– Насправді підлітки люблять читати, просто сучасних книг у бібліотеках не вистачає, – вважає восьмикласниця Дарина Ясинчук із міста Лозова Харківської області. Особливо гостро ця проблема стоїть у бібліотеках невеликих міст і прифронтових регіонів. Але дівчинка не лише озвучила проблему, а й знайшла спосіб її вирішувати: разом із сестрою розробили схему, як поповнити книжкові сховища книгами для дітей та підлітків.
Спочатку Дарина запустила в соцмережах оголошення для своїх підписників, мовляв, хто може – поділіться книжками. При цьому не навмання - разом із сестрою Марією вони створили ще й онлайн-форму, де бібліотеки можуть залишати заявки про те, які книги їм потрібні.
Перший збір приніс близько 100 книг для однієї бібліотеки, другий – стільки ж для іншої. Поступово до ініціативи почали приєднуватись незнайомі люди: вони надсилають книжки, донатять і допомагають поширювати інформацію.
Докладніше про те, як розвивається проєкт, які книги вдалося зібрати та про те, що пише сама - Дарина розповіла Коротко про.
Хотіла, щоб у бібліотеках з'явилися цікаві і навіть смішні книги
- Дарино, як виникла ідея створити систему збору книг для підлітків? З чого все почалося?
- Я сама пишу та веду книжковий блог. Якось мене запросили до Харківської обласної бібліотеки для дітей провести зустріч із читачами та майстер-клас про те, як вести книжковий блог. Там я побачила багато підлітків, котрі люблять читати, ходять до бібліотек, обговорюють книги. З ними було цікаво спілкуватися - ми говорили про прочитане, ділилися враженнями, і там прояснилася проблема - сучасних книг у бібліотеці не вистачає. Саме це й підштовхнуло мене розпочати збори та за допомогою підписників зібрати книги для цієї бібліотеки. А вже пізніше сестра запропонувала створити Google-форму, через яку бібліотеки можуть залишати заявки. Так стало простіше знаходити тих, кому потрібна допомога та проводити акції.
Мені хотілося, щоб на полицях було більше цікавих видань для дітей та підлітків. Я сама дуже люблю читати і тішуся, коли бачу, що інші теж ходять до бібліотек. Тому вирішила зробити щось корисне, допомогти поповнити фонди книгами, які справді цікаві підліткам.
- А якими книжками зараз цікавляться підлітки?
- Діти та підлітки люблять фентезі, мангу, комікси, детективи, романи та книги з психології. І нам справді надіслали такі книжки: пригоди, детективи, романи, біографії. Я й сама пишу у жанрі дитячого детектива, тому мені особливо близькі такі історії. У всьому мені допомагає старша сестричка.
Взагалі було б чудово, якби в бібліотеках з'являлися сучасні, захоплюючі, навіть кумедні книги.
- У тебе вже пройшли три збори – як це було?
- Так, у мене вже був блог та своя аудиторія, тому я просто робила пости – і люди відгукувалися. Вони надсилали книги посилками, іноді допомагали грошима. Шлют із різних міст України. Люди просто відгукуються. Спілкуватися з ними мені допомагає старша сестра. Іноді навіть сусіди приносять книжки. Але найчастіше нам надсилають посилки "Новою поштою" чи "Укрпоштою".
Перша акція пройшла досить успішно – багато хто підтримав. Друга йшла трохи повільніше, а ось третя, яка нещодавно завершилася, навпаки, виявилася дуже швидкою. Я написала пост у Threads – і знову отримала великий відгук.
- І скільки вдалося зібрати цього разу?
– 333 книги! Кожна акція у нас відбувається для окремої бібліотеки. Перша акція була для Харківської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва, друга – для бібліотеки Костопільської гімназії №2 у Рівненській області. Третя – для бібліотеки у Лозовій.
