Під час візиту до Києва 31 березня верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас озвучила невтішні новини. Питання надання Україні 90 мільярдів зараз зависло, і країни Європи поки не мають для його вирішення «плану Б». Чи означає це, що відносини Києва та Брюсселя йдуть на спад, до чого тут Орбан і чи впливає на ці процеси війна в Ірані - про це в інтерв'ю Коротко про розповів експерт-міжнародник Олег Саакян.
90 мільярдів для України стануть подарунком Орбану перед виборами
- Чому цей такий важливий для України європейський кредит на 90 мільярдів завис у ЄС?
- Поки не завершаться вибори в Угорщині, 90 мільярдів для України неможливо розблокувати, тому що це буде подарунком Орбану перед виборами. Адже він будує свою передвиборчу програму на антитезі та страхах перед допомогою Україні, і кожен крок Брюсселя на користь Києва гратиме йому на руку. Тому ЄС не хоче жодним чином підігравати Орбану.
- Виходить, головним шкідником тут є угорський прем'єр Орбан. Невже Брюссель нічого не може з ним вдіяти?
- У Брюсселі є такі механізми, але їх задіяння матиме електоральний вплив на користь Орбана. Він тоді зможе сказати: «Бачите, я за Угорщину, і через це Євросоюз тисне на нас в інтересах України». Тобто інструменти тиску на Угорщину існують, але практично це принесе небажаний результат.
- Але ЄС уже заморозив кредитний план для Угорщини на 16 млрд євро за його підступи проти України. Це змусить Орбана бути поступливішим?
- Ні, до 12 квітня, коли відбудуться парламентські вибори в Угорщині, Орбан і надалі гнутиме свою лінію. Але у разі поразки Орбана - так, це, безумовно, стане сильною картою в руках Євросоюзу.
- А крім роботи на Росію, Орбан має ще якісь причини виступати проти України?
- Це спроба об'єднати своїх виборців навколо зовнішнього ворога. Раніше замість України це був світовий фінансист Джордж Сорос, чиї структури переслідували та закривали в Угорщині. Тепер таким зовнішнім ворогом стала Україна, і про Сороса в Угорщині всі забули.
- Орбан заявив, що не перестане блокувати 90 мільярдів для України, доки Київ не запустить південну гілку нафтопроводу «Дружба», через яку Угорщина отримує нафту з Росії. Чому Київ не поспішає відновлювати цей нафтопровід, чекає на вибори в Угорщині та сподівається на поразку Орбана?
- Так, бо запустити «Дружбу» до виборів - це, окрім приниження України, дати змогу Орбану отримати електоральну перемогу. Це зайвий раз дозволить йому похизуватися перед виборцями: мовляв, дивіться, я натиснув на Зеленського, і він був змушений виконати вимогу угорського прем'єра. Тому саме я, Орбан, краще за всіх можу відстоювати інтереси угорців.
Тема України рано чи пізно набридне угорцям
- 12 квітня в Угорщині парламентські вибори. Якщо партія Орбана «Фідес» програє, чи варто розраховувати на зміну позиції Угорщини на кращий для України бік?
- Так, але не треба сподіватися, що це відбудеться різко та швидко або що позиція нової угорської влади зміниться докорінно. Новообрана влада матиме справу з уже випущеним із пляшки «джином» антиукраїнських настроїв, і їй потрібно буде «зшивати» націю. Крім цього, не забувайте: при владі буде не проукраїнський, а проугорський політик, який, безумовно, буде конструктивнішим, але це буде політик у суспільстві, яке ще досить довго лихоманитиме від антиукраїнських настроїв.
- Але є й така думка політологів, що навіть після перемоги опозиційного Орбану Петера Мадяра позиція Угорщини щодо Євросоюзу та України сильно не зміниться. Чи це так?
