Політ до Місяця успішно стартував у ніч із 1 на 2 квітня. А вже 3 квітня команда має пройти точку неповернення — старт з орбіти Землі до Місяця, після чого повернутися назад буде неможливо. Чим займаються астронавти під час польоту та що вони робитимуть, коли досягнуть Місяця, читайте у Коротко про.
Вони стануть першими, хто побачить зворотний бік Місяця. Вони ж першими зможуть одночасно побачити Землю і Місяць з ілюмінаторів «Оріона» — з точки огляду, яка раніше була недоступна людині. При цьому Місяць буде ближче — великим і на передньому плані, а Земля — далеко, на задньому. І саме ці четверо астронавтів — Рід Вайзман (50 років), Крістіна Кох (47 років), Віктор Гловер (49 років) і Джеремі Гансен (50 років) — віддаляться від нашої планети далі за всіх в історії. Чим же вони займатимуться протягом цих 10 днів?
«Артеміда-2»: туалет уже зламали й полагодили
Протягом перших 25 годин після запуску ракета перебуватиме на орбіті Землі — екіпаж оглядатиме капсулу та перевірятиме роботу всіх систем. Уранці 2 квітня вже сталася перша несправність: зламався туалет. Було виявлено поломку вентилятора, яку усунула Крістіна Кох, і важливий агрегат повернувся до роботи.
Після цього екіпаж вручну керуватиме «Оріоном», щоб оцінити керованість корабля. Для членів екіпажу це цінна практика операцій стикування для майбутніх місій, які вже передбачатимуть посадку на Місяць.
«Артеміда-2»: захист від радіації
Головною проблемою далеких польотів є сонячна радіація, адже під час спалахів на Сонці викидаються енергетичні частинки, які становлять радіаційну небезпеку.
Астронавти матимуть дозиметри, щоб визначати рівень радіації, якій вони піддаються. Якщо поблизу екіпажу місії «Артеміда II» відбудеться значний сонячний спалах, це може підвищити рівень радіації всередині космічного корабля.
NASA встановило порогові значення дози опромінення, які відстежуватимуться всередині корабля «Оріон». Астронавтів вже навчили переобладнувати кабіну під час сонячного випромінювання: вони діставатимуть обладнання з відсіків і закріплюватимуть його вздовж різних ділянок кабіни, щоб збільшити масу між собою та потоком частинок. Оскільки «Артеміда II» — перша пілотована місія програми «Артеміда», тестування цієї процедури на «Оріоні» є одним із головних завдань місії.
Загалом радіаційне опромінення астронавтів буде співставним із місячним перебуванням на Міжнародній космічній станції, або приблизно 5% від граничного терміну служби астронавта. Будь-яке додаткове опромінення від сонячної радіації додаватиметься до цього базового рівня.
Досліди на «Артеміді-2»: стежитимуть за очима і мозком
Екіпаж також візьме участь у дослідженнях стану здоров’я людини в космосі: відчуття рівноваги, працездатність м’язів, стан мікробіому. Також вивчатимуть зміни в стані очей і мозку.
До початку місії, під час польоту та після його завершення в астронавтів братимуть зразки слини — для аналізу стану імунної системи, яка може слабшати в космосі.
«Артеміда-2»: незвичайний вибір командира і харчування астронавтів
Астронавтам дозволили взяти із собою на борт пам’ятні речі. Для Віктора Гловера це Біблія та деякі сімейні реліквії, для Крістіни Кох — записки від близьких, написані від руки, а Джеремі Гансен узяв із собою кулони із зображенням Місяця, що належать його дружині та трьом донькам.
Командир Рід Вайзман зробив незвичайний вибір.
- У мене є чистий аркуш паперу та ручка, і я з нетерпінням чекаю, коли зможу записати свої думки. Я не знаю, чого очікувати, і не хочу вирушати в політ із будь-якими упередженими уявленнями, — каже Рід Вайзман, командир корабля.
Кожен із астронавтів обрав для польоту свої улюблені страви. Їжа має бути простою в приготуванні та споживанні в умовах мікрогравітації, а також містити мінімальну кількість крихт. Для астронавтів передбачено визначений час для сніданку, обіду та вечері. Кожному виділяються два напої з добавками на день, серед яких може бути кава. Вибір напоїв обмежений через обмеження за вагою, які визначають, скільки їжі та напоїв можна взяти на борт.
Екіпаж використовує диспенсер питної води «Оріона» для регідратації продуктів і напоїв, а також компактний підігрівач їжі, схожий на портфель, щоб за потреби розігрівати страви.
Як виглядає космічна їжа на «Артеміді 2» і як харчуватимуться космонавти у невагомості. NASA
«Артеміда-2»: доленосне рішення 3 квітня
На другий день польоту екіпаж «Артеміди» має ухвалити важливе рішення: запуск двигуна для трансмісячного переходу, який спрямує «Оріон» до Місяця. Після цього повернутися на Землю, перервавши політ, уже буде неможливо. Тільки вперед — із маневровим двигуном, який забезпечує тягу, достатню, щоб розігнати автомобіль від 0 до 100 км/год приблизно за 2,7 секунди.
NASA відмовилося оприлюднювати свою оцінку ризиків місії. Керівники стверджують, що шанси на успіх вищі за 50 на 50 — типовий показник для нової ракети, але наскільки саме вищі, залишається невідомим.
Окрім запуску «місячного двигуна» 3 квітня команда займеться встановленням тренажера для фізичних вправ: кожен астронавт щодня виконуватиме кардіотренування тривалістю 30 хвилин.
7 квітня: коли на «Артеміді-2» побачать Місяць
На шостий день польоту екіпаж «Артеміди II» наблизиться до Місяця на мінімальну відстань, водночас здійснивши найвіддаленіший політ від Землі в історії.
Отримані дані зі спостереження зворотного боку Місяця мають допомогти NASA обрати місце посадки для місії «Артеміда-4», яка вирушить до південного полюса Місяця (попередньо у 2028 році), де ще не бувала жодна людина.