Комітет Верховної Ради схвалив нову версію законопроєкту про «податок на OLX»

Нардепи схвалили нову версію законопроєкту про оподаткування цифрових платформ, який є вимогою МВФ.

ілюстративне facebook.com/stefanchuk.official

Комітет Верховної Ради схвалив нову версію законопроєкту про оподаткування цифрових платформ, який є однією з вимог МВФ для отримання Україною фінансування. Про це у своїх телеграм-каналах повідомили народні депутати Ольга Василевська-Смаглюк та Ярослав Железняк.

- Законопроєкт став значно краще і зараз повністю підтримується бізнесом. Та і громадянам гроші зекономить, — стверджує Железняк.

Згідно з новою версією законопроєкту №15111 про оподаткування доходів через цифрові платформи, дрібні продавці не підпадатимуть під податкове навантаження. Самозайнятим особам нададуть дозвіл оподатковувати доходи від платформ на загальних підставах як і для фізичних осіб.

- Самозайняті й ФОПи. Тут також було багато запитань. У фінальній версії: обмеження для самозайнятих прибрали; для ФОПів залишили лише логіку: якщо діяльність відповідає твоєму КВЕДу — працюєш як ФОП. Все інше можна робити як звичайна фізособа через платформу. Це знімає хаос з адмініструванням, — зазначила Василевська-Смаглюк.

Необхідність відкриття спеціальних рахунків для продавців через платформи виключили.

- Прибрали спецрахунки. Це була одна з найбільш конфліктних ідей. Ми зважили ризики й ефект і дійшли висновку, що ускладнення для бізнесу значно перевищують потенційну користь. Тому від цієї конструкції відмовились, — розповіла Василевська-Смаглюк.

Також скасували обов'язковість розкриття банківської таємниці по доходах продавців. Нерезидентам платформ спростили звітність і дозволили сплату в іноземній валюті. 

- Це важливо, бо інакше великі міжнародні платформи просто не заходять у регулювання, — відмітила Василевська-Смаглюк.

Окрім того, нова версія законопроєкту не вимагає декларацій від фізичних осіб. Якщо є перевищення чи порушення, податкова сама, на основі даних від платформи, сформує податкове повідомлення-рішення.

Ярослав Железняк припустив, що у разі ухвалення парламентом юридично зміни запрацюють з 2027 року, а фактично — з 2028 року.