Коли збір закінчується, ми з сестрою та братом упаковуємо книги та відправляємо їх до бібліотеки. У добірках є фентезі, манга, комікси, детективи, романи...
Головне - знайти "свою" книгу
- Як ти оцінюєш сучасну підліткову літературу? Може, чогось, на твій погляд, не вистачає?
- Мені здається, головне – знайти "свою" книгу. Загалом книг достатньо: багато видавництв, новинок, різних жанрів.
Я люблю стежити за новими релізами, шукати щось цікаве. Останнім часом бачу багато хороших детективів та романів. І добре, що при цьому не забувають класику. Іноді хочеться придумати свою історію - у мене, наприклад, саме так і вийшло.
Я навіть не впевнена, що чогось не вистачає – скоріше хтось просто ще не знайшов своєї книги. А хтось, можливо, просто не любить читати – так теж буває.
- А що ти сама любиш читати?
- У мене вдома багато книг, я ж книжковий блогер. Люблю різне, але особливо пригоди, детективи та біографії. Мені подобається серія "Котики Кіні" – це манга. Зараз читаю трилогію "Котячий хаос". Вдома багато детективів, фентезі та коміксів.
Ще в мене є маленький племінник Славко, і я іноді читаю йому казки, потихеньку долучаю його до читання.
- Чи вистачає часу на читання при навчанні та блозі?
- Інколи буває складно, це правда. Але я вже звикла якось із цим справлятися. У будні зазвичай школа та справи по блогу, а от у вихідні намагаюся більше читати.
- Як ставишся до думки про "нечитаюче покоління"? Багато хто говорить, що через смартфони та соцмережі дітям і підліткам не до книг. Серед твоїх знайомих багато читають?
- Я не сказала б, що ніхто не читає. Я їздила по бібліотеках, школах і зустрічала людей, яким це цікаво.
Якщо хтось ще не читає, думаю, це тому, що багато хто не знайшов "свою" книгу. Є вираз "не моє" - і це нормально. Потрібно підібрати жанр, авторів, які тобі підходять. Так, бувають невдалі книги, але є й дуже цікаві. Жаль, що деякі, зіткнувшись з поганим досвідом, відмовляються від читання.
А так можливостей для читання багато. Адже зараз є не тільки паперові, а й електронні книги. Комусь це зручніше. Але особисто я більше люблю паперові.
- Яка мета у твого проєкту на найближчий рік?
– Зараз головне – відправити зібрані книги до бібліотек, це план на найближчі дні. Ще я дуже хочу перевидати свою першу книгу: тираж уже закінчився, а попит є. Ми плануємо надрукувати ще один – бо дітям вона справді подобається.
До речі
Дарина – автор детективів
- Розкажи, будь ласка, детальніше про твою книгу.
- Я пишу детективи про пригоди котячої родини "Бежа Шпигунка". Почала вигадувати цю історію, коли була зовсім маленькою. У мене були котики, я любила читати, але книжки швидко скінчилися. Тоді я подумала: я читаю багато історій про шпигунів, а що коли придумати свою про котів? Чим вони займаються, коли людей немає поряд?
Ідея мені дуже сподобалася, і я почала писати. Показала текст сестрі та батькам – їм сподобалося – в результаті я дописала книгу до кінця. Потім сім'я допомогла мені видати її. На той момент я вже мала книжковий блог, тому з'явилися і перші читачі.
Книга заснована на моїх реальних котах - Маффіні, Пушику, Сімбі та Томі. В історії є кішка Бежа, яка виявляється шпигункою. Разом вони розслідують злочини, шукають зловмисників і навіть мандрують різними котячими країнами. Мені й досі дуже подобається ця книга. Вважаю, що тоді я мала чудову уяву.
- А зараз що пишеш?
- У мене є ще одна дитяча книга – збірка казок про тварин. Натхненням став мій маленький племінник: я читаю йому на ніч і захотіла вигадати свої історії. Нині книга у процесі видання – ілюстрації вже готові.