Щороку 1 квітня Одеса перетворювалася на столицю сміху. Саме в цей день у місті 50 років поспіль (з деякими перервами) проводили Гуморину. Свято сміху стало візитівкою Одеси - з карнавалами, жартами і тисячами усміхнених людей на вулицях.
Зараз Гуморина на паузі: поки в країні війна, масштабний і гучний фестиваль не проводять. Але актори театру «Маски» все одно намагалися веселити одеситів. Щороку відомий комік Борис Барський разом з колегами «йшов у люди», тобто виходив на Дерибасівську, жартував, розважав публіку.
Але цього року актори театру «Маски» проведуть 1 квітня інакше. На цвинтарі.
- Мені зараз дуже важко говорити про це, - розповідає Коротко про одесит, відомий комік Борис Барський. - Помер Вова Комаров. І саме 1 квітня буде прощання з ним. Ось таким буде для нас цей день.
Володимир Комаров – український комік, актор, музикант, багато років був актором гумористичної трупи «Маски». Він грав різноманітних персонажів у скетчах, часто виступаючи в ролі невезучого, але привабливого персонажа.
Згодом артист почав створювати власні проєкти (комік-дуети, музична група) та змінив сферу діяльності. Хоча не був корінним одеситом, багато років жив в Одесі, обожнював це місто. І навіть проводив екскурсії. А ще виготовляв курильні люльки, будучи єдиним майстром таких виробів в Одесі.
- І щось символічне в тому, що прощання з Вовою відбудеться 1 квітня, - задумливо каже Барський.
Та попри горе, актор впевнений: навіть у важкий час треба вміти і жартувати, і сміятися.
- Гумор є, був і буде, незважаючи ні на що, - говорить Борис Володимирович.- І 5 квітня у нашому театрі вже запланована вистава «Про що мовчать чоловіки». Так, зараз невесело, і всі ми стали трохи філософами. Вчорашнього дня вже немає, і невідомо, чи буде завтрашній. Тому живемо сьогоднішнім. Тішимося всьому: весна, пташки співають, трава зеленіє… А путін все одно ху..ло.
Одеська Гуморина стартувала у 1973 році в Одесі. Засновниками фестивалю вважають авторський колектив одеської команди КВК «Ділові люди». А назву нібито вигадав режисер Олег Сташкевич, багаторічний літературний секретар та близький друг Михайла Жванецького. Очевидці пригадують, що ті перші гумористичні заходи проходили з концертами, карнавалами, конкурсами.
Вже з 1976 року фестиваль офіційно заборонили. Та 1 квітня в одеських школах, інститутах, клубах все одно проводили невеличкі гумористичні заходи, а на квартирах - підпільні вечори сміху.
Фестиваль повернувся в 1987 році. Спочатку святкували скромно. Але з року в рік дійство ставало масштабнішим. З одного дня фестиваль розростається до 6 днів, а з 2009 року 1 квітня узагалі стає вихідним днем в Одесі. А ще на Гуморину приїздять не тільки українські, а закордонні зірки гумору, наприклад син відомого коміка Чарлі Чапліна Юджин Чаплін.