- Усе залежатиме від того, з яким результатом переможе опозиція і наскільки розгромною буде ця перемога. Якщо розрив між Мадяром і Орбаном буде малим, Орбан продовжуватиме антиукраїнську діяльність через парламент. У такому разі на разючі зміни я б не розраховував. Але з іншого боку, політтехнологи Орбана розкачали в Угорщині шалений рівень ненависті до України, а в такому стані суспільство довго перебувати не може - це емоційно випалює. Тому чим гучніше зараз звучить антиукраїнська тема, тим швидше угорське суспільство може відійти від неї. Вона просто набридне угорцям, від неї почне нудити.
- Більшість наших сусідів зі Східної Європи підтримують Україну. Чому лише Угорщина та Словаччина виступають проти?
- Природа антиукраїнських настроїв у Словаччині та Угорщині абсолютно різна. Це стандартна ситуація культурних, територіальних та ресурсних суперечок «на межі». Другий фактор - розгул популізму, заснованого на антибрюссельських настроях. Нинішні лідери Угорщини та Словаччини використовують це синергетично: суперниками одночасно виступають і Євросоюз, і Україна. З тією різницею, що у випадку Угорщини - це їхня традиційна ворожа політика щодо сусідів через втрату територій після розпаду Австро-Угорської імперії. У випадку зі Словаччиною мова йде лише про невдоволення діями Євросоюзу. На даний момент інтереси Орбана та Фіцо збіглися, але це вимушений союз, а не «з любові». І у Словаччині антиукраїнські настрої не такі значні, як в Угорщині.
Після візиту Зеленського до країн Перської затоки там його назвали західним лідером
- Як зараз загалом ви б охарактеризували відносини України та ЄС: на паузі, у глухому куті?
- Навпаки, на такій висоті, якої не було ніколи раніше за всі роки незалежності. Ми завершили скринінг базових вимог Євросоюзу за місяць, хоча в інших країн він займав роки. Ми розпочали роботу над кластерами ЄС. Попри те, що Угорщина всіляко блокує процедуру вступу, Брюссель задіює неформальні процедури для нарощування інтенсивності євроінтеграції Києва. Крім того, бюджетно ми залишаємося на підтримці Євросоюзу. Вперше в історії ми опинилися в одному човні з ЄС. І ситуація на Близькому Сході, війна американо-ізраїльської коаліції проти Ірану також зблизила Україну та Європу.
- У чому конкретно полягає це зближення?
- Наприклад, нещодавня розмова Володимира Зеленського з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом показала, що наша країна стала повноцінним суб'єктом світової політики. У цій розмові канцлер ФРН проінформував президента України про позицію Німеччини щодо війни з Іраном та про відносини зі США. Коли таке було, щоб один із лідерів Західного світу узгоджував свою політику з Україною? Раніше - ніколи. Також Британія легалізувала в міжнародному дискурсі українську допомогу країнам Близького Сходу. Арабські медіа після візиту Зеленського назвали його «першим західним лідером», який після початку війни в Ірані відвідав країни Перської затоки. Знову ж таки, коли таке було, що українського президента називають західним та європейським лідером? Тобто на Заході нас уже визнають як західну державу. Ось вам красномовна відповідь про відносини України та Європи.
- Але якщо у нас такі хороші відносини, то чому тоді в Європі не хочуть приймати Україну до Євросоюзу прямо зараз?
- Тому що ми маємо спочатку в усьому синхронізуватися, а ЄС має синхронізуватися з нами в цілій низці процесів. Наша економічна, політична та демографічна вага є великою, а Європейський Союз залишився в політиці свого розширення в лекалах 90-х років. Вступ України тягне за собою потребу відповідати критеріям ЄС, інакше це створить загрози стійкості самого Союзу.
З іншого боку, це зараз серйозний виклик для самого ЄС - переглянути підходи, які вони не змінювали десятиліттями. Якщо дуже коротко: вступ України до ЄС - це не питання симпатії. Це питання узгодження готовності як України, так і самого Євросоюзу.