які передавалися із покоління в покоління.

Фб Іван Маринець

Є місця, куди їдуть, щоб зробити фото і відео для соцмереж. А є такі, куди мандрують за відчуттями і досвідом. Етнографічні локації - якраз про друге. Про кращі українські музеї під відкритим небом, що можна побачити у скансені «Старе село» і який майстер-клас відвідати в Опішні, а також скільки років найстарішій хаті в Пирогово - читайте у матеріалі Коротко про.

Пізнати рідну країну

Вмоститися за гончарним колом і створити щось своїми руками. Або зайти у справжню гуцульську хату і поговорити з людьми, які продовжують традиції. Чи проїхатись у човні замість пішої прогулянки містом. Усе це можна і треба зробити в українських музеях під відкритим небом.

У таких місцях збереглися реальні речі, побут, традиції, які передавалися з покоління в покоління. У таких подорожах можна краще пізнати країну. Бо коли прогулюєшся в Пирогово чи слухаєш історії в Карпатах, починаєш глибше розуміти, чому Україна така, як є.

Журналістка Коротко про зібрала 5 етнографічних локацій, які точно варто побачити хоча б раз у житті.

Колочава

Село, яке разом із сусідньою Синевирською Поляною потрапило до списку найкращих туристичних сіл, за версією ООН.

Колочаву ще називають селом 10 музеїв. Головний серед них - скансен «Старе село». Це відтворене карпатське поселення з хатами, школою, кузнею і навіть жандармерією. Тут можна зайти у дім вівчаря, подивитися, як жили бойки, гуцули, лемки, і буквально відчути історію. Особливий вайб має вузькоколійка: старий потяг, у якому відтворена історія залізниць Закарпаття.

У Колочаві настільки багато цікавого, що одного дня точно мало: від бункера «Лінія Арпада» до локальних фестивалів, майстер-класів і дегустацій кухні.

Як доїхати:

Поїздом або автобусом до Воловця, далі автобусом або авто до Колочави.

Ціни:

Криворівня

Криворівню називають гуцульською Меккою і навіть українськими Афінами. Тут відпочивали Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, а Михайло Грушевський навіть мав свою віллу.

У селі багато невеликих, але дуже атмосферних музеїв: Параски Горицвіт, Івана Франка, музей народної медицини.

Окрема точка - хатина-гражда, де знімали фільм «Тіні забутих предків». Саме вона «зіграла» дім головного героя Івана. Зараз ця хата типово гуцульського стилю будівництва збережена і працює як музей з експонатами XIX та початку XX століть.

Та навіть без музеїв у Криворівні є де прогулятися і на що подивитися. Бо ж кожна хата в селі є пам'яткою архітектури для приїжджого туриста. Найважливіша тут споруда - храм Різдва Пресвятої Богородиці. Його звели ще в 1719 році. У цій церкві побував сам Андрій Шептицький. Про це свідчить меморіальна дошка на стінах храму.

Як доїхати:

З Івано-Франківська автобусом до Верховини, а далі місцевим транспортом.

Ціни: залежить від обраного музею. Вхід до хатини-гражди – 60 грн.

Пирогово

Національний музей народної архітектури та побуту України - найбільший скансен країни і один із найбільших у Європі. Його площа понад 130 гектарів.

Тут зібрані хати, церкви, млини з усіх регіонів України - від Полісся до Карпат. Загалом близько 300 пам’яток народної архітектури XVI–XX століть. Найстаріша хата із с. Самари Волинської області, датується 1587 роком.

Окрім будівель, у музеї можна побачити народний одяг, меблі, знаряддя праці, музичні інструменти і вироби ремісників.

Поїздка сюди нагадує подорож усією країною за один день. Але у Пирогово їдуть не тільки, аби побачити побут наших предків. А і за атмосферою. Тут печуть хліб, проводять обряди, святкують традиційні свята. Це ідеальне місце для першого знайомства з українською етнографією.

Як доїхати:

Музей розташований на південній околиці міста Києва, вул. Академіка Тронька, 1.

З Києва – автобусом №57, маршруткою №496 або тролейбусом №11.

Ціни:

Опішня

Це столиця українського гончарства. Тутешня земля багата на глину, а традиції ремесла живуть століттями.

В Опішні знаходиться великий музей-заповідник гончарства - комплекс, що складається з шести музеїв, де зібрано понад 60 тисяч експонатів. І колекція постійно поповнюється. Щоб обійти всі музеї, знадобиться цілий день, а може, навіть і два. 

Але важливо не лише дивитися, а й пробувати. Майстер-класи з гончарства дозволяють сісти за круг або працювати з глиною вручну. Це дуже живий і тактильний досвід, який особливо захоплює туристів.

Як доїхати:

З Полтави автобусом або авто (близько 40 км).

Ціни:

Вилкове

Це не звичайне місто на Одещині, а якийсь інший світ. Тут замість вулиць - канали, а замість автомобілів - човни.

Вилкове розташоване в дельті Дунаю перед самим впаданням у Чорне море. Частина міста буквально стоїть на воді. Місцеві пересуваються каналами-«єриками», вирощують городину на островах і ловлять рибу.

Вилкове називають українською Венецією, але з італійським містом його пов'язує хіба що система річкових каналів та рукавів, де розташована стара частина міста.

Містечко заснували старовіри-вигнанці, а пізніше тут оселилися запорізькі козаки. Хоч з того часу багато води втекло, але іноді тут ще можна зустріти самобутні дерев'яні човни, старовірів у довгих сорочках навипуск та автентичні будиночки з очеретяними дахами.

Туристи їдуть у Вилкове, аби прогулятися у човні тамтешніми каналами. Місцеві екскурсоводи проведуть, покажуть «нульовий кілометр» Дунаю, рибний ринок, пам’ятники, нагодують юшкою і пригостять місцевим ароматним вином.

Як доїхати:

З Одеси - авто або автобус (приблизно 3 години в дорозі).

Ціни:

Оглядова екскурсія по місту у човні (2-3 години) - 400–500 грн/особа.